26 серпня 2020 р. Справа № 160/8723/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі №160/8723/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Віхрова В.С.) перебуває адміністративна справа №160/8723/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
21.08.2020 р., засобами поштового зв'язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі №160/8723/20.
Розглядаючи дане клопотання суд виходить з наступного.
В обґрунтування клопотання зазначено, що земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої бажає отримати позивач знаходиться на інвентаризованій земельній ділянці кадастровий номер 6323182000:03:000:0433-земельна ділянка цільове призначення - 01.02 для ведення фермерського господарства. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія IV-ХР № 000001 користувачем земельної ділянки є ОСОБА_2 про що зроблено запис у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею (громадянами)на території Кегичівської районної ради народних депутатів за № 106 від 19.04.1999 (Книга № 63231000030001), у Відділі відсутні відомості щодо припинення права користування або визнання не чинним Державного акту на право постійного користування землею серія IV-ХР № 000001. Відповідно до відомостей ДЗК відомості відсутні щодо реєстрації речових прав. На виконання Доручення Держгеокадастру № 22-80-0.21-2941/20-19 від 22.11.2019 виправлено код цільового призначення відповідно Класифікації видів цільового призначення земель з 01 на 01.02.
Крім того відповідач зазначає, що в Головному управлінні Держгеокадастру у Харківській області відсутні відомості щодо припинення права користування або визнання не чинним вищевказаного Державного акту на право постійного користування землею.
Також відповідач вказує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір, як вказує відповідач, має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
До юрисдикції адміністративного суду, як стверджує відповідач, належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні), відповідно, зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Натомість, на думку відповідача, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, на думку відповідача, даний позов, фактично, заявлено на захист приватного інтересу позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться на території Лозівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6323182000:03:000:0433, на частину якої громадянам вже видано документи, що посвідчують право на землю.
А отже, як вважає відповідач, дана не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, просить закрити провадження у справі.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивачем до клопотання не додано доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323182000:03:000:0433 зареєстрована саме за ОСОБА_2 , відповідачем не надано доказів, які б підтверджували право користування ОСОБА_2 земельною ділянкою дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої бажає отримати позивач.
Крім того, суд зазначає, що якщо особа звертається до повноважного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідні рішення, зокрема й про скасування рішення щодо надання відповідного дозволу, то у цих правовідносинах зазначений орган реалізує управлінські функції. А тому спори про оскарження таких його рішень належать до юрисдикції адміністративного суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 127/16433/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 820/4219/17, від 16 та 22 січня 2019 року у справах № 361/2562/16-а та 371/957/16-а).
При цьому згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16).
Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є одним з етапів процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц).
Аналогічних висновків притримується Велика Палата Верховного суду в своїй постанові по справі №160/4211/19 від 18.12.2019 р.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача та вважає його таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 72, 75 - 77, 90, 248, 256 КАС України, суддя, -
Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі №160/8723/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України.
Суддя В.С. Віхрова