25 серпня 2020 р. Справа № 160/9957/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Новокодацького районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
20.08.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Новокодацького районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з вимогами:
- зобов'язати Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до актового запису № 103 від 27 жовтня 1981 року про смерть ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, змінивши ім'я громадянина « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », по батькові « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », національність діда «єврей» замість «українець» та видати ОСОБА_1 повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану з внесеними змінами;
- зобов'язати Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до актового запису № 7 від 10 січня 1948 року про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, змінивши ім'я та по батькові громадянина, а саме « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 », ім'я та по батькові батька « ОСОБА_9 » замість « ОСОБА_2 », національність батька «єврей» замість «українець» та видати ОСОБА_1 повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану з внесеними змінами;
- зобов'язати Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до актового запису № 1906 від 23 листопада 1974 року про укладання шлюбу між ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеним Ленінським Будинком Щастя м. Дніпропетровська, змінивши по батькові громадянина « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 » та видати ОСОБА_1 повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану з внесеними змінами;
- зобов'язати Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до актового запису № 3370 від 14 вересня 1976 року про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного Ленінським відділом ЗАГСу м. Дніпропетровська, змінивши по батькові громадянина « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 » та національність батька «єврей» замість «українець» та видати ОСОБА_1 повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану з внесеними змінами;
- зобов'язати Новокодацький районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до актового запису № 4906 від 14 липня 2011 року про смерть ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 складеного відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, змінивши ім'я та по батькові громадянина, а саме « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 », та вказати національність « ОСОБА_11 » та видати ОСОБА_1 повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану з внесеними змінами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Також п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даною позовною заявою має на меті внести зміни до актових записів, зокрема:
- до актового запису № 103 від 27.10.1981 про смерть ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного виконавчим комітетом Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, змінивши ім'я громадянина « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », по батькові « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », національність діда «єврей» замість «українець»;
- до актового запису № 7 від 10.01.1948 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , складеного Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, змінивши ім'я та по батькові громадянина, а саме « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 », ім'я та по батькові батька « ОСОБА_9 » замість « ОСОБА_2 », національність батька «єврей» замість «українець»;
- до актового запису № 1906 від 23.11.1974 про укладання шлюбу між ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 , складеним Ленінським Будинком Щастя м. Дніпропетровська, змінивши по батькові громадянина « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 »;
- до актового запису № 3370 від 14.09.1976 про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , складеного Ленінським відділом ЗАГСу м. Дніпропетровська, змінивши по батькові громадянина « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 » та національність батька «єврей» замість «українець»;
- до актового запису № 4906 від 14.07.2011 про смерть ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 складеного відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, змінивши ім'я та по батькові громадянина, а саме « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_7 », та вказати національність « ОСОБА_11 ».
Аналізуючи викладене, слід зазначити, що у ч. 1 ст. 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом.
Хоч за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).
Відповідно до ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Згідно зі ст. 300 ЦК України особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя.
Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.
Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах органів державної реєстрації актів цивільного стану відповідає ст. 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема незалежно від етнічного походження.
Отже, національна належність особи є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.
Таким чином, у зв'язку з неможливістю встановлення в судовому порядку фактів щодо належності осіб до певної національності цей спір не підлягає розгляду не лише в порядку адміністративного судочинства, а й у судовому порядку взагалі.
Правовий висновок у подібному спорі висловлений в постанові Великої палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 810/2732/18 (К/9901/5276/19) (провадження № 11-381апп19).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною п'ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частини 5, 6 статті 170 КАС України).
Керуючись ст.ст. 19, 170, 248 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Новокодацького районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко