Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2020 р. Справа №320/5824/20
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка; Васильовича, в якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії приватного виконавця щодо відмови у знятті арешту з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" по виконавчому провадженню №62152394; - зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича зняти арешт з карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого ДОУ АТ "Державний ощадний банк України", який належить ОСОБА_1 .
Позовну заяву направлено засобами пошти 30 червня 2020 року, про що свідчить витяг про відстеження відправлень по Україні на сайті «Укрпошта».
Ухвалою суду від 14 липня 2020 року адміністративну справу №П/320/5824/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул.Добровольського, буд.1).
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю - Шинкарьову І.В.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Судом встановлено, що подана до суду позовна заява про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, яка підписана адвокатом Момот М.В. та надано: договір про надання правничої допомоги, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як слідує з частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Частиною 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно зі статтею 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Частиною першою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, подання адвокатом вищезазначеної заяви є професійним правом адвоката, у зв'язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Частиною третьою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з приписами частини четвертої статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що заява підписана представником позивача - адвокатом за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання позовної заяви, оскільки не надано ордер або довіреність до матеріалів заяви, які б підтверджували повноваження такої особи.
Крім того, суд зазначає, що приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що спірна постанова про накладення арешту коштів боржника датована 22 травня 2020 року. Позивач у позовній заяві вказує, що 09 червня 2020 року дізнався про наявність виконавчого провадження, інша інформація про дату отримання спірної постанови позивачем відсутня у матеріалах справи, однак з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 30 червня 2020 року, про що свідчить витяг про відстеження відправлень по Україні на сайті «Укрпошта».
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду вмотивоване клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду доказів в підтвердження повноважень представника позивача М.В. Момот на підписання позовної заяви та надання клопотання про поновлення строків звернення до суду.
Керуючись, ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- доказів в підтвердження повноважень представника позивача М.В. Момот на підписання позовної заяви.
- вмотивоване клопотання про поновлення строків звернення до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 ст. 256 КАСУ набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Шинкарьова