Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 серпня 2020 р. Справа№200/6586/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мозгової Н.А.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дії та бездіяльності протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, -
13 липня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ: 35035126, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вулиця Торецька, будинок №285) про:
- визнання протиправними дії та бездіяльності Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №59480502 щодо примусового виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1107/19-а про зобов'язання Костянтинівсько - Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року на підставі виконавчого листа №200/1107/19-а від 18.04.2019 року;
- визнання протиправною та скасування як таку, що суперечить вимогам закону постанову від 18.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження №59480502 про примусове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1107/19-а, відкритого на підставі виконавчого листа № 200/1107/19-а про зобов'язання Костянтинівсько - Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року;
- зобов'язання поновити виконавче провадження №59480502 про примусове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1107/19-а на підставі виконавчого листа №200/1107/19-а.
В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року по справі №200/1107/19-а визнано протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення їй виплати пенсії та невиплати заборгованості з пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, та зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити їй заборгованість з пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року.
Рішення набуло законної сили 02.04.2019 року, виконавчий лист видано 18.04.2019 року.
08.07.2019 року головним державним виконавцем Костянтинівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59480502.
05.05.2020 року вона отримала від відповідача постанову від 18.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 59480502.
Крім того, зазначає, що 27.08.2019 року відповідач начебто отримав лист від начальника Костянтинівсько-дружківського об'єднаного управління ПФУ в Донецькій області. Однак, вона стверджує, що через відсутність у відповідача звіту боржника про виконання рішення суду на вимогу відповідача від 02.08.2019 року за № 1517/14/29454, відповідач до матеріалів виконавчого провадження № 59480502 додав підроблений лист начальника Костянтинівсько-дружківського об'єднаного управління ПФУ в Донецькій області за № 21600/13/14-50 від 23.08.2019 року. У вказаному листі містяться усі відомості не по її справі, а по справі ОСОБА_2 - номер справи, номер виконавчого провадження, сума заборгованості, звіт про виконання рішення суду у повному обсязі, та з доданням матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 , та лише у другому абзаці наведено її прізвище.
Вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та не відповідає Закону України «Про виконавче провадження», тому вона вимушена звернутися до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 20.07.2020 року позовна заява залишена без руху та надано строк на усунення недоліків.
30.07.2020 року позивач надала до суду документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 03.08.2020 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений на 25.08.2020 року.
20.08.2020 року представник відповідача засобами електронного зв'язку надіслав на адресу суду відзив на адміністративний позов. Свою позицію обґрунтував тим, що державним виконавцем виконано всі необхідні дії згідно діючого законодавства та вжито всі дії примусового характеру до боржника, тому у задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі (а.с.69-75).
25.08.2020 року позивач засобами електронного зв'язку надала відповідь на відзив, у якому просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.105-108).
З 07.08.2020 року по 24.08.2020 року включно суддя Мозговая Н.А. перебувала у відпустці.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 25.08.2020 року надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 25.08.2020 року надав заяву про розгляд справи без участі представника.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених статтею 205 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути заяву у порядку письмового провадження.
Розглянувши адміністративний позов, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року по справі №200/1107/19-а визнано протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення позивачу виплати пенсії та невиплати заборгованості з пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року, та зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити їй заборгованість з пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року.
Постановою головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Приходько М.І. від 08.07.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №200/1107, виданого 27.02.2019 року Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року (а.с.11).
02.08.2019 року на адресу Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління ПФУ у Донецькій області була направлена вимога головного державного виконавця Приходько М.І. про надання звіту про виконання рішення суду згідно виконавчого листа №200/1107/19-а від 27.02.2019 року (а.с.12).
23.08.2020 року начальником Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління ПФУ у Донецькій області була надана відповідь №216.00/13/14-50, у якій зазначено про те, що ОСОБА_1 за рішенням суду за період з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року поновлено нарахування пенсії у сумі 17424,00 грн. та з 01.10.2018 року здійснюється поточна виплата пенсії. Зазначено, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансування та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин (а.с.14-15).
19.12.2019 року головним державним виконавцем Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби надіслана вимога до Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління ПФУ у Донецькій області про перевірку нарахування ОСОБА_1 згідно виконавчого листа №200/1107/19 про зобов'язання нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії за період з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року (а.с.20).
20.12.2019 року начальником Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління ПФУ у Донецькій області була надана відповідь №2166/13/1-50, у якій зазначено, що ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 року по 30.09.2019 року нараховано пенсію у сумі 16805,28 грн. та з 01.10.2018 року здійснюється поточна виплата пенсії (а.с.22).
17.01.2020 року на адресу Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління ПФУ у Донецькій області була направлена вимога головного державного виконавця Приходько М.І. про надання звіту про виконання рішення суду згідно виконавчого листа №200/1107/19-а від 27.02.2019 року (а.с.27).
