26 серпня 2020 року Справа 160/9906/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
19 серпня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області за листом «Про надання інформації щодо виконання рішення суд » за №14654-14741/Ф-03/8-0400/20 від 03.08.2020 07.2020 по справі №160/9143/19 від 23.10.2020 у відповідність ч.3 ст.57, ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду за постановленим рішенням від 23.10.2019 по справі № 160/9143/19 перерахувати та надалі виплачувати пенсії за ч.3 ст.57 - із визначенням середньомісячного заробітку за довідкою від 10 травня 2019 року за №36, виданою Комунальним закладом «Павлоградської міської лікарні № 1» Павлоградської ради та додаток до пенсії, із збільшенням пенсії у розмірі 50% від заробітку за понаднормативний стаж роботи відповідно ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 починаючи з 01.06.2019 року з урахуванням недоплаченої суми, без обмежень максимального розміру у 168, 00 грн., та коефіцієнту заробітної плати у 5,6.
За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В силу приписів пунктів 6, 7 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем не вказано такі відомості.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог слід розуміти визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Згідно із частиною п'ятою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен, серед іншого, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що права та законні інтереси позивача порушуються відповідачем шляхом невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №160/9143/19.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тобто, вимоги щодо невиконання відповідачем рішення адміністративного суду або його дії щодо неналежного виконання такого рішення підлягають розгляду судом, що постановив вказане рішення, в порядку розгляду питань, що пов'язані із виконанням рішення суду.
Суд зауважує, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вимоги щодо невиконання відповідачем рішення адміністративного суду або його дії щодо неналежного виконання такого рішення підлягають розгляду судом, що постановив вказане рішення, в порядку розгляду питань, що пов'язані із виконанням рішення суду.
Отже, позовні вимоги, предметом яких є невиконання чи неналежне виконання судового рішення, повинні вирішуватися в межах відповідної справи (невиконання рішення у якій оскаржується) в порядку статті 383 КАС України і не можуть розглядатися в іншому (новому) позовному провадженні.
Відтак, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду у порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 383 КАС України, у такі заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Таким чином, вказані обставини позбавляють суд можливості вирішити питання чи є заявлені вимоги самостійними позовними вимогами про вирішення нового спору, чи повинні вирішуватися за правилами статті 383 КАС України шляхом подання окремої заяви до суду.
Якщо позивач вважає, що між ним та відповідачем виник новий спір, на вирішення якого ним поданий адміністративний позов, то позовна заява має містити вимоги, що відповідають частині 1 статті 5 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі вживалися, та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (відповідно до кількості сторін);
- нової редакції позовної заяви, у якій додатково обґрунтувати, що оскаржувані дії відповідача є самостійним предметом спору, що підлягає розгляду в окремому судовому позовному провадженні, а не у порядку статті 383 КАС України (шляхом подання заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду), а в разі звернення до суду в порядку розгляду питань, що пов'язані із виконанням рішення суду - подати до суду заяву в порядку статті 383 КАС України, яка повинна відповідати вимогам, встановлених статтею 383 КАС України,
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева