Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 серпня 2020 р. Справа №200/8135/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Арестової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Маріупольського міського центра зайнятості про встановлення судового конторою за виконанням судового рішення по адміністративної справі № 200/8135/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку під час звільнення,
Маріупольський міський центр зайнятості 12 серпня 2020 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 200/8135/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку під час звільнення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку під час звільнення задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Донецькій області від 11 березня 2019 року № 81-о «Про оголошення наказу ДФС України від 06.03.2019 №70-ос «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 06.03.2019 р. №70 ос «Про звільнення ОСОБА_1 »;
Поновлено ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ першого відділу управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Донецькій області Головного управління ДФС у Донецькій області.
Стягнуто з Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 79 747 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 12 березня 2019 року по 11 листопада 2019 року.
Стягнуто з Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 325 (триста двадцять п'ять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку тривалістю в один день.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 10 090 (десять тисяч дев'яносто) гривень 58 (п'ятдесят вісім) копійок, підлягало негайному виконанню.
Постановою першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 р. у справі № 200/8135/19-а - скасовано в частині стягнення з Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 325 гривень 50 копійок середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку тривалістю в один день, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволені позовних вимог в цій частині.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 р. у справі № 200/8135/19-а залишено без змін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року виправлено помилку у виконавчому листі від 11 листопада 2019 року в адміністративній справі № 200/8135/19-а, зазначивши, що вірним боржником є Державна фіскальна служба України (місцезнаходження: Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197).
В обґрунтування клопотання про необхідність встановлення судового контролю заявник зазначає, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості як безробітний у період з 28.03.2019 по 12.06.2020 року та отримував допомогу по безробіттю з 04.04.2019 по 31.03.2020.
Згідно положень ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» поновлення безробітного на роботі за рішенням суду є законною підставною для стягнення (утримання) з роботодавця суми виплаченої безробітному допомоги. Таким чином, Центр зайнятості має законні підстави для стягнення виплаченої допомоги по безробіттю.
Проте, рішення суду в частині поновлення на роботі, не виконано, ОСОБА_1 на роботі не поновлено.
На підставі викладеного заявник простить суд здійснити контроль за виконанням судового рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/8135/19-а та зобов'язати відповідачів у справі подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, випливає, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється, шляхом вказівки у судовому рішенні про зобов'язання відповідача подати у встановлений строк звіту про виконання судового рішення стосовно тих рішень, якими зобов'язано відповідача здійснити певні дії.
Отже, суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі під час прийняття рішення. Такий контроль здійснюється шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 200/8135/19-а не встановлено судового контролю за виконання такого судового рішення шляхом зобов'язання відповідачів надати звіт про його виконання.
Таким чином, вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого судового рішення. При цьому, висновок про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення зазначається в його резолютивній частині.
Відтак суд зазначає, що подання звіту про виконання рішення суду є правовим наслідком судового рішення і саме її резолютивної частини, в якій і повинно бути визначено необхідність подачі такого звіту.
На підтвердження такої позиції суду свідчить і те, що стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України міститься в Розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України "Процесуальні питання пов'язанні з виконанням судових рішень в адміністративних справах" і конструкція самої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначає наслідки розгляду звіту про невиконання судового рішення та можливі наслідки за результатами розгляду якого суд може застосувати у разі його невиконання та порядок розгляду питання по їх застосуванню. Також і те, що відповідні обов'язки щодо виконання судового рішення на відповідача можуть бути покладенні при його постановленні, зокрема, і подача звіту підтверджується частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України взагалі не встановлено порядку розгляду питання подачі звіту про виконання судового рішення на стадії його виконання.
Крім того, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Поряд з цим, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
Враховуючи, що встановлення зазначеного зобов'язання є правом суду, а не його обов'язком, та не встановлення такого обов'язку рішенням у справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України по справі № 200/8135/19-а.
Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви заявника, а тому у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 243, 248, 370, 382 КАС України, суд,
В задоволенні заяви Маріупольського міського центра зайнятості про встановлення судового конторою за виконанням судового рішення по справі № 200/8135/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку під час звільнення - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 25 серпня 2020 року.
Ухвала, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Л.В. Арестова