Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 серпня 2020 р. Справа№805/1536/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1)
до Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333684, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1)
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000049/2 від 13 червня 2016 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00056 від 13 липня 2016 року
Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до суду з позовом до Донецької митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000049/2 від 13 червня 2016 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00056 від 13 червня 2016 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 червня 2017 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Донецької митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000049/2 від 13 червня 2016 року та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00056 від 13 червня 2016 року задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Донецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000049/2 від 13 червня 2016 року, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00056 від 13 червня 2016 року.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року апеляційну скаргу Донецької митниці ДФС залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 червня 2017 року у справі № 805/1536/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Донецької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови в прийнятті митної декларації залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 червня 2020 року касаційну скаргу Донецької митниці ДФС задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2020 року справа передана на розгляд до судді Смагар С.В.
Ухвалою від 20 липня 2020 року суд залишив без руху позовну заяву позивача та надав десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків, а саме надання (надіслання) суду клопотання про поновлення строків звернення до суду із зазначенням обґрунтувань поважності їх пропуску.
Ухвалою від 31 липня 2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 805/1536/17-а, задовольнив клопотання позивача та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду.
Ухвалою від 19 серпня 2020 року суд задовольнив клопотання Азовської митниці Держмитслужби про заміну сторони по справі, замінив відповідача - Донецьку митницю ДФС України на правонаступника - Азовську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333684, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1) у справі № 805/1536/17-а.
За правилами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що між позивачем (покупець) та «Misano Middle East FZ-LLC» Об'єднані Арабські Емірати (постачальник) укладений контракт № 089/10/16 від 01.03.2016 року, за умовами якого поставлялись вогнетривкі матеріали загальною вартістю 174 955,46 доларів США. На умовах вказаного контракту та доданої до нього Специфікації на митну територію України була ввезена цегла периклазовуглецева марки RM 815 AS вартістю 83 489, 04 доларів США, цегла периклазовуглецева марки RM 710 AS вартістю 66 050, 41 доларів США та цегла периклазовуглецева марки RM LMT 70 S вартістю 25 416, 01 доларів США, у зв'язку з чим позивачем надано відповідачу для здійснення митного оформлення ввезеного товару митну декларацію № 700080000/2016/003162 від 13.06.2016 року по ціні товару, визначеній на умовах контракту та доданої до нього Специфікації. Проте, відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000049/2 від 13.06.2016 року та видано картку відмови у прийнятті митної декларації № 700080000/2016/00056 від 13.06.2016 року. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів, відмова у прийнятті митної декларації у прийнятті митної декларації та картка відмови винесені відповідачем без законних на те підстав, у зв'язку з чим підлягають скасуванню. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначає, що під час митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються позивачем, Донецькою митницею ДФС забезпечено повне додержання вимог чинного законодавства та загальновизнаних норм і стандартів, які регулюють питання визнання митної вартості товарів. Підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000049/2 від 13.06.2016 року відсутні, а дії відповідача з видачі картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00056 від 13.06.2016 року є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству. Просив відмовити у позовних вимогах у повному обсязі. Крім того, відповідач зазначає, що підстави для звернення до суду з даним адміністративним позовом у позивача виникли саме 13 червня 2016 року. Тобто перебіг шестимісячного строку звернення до суду розпочався з 14 червня 2016 року та закінчився 14 грудня 2016 року. Проте позивач звернувся до суду лише у квітні 2017 року, з припущенням, встановленого законом строку звернення до суду. Зазначає, що з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат "Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158), зареєстроване платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1.
Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та «Misano Middle East FZ-LLC» Об'єднані Арабські Емірати (постачальник) укладений контракт № 089/10/16 від 01.03.2016 року, за умовами якого поставлялись вогнетривкі матеріали.
Відповідно до умов п.4.1 Контракту поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, митні витрати, мита, передбачені зазначеними умовами поставки, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з постачанням ресурсів. Поставка продукції здійснювалась продавцем згідно з Міжнародними правилами ИНКОТЕРМС в редакції 2010 року.
В травні 2016 року на умовах вказаного контракту та доданої до нього специфікації на митну територію України ввезена цегла периклазовуглецева марки RM 815 AS, цегла периклазовуглецева марки RM 710 AS та цегла периклазовуглецева марки RM LMT 70 S за узгодженою сторонами ціною, у зв'язку з чим позивачем надано відповідачу для здійснення митного оформлення ввезеного товару митну декларацію № 700080000/2016/003162 від 13.06.2016 року по ціні товару, визначеній на умовах контракту та доданої до нього Специфікації.
До митної декларації позивачем надані наступні документи: контракт № 089/10/16 від 1 березня 2016 року зі специфікацією № 1 до контракту від 1 березня 2016 року та доповнення до специфікації № 1 до контракту від 20 квітня 2016 року, накладна № 41212630 від 30 травня 2016 року, № коносамент № 956060213 від 1 квітня 2016 року, коносамент № А1А11635 від 17 травня 2016 року, вантажна відомість від 17 травня 2016 року, каталог виробника товару від 1 березня 2016 року, специфікація виробника товару № 833 від 17 травня 2016 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 834 від 17 травня 2016 року, висновок про вартісні характеристики товару № 2220 від 8 червня 2016 року, розрахунки ціни від 1 березня 2016 року, протокол тендерного комітету від 20 листопада 2015 року, рахунок - фактура (інвойс) № 25/2016 від 5 квітня 2016 року, пакувальний лист № 25/2016/А від 5 квітня 2016 року, договір № 089лт/002/2012 від 22 березня 2012 року, сертифікати якості № 25/2016/С815 від 1 квітня 2016 року, № 25/2016/С/710 від 1 квітня 2016 року, № 25/2016/С/70S від 1 квітня 2016 року.
Митне оформлення імпортованого товару здійснювалась позивачем через свого представника - компанію ТОВ «МЕТІНВЕСТ ШІППІНГ» згідно договору про надання послуг на митну декларування товарів.
При здійсненні митних формальностей, на думку відповідача, позивачем були порушені вимоги частини 3 статті 53 Митного кодексу України, не підтвердження заявленої митної вартості та неподання митному органу додаткових документів, а саме: декларацію країни відправлення з перекладом на держану мову.
За наслідками розгляду митним органом поданих документів складена картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00056 від 13 червня 2016 року, внаслідок чого згідно статті 55 Митного кодексу України винесено рішення про коригування митної вартості № 700080000/2016/000049/2 від 13 червня 2016 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем запропоновано позивачу надати додатковий документ для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: копію митної декларації країни відправлення (переклад).
Також, в повідомленні відповідачем зазначалось про право декларанта позивача надати додаткові документи за власним бажанням для підтвердження митної вартості товару відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України.
Позивач зазначив, що надані ним документи у повному обсязі підтверджують факт визначення митної вартості товару за першим (основним методом) - за ціною договору, у зв'язку з чим, вказані дії відповідача по наданню позивачем додаткових документів були незаконними, оскільки надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та вичерпно містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
В силу приписів статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом за явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 51 МК України визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.
Відповідно до частини1, 2 статті 52 Митного кодексу України за явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Згідно статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частин 1-3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
На підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу первинні та інші документи, передбачені відповідними положеннями Митного кодексу України.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Аналіз наведених статей свідчить про те, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Разом з тим, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Частиною 4 статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Аналізуючи зазначені норми, Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
В порушення норм Митного кодексу України, посадова особа відповідача безпідставно здійснила запит додаткових документів, тобто, не зазначила підстав для запиту додаткових документів - не зазначила документи з переліку частини другої статті 53 Митного кодексу України, в яких виявлено розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни товару.
Згідно з частиною 7 статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.
Відповідно до частини 8 статті 55 Кодексу протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У частині 9 статті 55 Кодексу зазначено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Таким чином, за змістом чинного законодавства позивач міг не погодитися з законністю рішення митниці і оспорити відмову в пропуску товару на митну територію України, рішення про визначення митної вартості. Однак, обраний позивачем спосіб захисту - оформлення товару за вказаною митним органом митною вартістю, а потім оскарження його рішення - не суперечить закону. Оформлення митним органом товару згідно з поданими позивачем вантажними митними деклараціями є дією суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки й може бути оскаржено до суду.
Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
Разом з тим, частиною 6 статті 54 Митного кодексу України наведено вичерпний перелік причин, з яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірності відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
На підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу первинні та інші документи, передбачені відповідними положеннями МК України. Доводів того, що надані під час декларування позивачем основні документи містили недоліки у формі та/або змісті відповідачем суду не надані.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною 2 статті 58 Кодексу. Так, відповідно до вказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
В даному випадку, в наявності у відповідача були всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні і якісні його характеристики, а відтак відповідач не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару.
Згідно частин 1,2 статті 55 Митного кодексу України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідач у рішенні про коригування митної вартості жодним чином не зазначає та не обґрунтовує, яким чином вказані ним невідповідності, могли вплинути на визначення розміру митної вартості, та викликати сумніви відповідача у правильності визначення митної вартості.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсно митної вартості товарів.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Проте, всупереч зазначеної норми відповідач не навів у своєму рішенні жодних причин, через які згідно з приписами Митного кодексу України, заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у рішенні не було наведено інформацію щодо числових значень складових митної вартості, яка могла б призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.
Окрім іншого, Вищий адміністративний суд України висловив свою правову позицію в постанові № К/800/68609/14, № К/800/68617/14 від 5 лютого 2015 року та зазначив, що Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (частина четверта статті 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ї бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі ЄАІС ДМСУ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митного кодексу України не передбачено. Також, у ЄАІС ДМСУ відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому, суд приходить до висновку, що вказана база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.
Суд зазначає, що Кодексом надано право митному органу встановити характеристики, визначальні для перевірки задекларованої митної вартості товарів у рамках процедури митного контролю та митного оформлення, проводити відповідні дослідження (аналіз, експертизи) товарів і саме на підставі таких досліджень визначити митну вартість поставленого товару.
Відповідачем не надано доказів, які свідчать про використання своїх повноважень, передбачених у главі 50 "Митні експертизи" Митного кодексу України. Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості названого товару за резервним методом проведене з порушенням вимог частини дев'ятої статті 58 Кодексу, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
З огляду на вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано жодних аргументів та доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, спірне рішення про коригування митної вартості прийнято відповідачем неправомірно та без урахування всіх обставин по справі.
Відповідно до положень статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів. Однак, картка відмови в прийнятті митної декларації № 700080000/2016/00056 від 13 червня 2016 року не містить жодних аргументів щодо неможливості здійснення митного оформлення товару за заявленою митною вартістю, крім того, не визначає, які неповнi та/або недостовiрнi відомості про митну вартість товарів містять документи з вичерпного переліку, передбаченого частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, подані декларантом.
З огляду на вищезазначене, картка відмови № 700080000/2016/00056 від 13 червня 2016 року, прийнята посадовою особою митного органу з порушенням статті 54 та статті 256 Кодексу, отже, є неправомірною.
Згідно частини 7 статті 54 Митного кодексу України, у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Крім того, суд не приймає посилання відповідача на порушення строків звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки позивач скористався правом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення, розглянувши яке, суд, в ухвалі від 31 липня 2020 року, дійшов до висновку щодо обґрунтованості клопотання позивача та наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та як наслідок задовольнив заяву позивача щодо поновлення пропущеного строку.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000049/2 від 13 червня 2016 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00056 від 13 червня 2016 року підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 1600 грн. відповідно до платіжного доручення від 27 лютого 2017 року № 300629892.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1) до Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333684, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000049/2 від 13 червня 2016 року та визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00056 від 13 липня 2016 року задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Донецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 700080000/2016/000049/2 від 13 червня 2016 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700080000/2016/00056 від 13 червня 2016 року.
Стягнути з Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333684, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 26 серпня 2020 року. Повне судове рішення складено 26 серпня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар