22 червня 2020 року Справа № 160/4722/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,-
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Осельської Т.П. від 13.04.2020р. ВП №55904143 про накладення штрафу у сумі 10200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.04.2020 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як правонаступника Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Осельської Т.П. від 13.04.2020 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 10200, 00 грн. за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/7791/16 про зобов'язання Нікопольську об'єднану державну інспекцію ГУ ДФС у Дніпропетровській області зарахувати суму 1570995,00грн. бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія», як сплату податку на прибуток приватних підприємств. Позивачем зазначено, що зарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів, положеннями Податкового кодексу України не передбачено. Крім того, сума бюджетного відшкодування повинна бути зарахована на рахунок з податку на прибуток, який у ТОВ «Мегапромекологія» не відкритий.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб -200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на те, що вимоги виконавчого документа в повному обсязі виконанні не були, 23.08.2019 державним виконавцем, в порядку ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. та надано строк для виконання рішення суду в повному обсязі. Зазначену постанову боржник не оскаржував у порядку та строки встановлені Законом України «Про виконавче провадження». 13.04.2020, за невиконання рішення суду без поважних причин, в порядку ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи з особливостями передбаченими ст. 287 КАС України, судове засідання призначено на 22.06.2020р.
У вищевказане засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце сторони повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд без участі останнього.
В порядку передбаченому ст. 295 КАС України суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до пункту 3 Розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
02.03.2018 постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 55904143 з примусового виконання виконавчого листа №804/7791/16, виданого 31.01.2018 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання Нікопольську об'єднану державну інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зарахувати суму 1570995,00 грн. бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія», як сплату податку на прибуток приватних підприємств.
Згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 боржника у виконавчому провадженні замінено на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. по справі № 804/7791/16 виправлено описку у тексті ухвали від 27.06.2018р.
Постановою від 23.08.2019р. ВП № 55904143 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Осельської Т.П. від 13.04.2020р. на головне управління ДФС в Дніпропетровській огбласті накладено адміністративний штраф у розмірі 5100, 00 грн. за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/7791/16.
Листами від 09.08.2019р., 11.09.2019р., направленими на адресу стягувача ТОВ «Мегапромеколгогія» та Державної податкової сужби України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило про причини невиконання рішення суду та просили доопрацювати інформаційні бази даних ДПС України.
12.09.2019р. Головне управління ДФС України в Дніпропетровській області звернулось до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Осельської Т.П. із заявою про відкладення виконавчих дій.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Осельської Т.П. від 13.04.2020 на Головне управління ДФС в Дніпропетровській огбласті накладено про накладення адміністративного штрафу у розмірі 10200, 00 грн. за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/7791/16 про зобов'язання Нікопольську об'єднану державну інспекцію ГУ ДФС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС є правонаступником) зарахувати суму 1570995,00грн. бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія», як сплату податку на прибуток приватних підприємств.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Пунктами 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Приписами ч. 1-3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
На підставі ч. 1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону №1404-VIII сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.
Крім цього ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відтак враховуючи наведене вище суд дійшов висновку, що на законодавчому рівні встановлено заходи примусового виконання рішень зобов'язального характеру, а саме застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності .
Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.
Разом з цим з аналізу наведених вище норм також вбачається, що боржник в разі неможливості виконання рішення має право звернутися до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, роз'яснення судового рішення.
Приймаючи рішення по суті спору суд виходив наступного.
Як встанолвно судом з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ВП №55904143 від 02.03.2018р., відкрито виконавче провадження за Виконавчим листом №804/7791/16 виданим Дніпропетровським окружним адміністративним судом 31.01.2018р. Вказаною постановою боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Вказана постанова боржником не оскаржена і не виконана, як станом на час винесення оскаржуваної постанови, так і станом на час розгялду справи судом.
З огляду на те, що вимоги виконавчого документа в повному обсязі виконанні не були, 23.08.2019 державним виконавцем, в порядку ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. та надано строк для виконання рішення суду в повному обсязі. Зазначену постанову боржник також не оскаржив у порядку та у строки встановлені Законом України «Про виконавче провадження» та не виконав.
Державним виконавцем 13.04.2020, за повторне невиконання рішення суду без поважних причин, в порядку ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Стосовно посилання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на заяву представника боржника подану 12.09.2019 до відпоавідача про відкладення проведення виконавчих дій у порядку ст. 32 закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувала чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Згідно п.10 ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Так суд погоджується з доводами відповідача що вказані дії є правом, а не обовязком державного виконавця, разом з тим позивач не позбавлений права на самостіне звернення до суду с заявою про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, роз'яснення судового рішення, проте доказів вчинення вказаних дій позивачем, матеріали справи не містять.
З врахуванням вищевикладеного, доказів наявних в матеріалах справи станом на час розгляду справи, обґрунтувань позову в межах заявлених позовних вимог, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова ВП №55904143 від 13.04.2020р. про накладення штрафу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельської Т.П. відповідає Закону України «Про виконавче провадження», а в задоволенні поданого адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетроській області (49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ 39394856) до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49027, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 21а, ЄДРПОУ 43314918) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова