Рішення від 13.08.2020 по справі 917/203/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2020 Справа № 917/203/20

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОТОРМАШ", Місцезнаходження: 61060, місто Харків, проспект Льва Ландау, будинок 171, Код ЄДРПОУ 37385017

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОЛТАВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД ДЕНАСМАШ", Місцезнаходження: 36007, Україна, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Заводська, будинок 3, Код ЄДРПОУ 38610152

про стягнення 85 556,00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача: не з'явився

представник відповідача: Більчук А.С.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОТОРМАШ" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОЛТАВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД ДЕНАСМАШ" про стягнення 85 556,00 грн. заборгованості (пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань) згідно договору про надання послуг з ремонту обладнання і механічної обробки деталей № 24 від 07 лютого 2018 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач свої обов'язки, передбачені умовами вищезазначеного Договору, виконав з порушенням строків, тому Відповідач повинен сплатити позивачу 85 556,00 грн. пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Ухвалою від 11.02.2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

02.03.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому проти позову заперечив.

Ухвалою від 06.03.2020 року суд постановив задовольнити клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОЛТАВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД ДЕНАСМАШ" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, судове засідання у справі призначити на 17.03.2020 р., викликати учасників справи у судове засідання.

Ухвалою від 17.03.2020 року суд постановив відкласти розгляд справи на 07.04.20.

19.03.20 від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів (вх. № 3183).

30.03.20 від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив, а також відповідь на відзив (вх. № 3612).

Подана відповідь на відзив на позовну заяву прийнята судом, про що зазначено в ухвалі від 07.04.20.

Ухвалою від 07.04.2020 року суд постановив відкласти розгляд справи на 30.04.20.

09.04.20 від позивача надійшло клопотання, в якому позивач повідомляє, що при поданні позову було вказане неповне найменування його підприємства та просить суд при розгляді справи врахувати, що повною назвою підприємства позивача є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ".

Ухвалою від 30.04.2020 року суд постановив відкласти розгляд справи на 04.06.20.

03.06.20 від відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача (вх. № 5945).

В судовому засіданні 04.06.20 суд за клопотанням позивача оголосив перерву до 23.06.20.

Після перерви, оголошеної в судовому засіданні 22.06.20 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 34 750,18 грн. заборгованості (пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань) згідно договору про надання послуг з ремонту обладнання і механічної обробки деталей № 24 від 07 лютого 2018 року.

У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки процесуальне право позивача на зменшення розміру позовних вимог може бути реалізованим до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що заява подана позивачем до суду із пропуском встановленого законом процесуального строку.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем після початку першого судового засідання, тобто після встановленого законом строку на зменшення позовних вимог. При цьому, у заяві позивач просить продовжити строк на подання даної заяви.

Судом враховано, що з огляду на положення ст.119 Господарського процесуального кодексу України продовженню підлягає лише той процесуальний строк, який встановлений судом і лише до його закінчення.

З огляду на недотримання позивачем вказаних норм, суд залишає заяву представника позивача без розгляду.

При цьому, судом враховано, що в даній заяві надані пояснення по суті позову щодо відносин, які існували між сторонами в рамках виконання договору.

Суд зазначає про можливість сторін під час з'ясування обставин та дослідження доказів давати свої пояснення, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані позивачем пояснення у заяві про зменшення позовних вимог під час судового розгляду справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою суду від 03.08.20 призначено розгляд справи на 13.08.20.

Сторони про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивач явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечив, будь-які клопотання від позивача станом на дату ухвалення рішення не надходили.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Щодо неявки позивача в судове засідання суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

При цьому, судом враховано, що частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, судом враховано, що явка представників в судове засідання обов"язковою не визнавалася.

За даних обставин, в судовому засіданні 13.08.20 суд розглянув спір по суті.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РОТОРМАШ» (надалі - Позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОЛТАВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД ДЕНАСМАШ» (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання послуг з ремонту обладнання і механічної обробки деталей № 24 від 07 лютого 2018 року (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Відповідач зобов'язався надати послуги Замовнику з ремонту обладнання та/або механічної обробки деталей з металу, композитних чи інших матеріалів, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити послуги Виконавця.

Основні зобов'язання замовника послуг і виконавця викладені в Договорі, визначення конкретних послуг, обсяг, ціна і строк виконання зазначаються у специфікаціях, які є додатками до Договору (п.1.2., 1.3, 2.1.).

Листування, обмін інформацією і документами погоджено проводити в тому чисі засобами факсимільного зв'язку а також електронною поштою із поштових скриньок (виконавець: market@denasmash.com. замовник: sosnyuk@rotormash.biz).

До Договору Сторонами було укладено Специфікацію № 5 від 04.09.2018 р. на надання послуг з механічної обробки картеру РМ035.00.001 та РМ036.00.001 у кількості 3 шт. та механічної обробки корпусу гідроприводу РМ039.00.009 у кількості 1 шт. на загальну суму 43 500,02 грн.

Пунктом 1 Специфікації 5 передбачений порядок розрахунків, зокрема Позивач перераховує на розрахунковий рахунок Відповідача передоплату в розмірі 50% від вартості послуг та останні 50 % від вартості послуг Позивач перераховує протягом п'яти банківських днів з дати надходження повідомлення від Відповідача про готовність продукції до відвантаження.

Позивач 17.10.2018 р. відповідно до умов Специфікації № 5 від 04.09.2018 р. на підставі виставленого рахунку № 984 від 06.09.2018р. на загальну суму 43 500,02 грн., здійснив попередню оплату у розмірі 50 % від суми специфікації - 21750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2288 від 11.09.2018р.

Пунктом 2 Специфікації 5 передбачений термін надання послуг, які повинні бути надані протягом 30 календарних діб, з правом дострокового надання послуг з моменту отримання Виконавцем передоплати в розмірі 50 % від вартості послуг.

По специфікації №5 від 04.09.2018 р. Відповідачем було виконано договірні зобов'язання в наступному об'ємі:

- Механічна обробка картеру РМ035.00.001 та РМ036.00.001 в кількості 2 шт.; механічна обробка корпусу гідроприводу РМ039.00.009 в кількості 1 шт.; на підтвердження - Акт виконаних робіт №1031 від 01.10.2018 р. на суму - 31000,01 грн.

- Послуги механічної обробки картеру РМ035.00.001 та РМ036.00.001 в кількості 1шт. - Акт виконаних робіт від 04.10.2018 р. №1038 на суму - 12500,00 грн.

По специфікації №5 від 04.09.2018 р. друга частина оплати у розмірі 50% - 21750,00 грн. надійшла згідно платіжного доручення замовника №2677 від 17.10.2018 р.

Сторонами було погоджено умови Специфікації №6 від 05.11.2018 р. про надання послуг з механічної обробки корпусу букси РМ212.00.001 у кількості 21 шт. на загальну суму - 145950,08 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2 Специфікації № 6 до Договору термін надання послуг - протягом 30 робочих днів з моменту отримання 50 % попередньої оплати.

По Акту приймання - передачі №1 від 07.11.2018 р. позивач передав, а відповідач прийняв від замовника корпуси букс в кількості 21 шт.

29.11.2018 р. на підставі виставленого рахунку № 1235 від 07.11.2018р. на загальну суму 145 950,08 грн., позивач здійснив попередню Оплату у розмірі 50 % від суми специфікації - 72 975,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3156 від 29.11.2018р.

Відповідачем відповідно до умов Специфікації №6 від 05.11.2018 р. було виконано договірні зобов'язання на загальну суму 62 550,00 грн. в наступному об'ємі:

- 06.12.2018 г. надано послуги з механічної обробки корпус букси у кількості 1 шт. на загальну суму 6 950,00 грн., що підтверджується підписаним Сторонами Актом надання послуг № 1273 від 06.12.2018 р. та Актом прийому-передачі № 0612/1 від 06.12.2018 р.

- 21.01.2019 р. надано послуги з механічної обробки корпус букси у кількості 8 шт. на загальну суму 55 600,03 грн., що підтверджується підписаним Сторонами Актом надання послуг № 52 від 21.01.2019р.

05 квітня 2019 року Відповідачем було повернуто Позивачу корпуси букси у кількості 21 шт. на підставі двох Актів прийому-передачі, за одним з яких було повернуто 9 шт. корпусів букси після механічної обробки та 12 шт. корпусів букс без механічної обробки.

12.08.2019 р. Відповідачем було повернуто попередню оплату в розмірі 10 424,99 грн. (платіжне доручення № 35699,3502 від « 12» серпня 2019 р.).

Станом на 31.10.2019 р. Сторонами підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відсутня.

Звертаючись до суду, позивач вказав, що станом на 28.12.2019 р. за Специфікацією 5 Відповідачем не надано послуги на загальну суму 31 000,00 грн.:

- послуги з механічної обробки картеру в кількості 2 шт. на загальну суму 12 500,00 грн.;

- послуги з механічної обробки корпусу гідроприводу в кількості 1 шт. на загальну суму 6000,00 грн.

За розрахунком позивача, зі сторони позивача прострочка виконання зобов'язань за період з 16.11.2018 по 04.02.2020 на суму 31 000,00 грн. складає 446 днів.

За Специфікацією № 6 від 05.11.2018 р., за твердженням позивача, відповідачем не надані послуги з механічної обробки корпус букси у кількості 12 (дванадцять) штук на загальну суму 83 400,05 грн., прострочка надання послуг за період з 21.01.2019 по 29.01.2020 складає 380 днів.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що за порушення термінів надання послуг Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочки від вартості несвоєчасно наданих послуг, але не більше встановленого законодавством України розміру.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що у разі не надання послуг Відповідачем в термін вказаний в Специфікації, якщо прострочення триватиме 10 і більше календарних днів, Позивач має право відмовитися в односторонньому порядку від виконання договору і вимагати побернення перерахованої передоплати за невиконані послуги. Повернення передоплати здійснюється Відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Замовника. Договір вважається розірваним з моменту отримання від Позивача письмового повідомлення про розірвання Договору.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що за порушення термінів повернення коштів за оплачені, але не виконані послуги в узгоджені Договором терміни, Позивач має право нарахувати законні відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30 % річних на суму зобов'язань Відповідача щодо повернення грошових коштів за невиконані послуги за весь період прострочення повернення коштів.

11 жовтня 2019 року Позивачем було направлено Відповідачу Лист-вимогу вих. № 125, відповідно до якої Позивачем протягом п'яти банківських днів від дати тримання Листа вимагалося оплатити штрафні санкції за порушення умов договору.

Лист-вимога отримана Відповідачем 18.10.2019 p., що підтверджується відомостями з сайту Укрпошти.

Оскільки відповідач відповіді на Лист-вимогу не надав, штрафні санкції позивачу не сплатив, позивач звернувся до суду з позовною заявою про примусове стягнення із Відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за Договором у сумі 85 556,00 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову вказав на наступні обставини:

- послуги по Специфікації №5 від 04.09.2018 р. виконані достроковона загальну суму 43500,01 грн. з ПДВ., порушень договірних зобов'язань не було, а позивач надав суду неточну інформацію і безпідставно застосував штрафну санкцію.

- оплата за виконані послуги по Специфікації №5 від 04.09.2018 р. (друга частина оплати у розмірі 50% 21750,00 грн.) надійшла з простроченням згідно платіжного доручення замовника №2677 від 17.10.2018 р. Прострочення замовника по оплаті першого Акту виконаних робіт - 9 днів: прострочення по оплаті другого Акту виконаних робіт - 6 днів.

- щодо строків та обсягу наданих послуг по Специфікації №6 від 05.11.2018 р. відповідач повідомив наступне:

1. перед прийняттям виконавцем нового замовлення на механічну обробку корпусу букси РМ212.00.001, в період жовтень-листопад 2018 р. тривало інтенсивне листування для погодження креслення деталі, технологічних операцій, технічних вимог на такий вид робіт тощо;

2. за результатами переговорів виконавцем направлено замовнику 05.11.2018 р. електронним листом комерційну пропозицію по обробці корпусу букси РМ212.00.001 у кількості 20 шт. по ціні 6950,00 грн. з ПДВ за одну деталь, строк виконання робіт 30 робочих днів, умови оплати 50% аванс і 50% на протязі 5 робочих днів з моменту передачі деталей замовнику;

3. сторонами було погоджено умови Специфікації №6 від 05.11.2018 р. про надання послуг з механічної обробки корпусу букси РМ212.00.001 у кількості 21 шт. на загальну суму - 145950,08 грн. з ПДВ;

4. електронним листом 07.11.2018 р. в 11-47 год. замовник попросив виконавця направити рахунок на оплату послуг по обробці корпусів букс і не приступати до виконання робіт до остаточного погодження креслень, на що виконавець електронним листом від 07.11.2018р. 13-38 год. повідомив про очікування креслень від замовника і направив рахунок №1235 від 07.11.2018 р. на оплату із сумою - 145950,08 грн. з ПДВ. за послуги по обробці 21 корпусу букси;

5. замовник оплатив суму 72975,04 грн. з простроченням платіжним дорученням №3156 від 29.11.2018 р. Прострочення замовника по оплаті авансового внеску становить - 17 днів;

6. виконавець не приступав до виконання замовлення до моменту остаточного погодження креслень відливку корпусу букси і креслення готової деталі;

7. електронним листом від 14.11.2018 р. 15-54 год. замовник просив почекати із запуском процедури обробки деталей так як в очікуванні погодженого креслення деталі;

8. 22.11.2018 р. 11-29 год. електронним листом від замовника надійшли креслення деталі;

9. 26.11.2018 - 14-10 год. виконавець направив замовнику специфікацію №6 від 07.11.2018р. і погоджене ним креслення готової деталі, та інформував про початок обробки першого корпусу букси, щоб потім передати для перевірки замовнику;

10. за результатами обробки першої деталі сторонами підписано Акт виконаних робіт №1273 від 06.12.2018 р. на суму - 6950,00 грн. з ПДВ. При цьому, при обробці першої тестової деталі і наступних деталей, виконавець стикнувся із серйозними проблемами якості відливків корпусів букс, в робочому порядку погоджував із замовником окремі етапи робіт виходячи із фактичного стану відливків корпусів букс.

Перша проблема стосувалася недотримання геометричних параметрів відливків корпусів букс і їх невідповідність кресленням, внаслідок чого виконання завдання значно було ускладнене, по окремим параметрам неможливо було досягти заданих у кресленні на готову деталь розмірів, внаслідок чого суттєво збільшено кількість операцій і робочий час на обробку кожної деталі.

Як наслідок, виконавець був змушений звернутися до замовника із листом від 26.12.2018 p., де вказав про невідповідність кресленням лінійних розмірів окремих частин лиття по усіх перевірених корпусах букс, та направив йому листа електронною поштою 27.12.2018 р. разом із кресленням з відповідними позначеннями проблемних ділянок деталі;

11. 03.01.2019 р. замовник електронним листом направив висновок свого технолога від 28.12.2018, яким підтверджено наявність невідповідностей відливків корпусів букс кресленню на цю деталь і надано на погодження із виконавцем рекомендації для подальшої роботи із такими деталями;

12. в ході обробки деталей, крім порушення лінійних розмірів лиття корпусів букс і раковин у металі на внутрішньому радіусі, виявилося, що відливки корпусів букс після їх виливки і охолодження не пройшли нормалізації стану, а саме не проведено віджиг відливків для зменшення внутрішньої напруги деталей.

13. перед здачею деталей замовнику його інформовано листом від 21.01.2019 р. №2101/01, що в ході виконання робіт по обробці деталей виникли питання до якості відливок заготовок, тому можливість подальшої обробки залишків деталей відповідач пропонував вирішити після приймання першої партії букс споживачем».

Отже, за домовленістю сторін, наявні в роботі 8 шт. корпусів букс довели до придатного для передачі замовнику стану, що підтверджено Актом надання послуг №52 від 21.01.2019 р. на суму - 55600,03 грн. з ПДВ., а решту 12 штук (без обробки) за погодженням із замовником було вирішено повернути;

14. надалі замовник не вимагав виконання замовлення на обробку решти 12 корпусів букс. Оброблені корпуси букс в кількості 8 шт. і необроблені корпуси букс в кількості 12 шт. доставлені в адресу замовника транспортом виконавця, передані виконавцю разом із документами, передача букс підтверджена Актами від 05.04.2019 p., які надав позивач;

За даних обставин, відповідач стверджує, що ситуація із неякісними відливками корпусівбукс стала ключовою причиною чому сторони погодили повернення необроблених 12 шт. деталей, з огляду на що, відповідач вказує, що вимога позивача про сплату пені за прострочення обробки неякісних відливків букс є некоректною;

При цьому, відповідач зазначив, що у разі надання замовником відливків корпусів букс відповідно креслення і з нормалізацією (віджигом), він може виконати нове замовлення на обробку таких деталей.

У запереченнях на відповідь позивача відповідач надав для огляду два розрахунки:

- перший розрахунок як робиться зазвичай у договорах

- другий відповідно до редакції умов щодо нарахування пені, яка зазначена у п.4.4. Договору.

Крім того, просив суд зважити на те, що виключно неналежна якість заготовок деталі стала перешкодою для виконання замовлення по Специфікації №6 (обгрунтування у відзиві). Тому, позивач не може звинувачувати відповідача у порушенні строку надання послуг, оскільки внаслідок відхилень по якості і геометричним параметрам та відсутності нормалізації (віджигу) деталей виникали складнощі із їх механічної обробкою, а усі робочі питання погоджувались сторонами шляхом обміну документами і листами із застосуванням електронної пошти.

У заяві про зменшення позивних вимог позивач погодився з твердженням відповідача, що пеня за прострочення виконання зобов"язання по Специфікації №5 від 04.09.2018 р. нарахована помилково, а по Специфікації №6 від 07.11.2018р. необхідно включити період прострочення з 16.01.2019 по 21.01.2019 р. за порушення термінів надання послуг з механічної обробки корпусів букси у кількості 8 штук; період прострочення з 21.01.2019 по 05..04.2019 р. за порушення термінів надання послуг з механічної обробки корпусів букси у кількості 12 штук.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом, до Договору Сторонами було укладено Специфікацію № 5 від 04.09.2018 р. на надання послуг з механічної обробки картеру РМ035.00.001 та РМ036.00.001 у кількості 3 шт. та механічної обробки корпусу гідроприводу РМ039.00.009 у кількості 1 шт. на загальну суму 43 500,02 грн., а також Специфікацію №6 від 05.11.2018 р. на надання послуг з механічної обробки корпусу букси РМ212.00.001 у кількості 21 шт. на загальну суму - 145950,08 грн. з ПДВ.

Строк надання послуг по Специфікації №5 від 04.09.2018 р. становить 30 календарних діб з моменту отримання авансового платежу (п.2 Специфікації).

11.09.2018 р. замовником здійснений авансовий платіж на суму 21750,00 грн. (50%) платіжним дорученням №2288 від 11.09.2018 р. на суму - 21750,00 грі

По специфікації №5 від 04.09.2018 р. Відповідачем було виконано договірні зобов'язання в наступному об'ємі:

- Механічна обробка картеру РМ035.00.001 та РМ036.00.001 в кількості 2 шт.; механічна обробка корпусу гідроприводу РМ039.00.009 в кількості 1 шт.; на підтвердження - Акт виконаних робіт №1031 від 01.10.2018 р. на суму - 31000,01 грн.

- Послуги механічної обробки картеру РМ035.00.001 та РМ036.00.001 в кількості 1шт. - Акт виконаних робіт від 04.10.2018 р. №1038 на суму - 12500,00 грн.

З огляду на визначений у Специфікації строк надання послуг, та дату фактичного виконання відповідачем робіт, суд дійшов висновку, що послуги поСпецифікації №5 від 04.09.2018 р. виконані достроковона загальну суму 43500.01 грн. з ПДВ., тобто у повному обсязі, порушень договірних зобов'язань з боку відповідача не було.

Вказане спростовує твердження позивача про те, що станом на 28.12.2019 р. за Специфікацією 5 Відповідачем не надано послуги на загальну суму 31 000,00 грн., прострочка виконання зобов'язань за період з 16.11.2018 по 04.02.2020 на суму 31 000,00 грн. складає 446 днів.

Щодо надання послуг, визначених Специфікацією №6 від 05.11.2018 р., суд зазначає наступне.

Так, сторонами було погоджено умови Специфікації №6 від 05.11.2018 р. про надання послуг з механічної обробки корпусу букси РМ212.00.001 у кількості 21 шт. на загальну суму - 145950,08 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2 Специфікації № 6 до Договору термін надання послуг - протягом 30 робочих днів з моменту отримання 50 % попередньої оплати.

По Акту приймання - передачі №1 від 07.11.2018 р. позивач передав, а відповідач прийняв від замовника корпуси букс в кількості 21 шт.

29.11.2018 р. на підставі виставленого рахунку № 1235 від 07.11.2018р. на загальну суму 145 950,08 грн., позивач здійснив попередню Оплату у розмірі 50 % від суми специфікації - 72 975,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3156 від 29.11.2018р.

Пунктом 2.1 Договору № 24 про надання послуг з ремонту обладнання і механічної обробки деталей від 01.02.2018р. (надалі за текстом - Договір) передбачено, що Строк надання послуг зазначається у специфікаціях та рахунку, моментом початку надання послуг є дата надходження на поточний банківський рахунок Виконавця оплати за умовами цього Договору, якщо інше не передбачено специфікацією.

Відповідно до п.2 Специфікації № 6 до Договору термін надання послуг - протягом 30 робочих днів з моменту отримання 50 % попередньої оплати, тобто до 15.01.2019 р. включно.

Відповідачем відповідно до умов Специфікації №6 від 05.11.2018 р. було виконано договірні зобов'язання на загальну суму 62 550,00 грн. в наступному об'ємі:

- 06.12.2018 г. надано послуги з механічної обробки корпус букси у кількості 1 шт. на загальну суму 6 950,00 грн., що підтверджується підписаним Сторонами Актом надання послуг № 1273 від 06.12.2018 р. та Актом прийому-передачі № 0612/1 від 06.12.2018 р.

- 21.01.2019 р. надано послуги з механічної обробки корпус букси у кількості 8 шт. на загальну суму 55 600,03 грн., що підтверджується підписаним Сторонами Актом надання послуг № 52 від 21.01.2019р.

З огляду на визначений у Специфікації строк надання послуг, та дати фактичного виконання відповідачем робіт, суд дійшов висновку, що послуги поСпецифікації №6 від 05.11.2018 р. виконані відповідачем частково з порушенням строку, зокрема, по Акту надання послуг № 52 від 21.01.2019р. на загальну суму 55 600,03 грн., період прострочення складає з 16.01.2019 по 21.01.2019 р. - 6 днів.

За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.4. Договору за порушення термінів надання послуг Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно наданих послуг, але не більше встановленого законодавством України розміру.

Позивач, звертаючись до суду з позовом нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань Відповідачем по Специфікації №5 за період з 04.02.2019 по 14.05.2019 за 100 днів, а також пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань Відповідачем по Специфікації №6 за період з 18.01.2019 по 21.01.2019 - 3 дні (сума 139 000,08 грн.), за період з 04.02 по 16.07 - 163 дні (сума 83 400,05 грн.).

Як встановлено судом вище, з огляду на визначений у Специфікації № 5 строк надання послуг, та дату фактичного виконання відповідачем робіт, суд дійшов висновку, що послуги поСпецифікації №5 від 04.09.2018 р. виконані достроковона загальну суму 43500.01 грн. з ПДВ., тобто у повному обсязі, порушень договірних зобов'язань з боку відповідача не було, що спростовує твердження позивача про те, що станом на 28.12.2019 р. за Специфікацією 5 Відповідачем не надано послуги на загальну суму 31 000,00 грн.

З огляду на вказане, нарахування позивачем пені за несвоєчасне виконання зобов'язань Відповідачем по Специфікації №5 за період з 04.02.2019 по 14.05.2019 за 100 днів є безпідставним.

Крім того, судом вище встановлено, що з огляду на визначений у Специфікації № 6 строк надання послуг, та дати фактичного виконання відповідачем робіт, суд дійшов висновку, що послуги поСпецифікації №6 від 05.11.2018 р. виконані відповідачем частково з порушенням строку, зокрема, по Акту надання послуг № 52 від 21.01.2019р. на загальну суму 55 600,03 грн., період прострочення складає з 16.01.2019 по 21.01.2019 р. - 6 днів.

З огляду на вказане, з врахуванням встановленого судом строку прострочення поСпецифікації №6 (за період з 16.01.2019 по 21.01.2019 р.) судом здійснено розрахунок, виходячи із загальної суми 55 600,03 грн. (вартості несвоєчасно наданих послуг згідно Акту надання послуг № 52 від 21.01.2019р.).

Так, за розрахунком суду, сума пені за період з 16.01.2019 по 21.01.2019 р., яка підлягає стягненню становить 1668,00 грн.

Щодо вимоги щодо стягнення залишку заявленого розміру пені, вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, з розрахунку заявлених штрафних санкцій вбачається, що позивач, при нарахуванні включив у базу нарахування вартість ненаданих послуг з механічної обробки корпусу букси у кількості 12 шт на загальну суму 83 400,05 грн.

Разом з тим, судом враховано, що 05 квітня 2019 року Відповідачем було повернуто Позивачу корпуси букси у кількості 12 шт. без механічної обробки на підставі Акту прийому-передачі. Згідно вказаного акту зауважень по кількості та якості деталей немає.

Також, матеріалами справи підтверджено, що позивач направив відповідачу Повідомлення №122 від 10.05.2019 р. про відмову від зобов'язання, в якому зазначається про втрату інтересу в наданні послуг, у зв"язку з чим позивач відмовляється від виконання зобов"язання в частині прийняття послуг механічної обробки корпусу букси у кількості 12 шт та просить перерахувати частину попередньої оплати , по якій не були надані послуги.

12.08.2019 р. Відповідачем було повернуто попередню оплату в розмірі 10 424,99 грн. (платіжне доручення № 35699,3502 від « 12» серпня 2019 р.).

Станом на 31.10.2019 р. Сторонами підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відсутня.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що у разі не надання послуг Відповідачем в термін вказаний в Специфікації, якщо прострочення триватиме 10 і більше календарних днів, Позивач має право відмовитися в односторонньому порядку від виконання договору і вимагати побернення перерахованої передоплати за невиконані послуги. Повернення передоплати здійснюється Відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Замовника. Договір вважається розірваним з моменту отримання від Позивача письмового повідомлення про розірвання Договору.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог в частині вимог про стягнення пені, що нарахована на вартість ненаданих послуг з механічної обробки корпусу букси у кількості 12 шт на загальну суму 83 400,05 грн.

Твердження відповідача, викладені у відзиві, стосовно того, що виключно неналежна якість заготовок деталей стала перешкодою для виконання замовлення по Специфікації №6 у визначені строки, не можуть бути підставою для звільнення відповідальності, з огляду на наступні обставини.

За приписами ст.651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За змістом ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як зазначалося вже судом, відповідно до п.2 Специфікації № 6 до Договору термін надання послуг - протягом 30 робочих днів з моменту отримання 50 % попередньої оплати.

Судом враховано, що сторонами велася переписка щодо зміни терніну надання послуг, проте, доказів внесення змін щодо визначення іншого терміну надання послуг, ніж той, що визначений у п.2 Специфікації № 6, матеріали справи (в тому числі і переписка сторін, на яку посилається відповідач) матеріали справи не містять.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права частково, а тому підлягають задоволенню у розмірі 1668,00 грн., в іншій частині у позові слід відмовити за необгрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається на відповідача частково в сумі 40,98 грн.

Керуючись статтями 129, 130, 231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОЛТАВСЬКИЙ МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД ДЕНАСМАШ", Місцезнаходження: 36007, Україна, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Заводська, будинок 3, Код ЄДРПОУ 38610152 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОТОРМАШ", Місцезнаходження: 61060, місто Харків, проспект Льва Ландау, будинок 171, Код ЄДРПОУ 37385017 пеню у розмірі 1668,00 грн., 40,98 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У зв'язку з відпусткою судді повний текст рішення підписано 26.08.2020р.

Суддя Киричук О.А.

Попередній документ
91142305
Наступний документ
91142307
Інформація про рішення:
№ рішення: 91142306
№ справи: 917/203/20
Дата рішення: 13.08.2020
Дата публікації: 28.08.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.02.2020)
Дата надходження: 06.02.2020
Предмет позову: Стягнення грошових коштів
Розклад засідань:
17.03.2020 10:30 Господарський суд Полтавської області
30.04.2020 10:30 Господарський суд Полтавської області
04.06.2020 10:30 Господарський суд Полтавської області
14.07.2020 12:00 Господарський суд Полтавської області
13.08.2020 10:20 Господарський суд Полтавської області