05 серпня 2020 року Справа № 160/217/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір його грошового забезпечення з 01 січня 2018 року за посадовим окладом, що відповідає тарифному розряду за посадою «13» встановленому у додатку № 13 наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 р. № 90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами офіцерського складу Збройних Сил України»;
- зобов'язати відповідача скласти та направити до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір його грошового забезпечення з 01 січня 2018 року за посадовим окладом, що відповідає тарифному розряду за посадою «13» встановленому у додатку № 13 наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 р. № 90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами офіцерського складу Збройних Сил України».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що листом №7/13751/5 від 14.11.2019 року відповідач фактично відмовив йому у видачі нової довідки про його грошове забезпечення відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (посадовий оклад, військове звання, вислуга років, премії, надбавки і т.д.), у зв'язку із прийняттям відповідного рішення Верховним Судом по справі №826/3858/18 від 12.11.2019 року. У цьому листі зазначено, що надання такої довідки виходить за межі повноважень відповідача, оскільки КМУ не виконані вимоги ч.4 статті 63 даного Закону. Позивач не згоден із цими доводами, оскільки відповідач, при формуванні довідки про розмір його грошового забезпечення та прирівнюючи останню займану ним посаду до посади «старший авіаційний технік» авіаційної ескадрильї, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства, без врахування всіх обставин, що мали значення для правильного прийняття рішення. Не надання відповідачем нової довідки із визначенням його посадового окладу згідно з посадовими окладами відповідно до п.42 додатку 24 Наказу №90 є протиправним та обмежує його право на гідне пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 13.01.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 14.01.2020 року було зупинено провадження по даній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі 160/8324/19.
На виконання вимог ухвали суду 06.02.2020 року відповідачем було подано відзив на позов, в якому зазначено, позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по лінії Міністерства оборони України згідно з Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. Таким чином, порядок перерахунку та призначення пенсії визначено Законом №2262-ХІІ. Отже, позивач отримує пенсію, яка встановлена спеціальним Законом, яким до того ж, визначені підстави для проведення перерахунку пенсії.
Також відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2.6. «Інструкція з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України», затвердженої наказом Міністерства Оборони України від 31.12.2014 року №937, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2015 року за №73/26518, на обласні військові комісаріати (ТЦК та СП) покладаються обов'язки, зокрема визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії. Тобто на Дніпропетровський ОТЦК та СП покладено обов'язок визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Відповідно до абзацу 6 пункту 2.1. Інструкції №937 загальне керівництво роботою із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей здійснюється Департаментом фінансів. Так, під час складання довідки позивачу для перерахунку пенсії 12.03.2018 року №ФД92158 було помилково зазначено 13 тарифний розряд, який відповідно до додатку 13 до Наказу №90 відповідає посаді старшого авіаційного техніка, хоча позивача було звільнено з посади старшого бортового авіаційного техніка, зазначеній посаді відповідає 15 тарифний розряд. Але аж ніяк не 19 тарифний розряд на який в своєму позові наголошує позивач. Зазначений недолік було виявлено та до 14.02.2020 року усунуто шляхом направлення до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області переробленої довідки в замін старої з зазначенням 15 тарифного розряду позивача. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
05.08.2020 року ухвалою суду було поновлено провадження у справі, у зв'язку з прийняттям постанови Великою палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 (провадження №11-20заі20), оприлюдненої 07.07.2020 року.
Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву та у заяві, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області.
Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на виконання вимог ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 направлено на адресу Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача для проведення перерахунку його пенсії. В даній довідці зазначено, що розмір грошового забезпечення позивача для проведення перерахунку пенсії за нормами, чинними на 01.03.2018 р., складається із 3 520 грн. - посадового окладу (13 тарифний розряд; 2 тарифний коефіцієнт), 1 340 грн. - окладу за військовим званням, 2 430 грн. - надбавки за вислугу років (50 %), а всього - 7 290 грн.
07.11.2019 року позивач звернувся до відповідача зі зверненням про перегляд розміру його посадового окладу, який входить до грошового забезпечення, відповідно до пункту 37 додатку 24 наказу Міністерства оборони України № 90 з визначенням тарифного розряду за посадою 19, формування нової довідки про уточнений розмір грошового забезпечення та направлення її до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для застосування при визначенні нового розміру пенсії за вислугу років.
Своїм листом від 14.11.2019 року №7/13751/5 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для вчинення означених дій. Так дійсно, на теперішній час набуло чинності рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18 про визнання протиправними та не чинними пунктів 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2019 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», але нове рішення КМУ не прийнято.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спеціальним Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до приписів ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 р. у справі №826/3858/18.
Суд зазначає, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Крім того, Постановою КМУ від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» було затверджено нові тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, а також додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатками 1-16.
Пунктом 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, Міністром оборони України 01.03.2018 року було прийнято наказ №90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України" (надалі - Наказ №90), яким встановлено тарифні розряди за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
У довідці про розмір грошового забезпечення позивача, вказано розмір посадового окладу за посадою "штурман корабля авіаційної ескадрильї" в сумі 3 520 грн, що відповідає тарифному розряду «13» у співвідношенні до посадового окладу до 01 березня 2018 року в розмірі 850 грн, відповідно до додатку 13 Наказу №90.
Проте, відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №6 від 11.01.1996 року позивача було звільнено з посади старшого бортового авіаційного техніка.
Додатком 13 до Наказу №90 від 01.03.2018 р. визначена Схема тарифних розрядів за основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України авіаційної ескадрильї (у тому числі окремої), в якій для військової посади "старший бортовий авіаційний технік" встановлений тарифний розряд "15".
Таким чином, під час складання довідки позивачу для перерахунку пенсії 12.03.2018 року №ФД92158 було помилково зазначено 13 тарифний розряд, який відповідно до додатку 13 до Наказу №90 відповідає посаді старшого авіаційного техніка, хоча позивача було звільнено з посади старшого бортового авіаційного техніка, зазначеній посаді відповідає 15 тарифний розряд.
Так, вказаний недолік було виявлено відповідачем та до усунуто шляхом направлення до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області переробленої довідки №ФД92158 в замін старої з зазначенням 15 тарифного розряду позивача.
Враховуючи викладене, та той факт, що станом на день розгляду справи в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області знаходиться довідка про розмір грошового забезпечення позивача за посадовим окладом, що відповідає тарифному розряду за посадою «15» встановленому у додатку № 13 наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 р. № 90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами офіцерського складу Збройних Сил України», що відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення даної позовної заяви.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В силу ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд вважає за можливе відмовити в задоволенні позовної заяви повністю, з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул.Шмідта, 16, м.Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 08353525) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судовий збір по даній справі не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма