Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/751/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний реєстратор комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Дергачівської районної ради Харківської області Шевцова Лариса Вікторівна
про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та звільнення земельної ділянки
за участю представників:
позивача - Мироненко О.О., Березко О.І.
відповідача - Бугай О.С.
третьої особи - не з'явився
До Господарського суду Харківської області звернулася Харківська міська рада з позовом до Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", в якому просить суд:
1. Скасувати державну реєстрацію права власності ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК та КО" на нежитлову будівлю літ. "З-1" загальною площею 20,5 кв.м, що знаходитеся за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, будинок б/н (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1756139963101, номер запису про право власності: 30112630);
2. Припинити право власності ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" на нежитлову будівлю літ. "З-1" загальною площею 20,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Ювілейний, будинок б/н (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1756139963101);
3. Зобов'язати ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею ділянку площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, яка використовується ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (код ЄДРПОУ: 22649344) шляхом демонтажу нежитлової будівлі літ. "З-1" загальною площею 20,5 кв. м з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
4. Стягнути з відповідача судовий збір на користь Харківської міської ради.
В обґрунтування позову Харківська міська рада зазначає, що у забудовника під час державної реєстрації в 2019 році був відсутній документ, що підтверджує прийняття спірного об'єкту до експлуатації, оскільки відповідно до матеріалів КП "ХмБТІ" зазначена будівля була самочинно збудованим приміщенням № 15 та в експлуатацію не приймалась, право власності на неї не реєструвалось. А отже, реєстрація прав проведена з порушенням вимог діючого законодавства. Крім того спірний об'єкт нерухомості розміщено в межах червоних ліній проектованої магістралі. Статтею 18 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не допускається. Також, Харківська міська рада вважає, що ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" фактично використовує земельну ділянку площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, шляхом її самовільного зайняття.
Ухвалою суду від 16.03.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
Підготовче засідання неодноразово відкладалося з метою виконання завдання підготовчого провадження та забезпечення процесуальних прав сторін.
18.05.2020 р. за вх. 11125 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти заявлених позовних вимог.
25.06.2020 р. до суду надійшло клопотання КП «БТІДРР» (вх. 14578), в якому повідомляється, що згідно наказу № БТ-6 від 26.04.2019 р., за згодою сторін Шевцова Лариса Вікторівна звільнена з посади Державного реєстратора КП «БТІДРР».
01.07.2020 р. позивачем було надано відповідь на відзив (вх. 14903) на позовну заяву.
08.07.2020 р. ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" було подано заперечення (вх. 15574) на відповідь на відзив Харківської міської ради.
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання від 08.07.2020 р., було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.07.2020 р. о 14:00. Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.08.2020 р.
30.07.2020 р. від Департаменту реєстрації Харківської міської ради до суду надійшли копії матеріалів реєстраційної справи 1756139963101 та сканкопії документів з реєстраційної справи 1756139963101.
В судовому засіданні 19.08.2020 р. представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи.
Третя особа свого представника у судове засідання не направила.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
12.11.2019 р. до Харківської міської ради надійшов лист ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» № 881 з проханням надати в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:09:001:0082) площею 1,5213 га, по просп. Ювілейному строком на 15 років для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «З-1» відповідно до ст. 123, ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України без проведення аукціону. Відповідно до зазначеного листа в межах сформованої земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0082) площею 1,5213 га по просп. Ювілейному, розташована нежитлова будівля літ. «З-1», яка на праві власності належить ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО».
Позивач вказував, що за інформацією наявною в матеріалах інвентаризаційної справи № 80628 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» по проспекту 50 річчя ВЛКСМ на підставі акту державної приймальної комісії від 27.11.96 р. введено в експлуатацію другу чергу речового ринку по просп. 50-річчя ВЛКСМ. Рішенням виконавчого комітету від 07.08.97 року № 609 затверджено акт приймання до експлуатації об'єктів другої черги речового ринку проспекту 50-річчя ВЛКСМ у Київському районі та попереджено AT «Концерн «Авек та Ко», що при реконструкції проспекту 50 річчя ВЛКСМ він повинен буде знести будівлі та споруди, які побудовані в межах червоних ліній проспекту без компенсації їх вартості.
Відповідно до довідки - характеристики від 27.06.1999 р. № 21583 виданої КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» на підставі вищевказаного рішення та акту на нежитлові будівлі літ. «Д-1», загальною площею 37,4 кв. м., літ. «Е-1» загальною площею 603,3 кв. м., літ. «Ж-1» загальною площею 21,3 кв. м. літ. «З-1» загальною площею 144,8 кв.м., літ. «И-1» загальною площею 34,7 кв. м., літ. «К-1» загальною площею 103,7 кв. м., літ. «Л» загальною площею 126,7 кв. м., літ. «М-1» загальною площею 72,4 кв. м. видано реєстраційне посвідчення від 03.09.1997, право власності зареєстровано у бюро технічної інвентаризації під реєстровим № 1754 за AT «Концерн АВЕК та Ко». 26.02.2004 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» повторно видано реєстраційне посвідчення на підставі архівних копій документів на вказані нежитлові будівлі по просп. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ (район станції метро «Барабашова»).
Позивач зазначав, що відповідно до поетажного плану станом на 26.08.1997 нежитлова будівля літ. «З-1» має прямокутну форму, складається із нежитлових приміщень 1-8 кожне площею 18,1 кв. м. та в цілому складає 144, 8 кв. м. Під час технічного обстеження нежитлової будівлі «З-1» 11.02.2004 встановлено, що конфігурація будівлі змінена, самовільно добудовано нежитлові приміщення 15, 14, 13, 12, 11. Загальна площа будівлі становить 205,6 кв. м. про що свідчить штамп самочинного будівництва на поетажному плані вищевказаної будівлі. Нежитлове приміщення № 15 трикутної форми, площею 20,5 кв. м. (8,45х7м, h=2,5 м.).
Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нежитлову будівлю літ. «З-1» загальною площею 20,5 кв. м. по просп. Ювілейному у м. Харкові зареєстровано державним реєстратором Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області на підставі довідки від 09.01.2019 виданої ПП «ЗЕМЕЛЬНО-ПРОЕКТНЕ БЮРО АГ РІЕЛТІ» та акту державної приймальної комісії № 1177 від 27.11.1996, видавник: Виконавчий комітет Харківської міської ради, рішення Виконавчого комітету місцевої ради депутатів № 609 від 07.08.1997. За інформацією наведеною в довідці ПП «Земельно-проектне бюро «АГ РІЕЛТІ» від 09.01.2019, яку було надано ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» для проведення державної реєстрації, після обстеження на місці 01.01.2019 за адресою проспект Ювілейний (в районі станції метро Академіка Барабашова) та проведення комплексу робіт встановлено, що загальна площа літ. «З-1» зменшилась на 124,3 кв.м у зв'язку зі знесенням частини будівлі. На день обстеження загальна площа літ. «З-1» складає 20,5 кв. м. Нежитлові приміщення літ «Е-1» площею 603,3 кв. м., «К-1» площею 103,7 кв. м., «Л-1» площею 126,7 кв.м. - знесені. Відповідно до технічного паспорта на нежитлову будівлю літ. «З-1» виготовленого ПП «Земельно-проектне бюро «АГ РІЕЛТІ» станом на 09.01.2019, нежитлова будівля «З-1» 1997 року побудови, складається з одного приміщення трикутної форми площею 20,5 кв.м. (7x5,45, h=2,5 м.), що за твердженням позивача відповідає технічній характеристиці самочинно побудованого приміщення № 15 в літ. «З-1».
Державним реєстратором за результатами розгляду документів наданих ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» було внесено відомості до державного реєстру речових прав та зареєстровано право власності на об'єкт самочинного будівництва літ. «З-1» площею 20,5 кв. м.
Однак, позивач наголошував, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, позивач стверджував, що право власності зареєстроване на не прийнятий до експлуатації об'єкт будівництва, а отже реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. «З-1» по проспекту Ювілейному у м. Харкові проведена з порушенням норм діючого законодавства. У забудовника під час державної реєстрації в 2019 році був відсутній документ, що підтверджує прийняття спірного об'єкту, до експлуатації, оскільки відповідно до матеріалів КП «ХмБТІ» зазначена будівля була самочинно збудованим приміщенням № 15 та в експлуатацію не приймалась, право власності на неї не реєструвалось. А отже, реєстрація прав проведена з порушенням вимог діючого законодавства. З огляду на зазначене, на думку позивача, належним способом захисту прав та законних інтересів міської ради в даному випадку є скасування державної реєстрації права власності та припинення прав Відповідача на спірне майно.
Позивач вказував, що за вимогами п.п. 1 п. б) ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування віднесено надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у відповідності до пунктів 1.1, 3.3 Положення про Інспекцію, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15, є самостійним виконавчим органом, який утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу, та здійснює держаний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста Харкова. Інспекція приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків). Прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва здійснюється уповноваженими органами у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461.
Згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Інспекцію, метою Інспекції є забезпечення додержання на території міста Харкова містобудівного законодавства України та запобігання його порушенням, основними завданнями Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій.
Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Позивач зазначав, що з наведених норм вбачається, що реєстрація права власності на об'єкт містобудування є одним з етапів будівництва об'єктів нерухомості, контроль за дотриманням якого у такому випадку діючим законодавством покладено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та її територіальні органи, органи місцевого самоврядування, які здійснюють делеговані повноваження. Позивач наголошував, що оминаючи встановлену законодавством процедуру прийняття об'єкту до експлуатації, відповідач фактично виключив Харківську міську раду з процесу будівництва об'єкта, позбавивши її тим самим законодавчо закріплених делегованих повноважень, що за твердженням позивача свідчить про порушення законних інтересів Харківської міської ради як органу, який виконує функції прийняття до експлуатації об'єктів будівництва на території міста Харкова та здійснює державний архітектурно-будівельний контроль.
Земельна ділянка під спірним об'єктом не перебуває ані у державній, ані у приватній власності, в силу чого є комунальною. Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Таким чином, за наслідком набуття права власності на об'єкт будівництва, до набувача незалежно від волі власника такої ділянки переходить право на відповідну її частину, що за твердженням позивача свідчить про порушення прав та законних інтересів Харківської міської ради як власника земельної ділянки під спірним об'єктом.
Крім того спірний об'єкт нерухомості розміщено в межах червоних ліній проектованої магістралі. Так для вдосконалення дорожнього руху та розвантаження транспортного потоку на дорогах міста Харкова, на виконання програми економічного та соціального розвитку м. Харкова на 2019 рік, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1286/18 (далі - Програма), Харківською міською радою ухвалене рішення «Про будівництво магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові» від 16.10.2019 № 1804/19. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.10.2019 № 775 створено комісію з інвентаризації будівель, споруд та земельних ділянок на території будівництва магістралі загальноміського значення в районі вулиць Академіка Павлова, Шацької, Пантелеймонівської, Мойсеївської та метромосту у м. Харкові та доручено виконавчим органам міської ради надати необхідну інформацію в межах компетенції. Відповідно до матеріалів інвентаризації в зону будівництва магістралі потрапляє вісім земельних ділянок комунальної власності, в тому числі, земельна ділянка (кадастровий номер 6310136600:09:001:0082) площею 1,5213 га, по просп. Ювілейному у м. Харкові.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6310136600:09:001:0082 площею 1,5213 га за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний зареєстровано за Харківською міською радою. Право оренди ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» на зазначену ділянку припинено 27.03.2019. Станом на сьогодні земельна ділянка повернута до земель запасу міста.
Позивач вказував, що про будівництво магістралі відповідачу було відомо завчасно, адже AT «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» в 1997 році звертався до міської ради з проханням щодо розробки проектної документації на будівництво просп. 50-річчя ВЛКСМ, з виходом на вул. Шевченка, а рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 11.03.98 № 172 надано AT «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» відповідний дозвіл на проектування будівництва дільниці проспекту 50 річчя ВЛКСМ від вул. Академіка Павлова до вул. Шевченка. Викладене у сукупності зі здійсненням міською радою функцій моніторингу забудови в рамках державного архітектурно-будівельного контролю та намірів щодо реалізації будівництва магістралі загальноміського значення стало підставою для звернення міської ради до суду з даним позовом.
Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1913/19 «Про використання земельних ділянок для суспільних потреб (суспільної необхідності)» визначено перелік земельних ділянок, використання яких для суспільних потреб (суспільної необхідності) зумовлене будівництвом магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові, а саме:
- нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Академіка Павлова до метромосту у м. Харкові;
- нове будівництво мосту з підходами через р. Харків у районі вул. Пантелеймонівської та вул. Шацької у м. Харкові;
- нове будівництво магістралі загальноміського значення на ділянці від вул. Мойсеївської до метромосту у м. Харкові.
Згідно з Додатком 1 до рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1913/19 до вищезазначеного переліку включено 8 земельних ділянок, у тому числі земельна ділянка площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний. Враховуючи наведене, Харківська міська рада вважає, що ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» фактично використовує земельну ділянку площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, шляхом її самовільного зайняття.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказував, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07.08.1997 р. за № 609 було затверджено акт державної комісії по прийманню до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів другої черги речового ринку по пр. 50-річчя ВЛКСМ, акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко», загальною торговельною площею 36010,0 кв.м. На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07.08.1997 р. за № 609 та акту державної комісії по прийманню до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів від 21.04.1997 р., 03.09.197 р. було видано реєстраційне посвідчення на нежитлові будівлі: літ. «Д-1» загальною площею 37,4 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 603,3 кв., літ. «Ж-1» загальною площею 21,3 кв.м., літ. «З-1» на 144,8 кв.м., літ. «И-1» загальною площею 34,7 кв.м., літ. «К-1» загальною площею 103,7 кв.м., літ. «Л-1» загальною площею 126,7 кв.м., літ. «М-1» загальною площею 72,4 кв.м. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за Акціонерним товариством «Концерн АВЕК та Ко» зареєстровано право власності на зазначені нежитлові будівлі за реєстровим № 1754. 26.02.2004 р. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» повторно було видано реєстраційне посвідчення на вищевказані нежитлові приміщення, одне з яких літ «З-1» загальною площею 144,8 кв.м.
ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» у 2005 році було проведено частковий демонтаж нежитлового приміщення літ. «З-1», в результаті якого у зв'язку із знесенням частини будівлі загальна площа нежитлової будівлі літ. «З-1» зменшилася на 124,3 кв.м. і становила 20,5 кв.м. 12.11.2018 р. між ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» та ПП «Земельно-проектне бюро АГ Ріелті» було укладено договір № 14/11/18, предметом якого була технічна інвентаризація та виготовлення технічних паспортів на нежитлові будівлі, в тому числі літ. «З-1», яка розташована по просп. Ювілейному (колишній пр. 50-річчя ВЛКСМ) в м. Харкові. Згідно умов зазначеного договору виконавцем було виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. «З-1» загальною площею 20,5 кв.м. (7,0*5,45, h2.50).
09.01.2019 р. ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» було надано довідку, яка встановила, що у зв'язку із демонтажем частини нежитлової будівлі літ. «З-1», її площа зменшилася на 124,3 кв.м. і на момент її обстеження ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» становить 20,5 кв.м. Самочинне будівництво відсутнє.
Відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 р., державним реєстратором КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» 28.01.2019 р. було зареєстровано право власності за ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на нежитлову будівлю літ. «З-1» загальною площею 20,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, пр.Ювілейний. Реєстрацію було проведено згідно наступних документів: довідки від 09.01.2019 р. ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» про уточнення площі нежитлового приміщення літ. «З-1»; акту державної приймальної комісії по прийманню до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів від 21.04.1997 р.; рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07.08.1997 р. №609; реєстраційного посвідчення від 26.02.2004 р.; технічного паспорту на Нежитлову будівлю літ. «З-1», загальною площею 20,5 кв.м.
Таким чином, відповідач стверджував, що він є єдиним законним власником нежитлового приміщення літ. «З-1», право на яке зареєстровано згідно вимог чинного законодавства.
Відповідач наголошував, що позивач безпідставно, без надання належних та законних доказів на підтвердження своїх припущень зазначає, що відповідачем зареєстровано право власності на об'єкт самочинного будівництва приміщення № 15, оскільки схожі їх технічні характеристики із приміщенням «З-1». Припущення щодо схожості характеристик це єдиний доказ, наведений позивачем на підтвердження зазначеного твердження. На даний час відповідач не має жодних документів, щоб порівняти зазначені об'єкти, оскільки нежитлове приміщення № 15 демонтовано, технічні документи на нього відсутні. Але, як зазначає позивач в позовній заяві, нежитлове приміщення № 15 було розмірами 8,45*7 м, h = 2.5 м, рік побудови 2004. Коли зареєстроване нежитлове приміщення літ. «З-1», згідно технічного паспорту має технічні характеристики: 7,0*5,45 м, h = 2.5, рік побудови 1997 р. Тобто, за технічними показниками це різні приміщення, розміри та конфігурація не ідентичні.
З огляду на зазначене, відповідач вказував, що позивач належними та допустимими доказами не довів своє припущення щодо самочинності побудови нежитлового приміщення літ. «З-1». В той же час відповідачем належним чином доведено та надано належні докази, в тому числі довідку ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» про демонтаж частини нежитлового приміщення літ. «З-1», що призвело до зменшення його площі та відсутності самочинного будівництва.
Щодо посилання позивача на обізнаність відповідача про можливе будівництво магістралі у зв'язку із зазначенням про це у рішенні виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07.08.1997 р. за № 609, відповідач вказував, що відповідно до п. 4 Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07.08.1997 р. № 609 зазначено: «попередити акціонерне товариство «Концерн АВЕК та Ко», що при реконструкції пр. 50-річчя ВЛКСМ (2005-2010 р.р.) він повинен бути знести будівлі та споруди, які побудовані в межах червоних ліній проспекту без компенсації їх вартості». Тобто, вказаний пункт Рішення чітко обмежений в часі періодом 2005-2010 рр., зазначено, що реконструкція проспекту 50-річчя ВЛКСМ може бути проведена в період з 2005 що 2010 рр. і лише в цей період зобов'язано відповідача, в разі необхідності, демонтувати необхідні приміщення. В зазначені роки вказаної в п. 4 Рішенні реконструкції проспекту не відбулося, отже вказане обмеження в п. 4 Рішення № 609 є нечинним і відповідач розраховує на можливість збереження зареєстрованого згідно норм чинного законодавства об'єкта нерухомого майна. Окрім того, рішення Харківської міської ради № 1804/19 від 16.10.2019 р. «Про будівництво магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові» було прийнято вже при наявності зареєстрованого, відповідно до норм чинного законодавства, права власності на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю літ. «З-1».
Відповідно до Договору оренди землі від 17.01.2012 № 631010004000290, було передано в оренду відповідачу земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:09:001:0082) строком до 31.12.2012. На підставі рішень позивача укладено додаткові угоди щодо поновлення (продовження) строків дії зазначеного договору оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У зв'язку із розташуванням на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0082 нежитлової будівлі літ. «З-1» загальною площею 20,5 кв.м., відповідач має переважне право, оренди щодо неї. Про зазначене право, згідно ст. 134 ЗК України, було заявлено відповідачем листом № 881 від 12.11.2019 р.
Щодо права на звернення до суду з вимогою про демонтаж відповідної будівлі, відповідач зазначав, що відповідно до ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. Відповідно до ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Вказаною нормою Закону передбачена можливість відповідного органу звернутись з позовом про демонтаж лише стосовно самочинно збудованого об'єкта.
Відповідач наголошував, що відносно нежитлового приміщення літ. «З-1» проведено державну реєстрацію права власності, що відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є офіційним визнанням державою законності існування та відповідної суб'єктивної належності певного нерухомого майна. Отже, оскільки проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. «З-1», вона не може мати статусу самочинно збудованої. Окрім того, законом передбачено, що відповідні дії щодо звернення до суду з вимогою про демонтаж спеціальний орган може здійснити лише після здійснення передбаченої Законом процедури, а саме заходів архітектурно-будівельного контролю, тобто виявлення порушення у зазначеній сфері, складання відповідно припису, а також невиконання зазначеного припису з боку суб'єкта містобудування.
В свою чергу у відповіді на відзив позивач вказував, що доводи відповідача про демонтаж у 2005 році нежитлової будівлі літ. «З-1», в результаті якого у зв'язку із знесенням частини вказаної будівлі її загальна площа зменшилась на 124,3 кв.м. і становить 20,5 кв.м. підтверджують здійснення ПрАТ «Концерн Авек та Ко» самочинної реконструкції вказаної будівлі, оскільки дозвільні документи на виконання будівельних робіт з реконструкції та введення в експлуатацію спірного об'єкту відсутні.
Також позивач зазначав, що відповідно до технічного паспорту ПП «Земельно-проектне бюро «АГ РІЕЛТІ» виготовленого станом на 09.01.2019, нежитлова будівля літ. «З-1» трикутної форми, площею 20,5 кв.м. розмірами 7,0*5,45 м. Висота згідно плану поверхів громадського будинку 2,50 м. Висота згідно характеристики будинку господарських будівель та споруд 2,75 м. Згідно поверхового плану будівлі літ. «З-1» станом на 11.02.2004 висота самочинно збудованого приміщення № 15 складає 2.5 м, розміри 7,0*5,45 м. Таким чином, позивач стверджував, що будівля літ. «З-1» трикутної форми, площею 20,5 кв.м розмірами 7,0*4,45 м відповідає технічній характеристиці самочинно побудованого приміщення № 15 в літ. «З-1» по просп. Ювілейному в м. Харкові.
Заперечуючи проти викладених у відповіді на відзив доводів позивача, відповідач наголошував, що ним було надано належні докази на підтвердження того, що здійснювався демонтаж відповідних приміщень, жодного нового будівництва не відбувалося. Відповідно до довідки ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» від 09.01.2019, було проведено технічну інвентаризацію нерухомого майна, відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 404 від 09.08.2012 р., якою встановлено, що будь-яке здійснене будівництво відсутнє. Демонтаж частини будівлі «З-1» було проведено відповідно до п.п. 1, 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017, де зазначено, що для виконання такого виду робіт як демонтаж, будь-які дозвільні документи не передбачені. Жодні зміни та економічні показники не змінювались, робота щодо експлуатації зазначеної нежитлової будівлі не призупинялась. Відповідачем належними доказами доведено здійснення часткового демонтажу приміщення, що підтверджується довідкою ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» від 09.01.2019 р., довідкою та актом здійснених робіт від квітня 2005 р. де чітко визначено проведений перелік робіт.
Відповідно до Постанови ВГСУ у справі № 910/14686/13 від 23.06.2014 р. зазначено, що для застосування таких правових наслідків як знесення самочинно збудованого нерухомого майна, фактично повинно передувати: 1) установлення факту істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил; 2) рішення суду про зобов'язання забудовника провести відповідну перебудову чи установлення факту неможливості проведення такої перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення. ВАСУ у своїй Постанові від 02.04.2015 у справі № К/800/47313/14 зазначив, що передумовою позову про знос (демонтаж) об'єктів самочинного будівництва є припис контролюючого органу про демонтаж та докази його невиконання з боку суб'єкту містобудування. Однак жодних із визначених вимог позивачем виконано не було. Рішення про демонтаж може бути прийнято лише щодо самочинно збудованого нерухомого майна при виконанні низки вимог і докази виконання таких вимог з боку позивача не були надані.
Враховуючи викладене, відповідач просив суд в задоволенні позовної заяви Харківської міської ради до ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» про скасування державної реєстрації права власності, припинення права власності та звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу нежитлової будівлі по справі № 922/751/20 - відмовити в повному обсязі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.
Звертаючись із позовом про скасування державної реєстрації права власності ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК, припинення права власності та звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу нежитлової будівлі літ. "З-1" загальною площею 20,5 кв. м, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що у забудовника під час державної реєстрації в 2019 році був відсутній документ, що підтверджує прийняття спірного об'єкту до експлуатації, оскільки відповідно до матеріалів КП "ХмБТІ" зазначена будівля була самочинно збудованим приміщенням № 15 та в експлуатацію не приймалась, право власності на неї не реєструвалось, а отже, реєстрація прав проведена з порушенням вимог діючого законодавства, крім того спірний об'єкт нерухомості розміщено в межах червоних ліній проектованої магістралі та ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" фактично використовує земельну ділянку площею 1,5213 га, кадастровий номер 6310136600:09:001:0082, за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, шляхом її самовільного зайняття.
КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» по проспекту 50 річчя ВЛКСМ на підставі акту державної приймальної комісії від 27.11.96 р. введено в експлуатацію другу чергу речового ринку по просп. 50-річчя ВЛКСМ. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07.08.1997 р. за № 609 було затверджено акт державної комісії по прийманню до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів другої черги речового ринку по гір. 50-річчя ВЛКСМ, акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко», загальною торговельною площею 36010,0 кв.м. На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07.08.1997 р. за № 609 та акту державної комісії по прийманню до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів від 21.04.1997 р., 03.09.197 р. було видано реєстраційне посвідчення на нежитлові будівлі: літ. «Д-1» загальною площею 37,4 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 603,3 кв., літ. «Ж-1» загальною площею 21,3 кв.м., літ. «З-1» на 144,8 кв.м., літ. «И-1» загальною площею 34,7 кв.м., літ. «К-1» загальною площею 103,7 кв.м., літ. «Л-1» загальною площею 126,7 кв.м., літ. «М-1» загальною площею 72,4 кв.м. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за Акціонерним товариством «Концерн АВЕК та Ко» зареєстровано право власності на зазначені нежитлові будівлі за реєстровим № 1754. 26.02.2004 р. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» повторно було видано реєстраційне посвідчення на вищевказані нежитлові приміщення, одне з яких літ «З-1» загальною площею 144,8 кв.м.
У 2005 році ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» було проведено частковий демонтаж нежитлового приміщення літ. «З-1», в результаті якого у зв'язку із знесенням частини будівлі загальна площа нежитлової будівлі літ. «З-1» зменшилася на 124,3 кв.м. і становила 20,5 кв.м. 12.11.2018 р. між ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» та ПП «Земельно-проектне бюро АГ Ріелті» було укладено договір № 14/11/18, предметом якого була технічна інвентаризація та виготовлення технічних паспортів на нежитлові будівлі, в тому числі літ. «З-1», яка розташована по просп. Ювілейному (колишній пр. 50-річчя ВЛКСМ) в м. Харкові.
На виконання умов договору № 14/11/18 виконавцем було виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. «З-1» загальною площею 20,5 кв.м. (7,0*5,45, h2.50). 09.01.2019 р. ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» було надано довідку, якою встановлено, що у зв'язку із демонтажем частини нежитлової будівлі літ. «З-1», її площа зменшилася на 124,3 кв.м.; і на момент обстеження її ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» становить 20,5 кв.м. Самочинне будівництво відсутнє.
28.01.2019 р. згідно довідки від 09.01.2019 р. ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» про уточнення площі нежитлового приміщення літ. «З-1»; акту державної приймальної комісії по прийманню до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів від 21.04.1997 р.; рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07.08.1997 р. №609; реєстраційного посвідчення від 26.02.2004 р.; технічного паспорту на Нежитлову будівлю літ. «З-1», загальною площею 20,5 кв.м, державним реєстратором КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» було зареєстровано право власності за ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на нежитлову будівлю літ. «З-1» загальною площею 20,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, пр.Ювілейний.
В свою чергу, позивач стверджував, що право власності зареєстроване на не прийнятий до експлуатації об'єкт будівництва, а отже реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. «З-1» по проспекту Ювілейному у м. Харкові проведена з порушенням норм діючого законодавства. У забудовника під час державної реєстрації в 2019 році був відсутній документ, що підтверджує прийняття спірного об'єкту, до експлуатації, оскільки відповідно до матеріалів КП «ХмБТІ» зазначена будівля була самочинно збудованим приміщенням № 15 та в експлуатацію не приймалась.
Однак, позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що відповідачем зареєстровано право власності саме на об'єкт самочинного будівництва - приміщення № 15, на підтвердження таких доводів позивачем зазначено лише про схожість вказаних приміщень за розмірами та конфігурацією. В той же час, як зазначає позивач в позовній заяві, нежитлове приміщення № 15 було розмірами 8,45*7 м, h = 2.5 м (рік побудови 2004), а зареєстроване відповідачем нежитлове приміщення літ. «З-1», згідно технічного паспорту має технічні характеристики 7,0*5,45 м, h = 2.5 м (рік побудови 1997). Окрім того, згідно довідки ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» від 09.01.2019 р. площа нежитлової будівлі літ. «З-1» зменшилася на 124,3 кв.м. у зв'язку із демонтажем її частини, самочинне будівництво відсутнє. З огляду на зазначене, позивач належними, допустимими та достатніми доказами не довів своє твердження щодо самочинності побудови відповідачем нежитлового приміщення літ. «З-1».
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. Відповідно до ч. 2 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Вказаною нормою Закону передбачена можливість відповідного органу звернутись з позовом про демонтаж лише стосовно самочинно збудованого об'єкта.
Для застосування таких правових наслідків як знесення самочинно збудованого нерухомого майна, фактично повинно передувати: 1) установлення факту істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил; 2) рішення суду про зобов'язання забудовника провести відповідну перебудову чи установлення факту неможливості проведення такої перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення (Постанова ВГСУ у справі № 910/14686/13 від 23.6.2014 р.). ВАСУ у Постанові від 02.04.2015 у справі № К/800/47313/14 зазначив, що передумовою позову про знос (демонтаж) об'єктів самочинного будівництва є припис контролюючого органу про демонтаж та докази його невиконання з боку суб'єкту містобудування. Однак жодних із визначених вимог позивачем виконано не було, окрім того позивачем не доведено самочинності побудови відповідачем нежитлового приміщення літ. «З-1».
Про що зазначав і відповідач, демонтаж частини будівлі «З-1» було проведено відповідно до п.п. 1, 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 07.06.2017. Жодні зміни та економічні показники не змінювались, робота щодо експлуатації зазначеної нежитлової будівлі не призупинялась, що підтверджується довідкою ПП «Земельно-проектне бюро АГ РІЕЛТІ» від 09.01.2019 р., довідкою та актом здійснених робіт від квітня 2005 р.
Також, суд визнає обґрунтованими посилання відповідача на ту обставину, що п. 4 Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 07.08.1997 р. № 609 зазначено, що реконструкція проспекту 50-річчя ВЛКСМ може бути проведена в період з 2005 що 2010 рр. і лише в цей період зобов'язано відповідача, в разі необхідності, демонтувати необхідні приміщення, а оскільки в зазначені роки вказаної в п. 4 Рішенні реконструкції проспекту не відбулося, відповідач має право розраховувати на можливість збереження зареєстрованого згідно норм чинного законодавства об'єкта нерухомого майна. А рішення Харківської міської ради № 1804/19 від 16.10.2019 р. «Про будівництво магістралі загальноміського значення від вул. Академіка Павлова до вул. Мойсеївської у м. Харкові» було прийнято вже при наявності зареєстрованого, відповідно до норм чинного законодавства, права власності на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю літ. «З-1».
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Заявляючи вимогу про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" на нежитлову будівлю літ. "З-1" загальною площею 20,5 кв.м, позивач повинен був довести належними, допустимими та достатніми доказами, що реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. «З-1» по проспекту Ювілейному у м. Харкові була проведена з порушенням норм діючого законодавства, однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем належними та допустимими доказами не доведено статусу самочинності побудови нежитлової будівлі літ. «З-1», не доведено який саме інтерес порушено з боку відповідача, в свою чергу відповідачем надано належні докази, які свідчать про законність реєстрації та знаходження на праві приватної власності у ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» нежитлової будівлі літ. «З-1» загальною площею 20,5 кв.м., яка розташована в м. Харкові по просп. Ювілейному.
Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).
Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).
Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновку суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).
З огляду на зазначене, викладені судом обґрунтування та оцінка доводів учасників справи були здійснені в тому об'ємі, який охоплює коло обставин, які підлягають встановленню для правильного вирішення спору по суті з урахуванням усіх дійсних обставин справи.
Враховуючи викладене та встановлені судом обставини, позовні вимоги Харківської міської ради не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.
З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі не підлягають покладенню на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "26" серпня 2020 р.
Суддя Л.С. Лаврова