28.02.2020 року начальником Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління ПФУ у Донецькій області була надана відповідь №2166/13/14-30, у якій зазначено, що ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 року по 30.09.2019 року нараховано пенсію у сумі 16805,28 грн. та з 01.10.2018 року здійснюється поточна виплата пенсії (а.с.25-26).
29.01.2020 року головним державним виконавцем Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Приходько М.І. надіслано на адресу начальника Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у порядку ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», ст.382 Кримінального кодексу України (а.с.31-32).
Постановою головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Приходько М.І. від 18.03.2020 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №200/1107, виданого 27.02.2019 року Донецьким окружним адміністративним судом.
Дана постанова прийнята на підставі п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи те, що державним виконавцем проведені всі дії, передбачені ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.34).
13.05.2020 року та 25.05.2020 року Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) були надані відповіді позивачу про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/1107/19-а (а.с.39-41,42-43).
Посилаючись на те, що державним виконавцем не виконано належним чином обов'язку щодо належного виконання виконавчого листа №200/1107 від 27.02.2019 року, а постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №59480502 винесена відповідачем передчасно, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
При вирішенні спору суд виходить із того, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з вимогами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" серед основних засад здійснення виконавчого провадження законодавець зазначає верховенство права та обов'язковість виконання рішень.
Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.11 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Згідно із ст. 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Згідно частини 4 ст. 19 Закону № 1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Приходько М.І. від 08.07.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №200/1107, виданого 27.02.2019 року Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року.
У постанові про відкриття провадження від 08.07.2019 року боржника - Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.11).
З відповіді на звернення позивача від 25.05.2020 року №14138/І-2841/02.4Д вбачається, що в рамках виконавчого провадження вчинено наступне.
З метою виконання рішення суду, виконавець звернувся до суду із заявою про заміну способу та порядку виконання рішення суду. Суд ухвалою по справі № 200/1107/19-а від 31.10.2019 року у задоволенні заяви про заміну способу та порядку виконання рішення відмовив.
На скаргу позивача про нарахування та виявлення помилки виконавцем невідкладно повідомлено про це боржника та витребувані документи, що стосуються виконання рішення. Згідно уточнюючих документів, які надійшли з Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного УПФУ встановлено, що нарахування пенсії ОСОБА_1 поновлено з 01.10.2018 року, за період з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року нарахована заборгованість у загальній сумі 16 805,28 грн.
Виплата пенсії не проведена у зв'язку з відсутністю фінансування, застосування заходів, визначених ст.ст.63,75 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, винесення постанови про накладення штрафу , є неможливим.
Органами виконавчої служби вжито усіх заходів примусового характеру та 29.01.2020 року до Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області надіслано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у порядку ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», ст.382 КК України (а.с.42,43).
Приписами ч.1 статті 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.1 ч.2 статті 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому, суд звертає увагу, що пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»).
Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).
Варто також зауважити, що у справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (до прикладу справа «Сук проти України»).
Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржену постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», з посиланням на те, що виконати рішення без участі боржника неможливо, рішення відповідача є такими, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки рішення суду фактично в повному обсязі не виконано.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №59480502 від 18.03.2020 року, а позовні вимоги в цій частині - задовольнити.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відновити виконавче провадження №59480502, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст.41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Таким чином, даною нормою прямо передбачено обов'язок відповідача відновити виконавче провадження після набрання законної сили судового рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення, тому позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки відсутній факт відмови відповідача відновити виконавче провадження.
Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправними дії та бездіяльності Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №59480502 на підставі виконавчого листа №200/1107/19-а від 18.04.2019 року суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки у спірних правовідносинах належним та повним способом захисту порушених прав позивача є скасування індивідуального акту позивача через те, що самі по собі дії відповідача не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків, тобто, не впливають на обсяг прав та інтересів позивача, адже правові наслідки в даному випадку має акт індивідуальної дії - постанова головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Приходько М.І. про закінчення виконавчого провадження №59480502 від 18.03.2020 року.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Ухвалою суду від 03.08.2020 року позивача звільнено від сплати судового збору, тому розподіл судових витрат відсутній.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ: 35035126, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вулиця Торецька, будинок №285) про визнання протиправними дії та бездіяльності Костянтинівського міськрайонного відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №59480502 щодо примусового виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1107/19-а про зобов'язання Костянтинівсько - Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року на підставі виконавчого листа №200/1107/19-а від 18.04.2019 року; визнання протиправною та скасування як таку, що суперечить вимогам закону постанову від 18.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження №59480502 про примусове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1107/19-а, відкритого на підставі виконавчого листа № 200/1107/19-а про зобов'язання Костянтинівсько - Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року; зобов'язання поновити виконавче провадження №59480502 про примусове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1107/19-а на підставі виконавчого листа №200/1107/19-а - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Приходько М.І. про закінчення виконавчого провадження №59480502 від 18.03.2020 року.
У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.
Повний текст судового рішення складено та підписано 25 серпня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження застосовується з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року №731-ІХ (який набрав чинності 17.07.2020 року).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая