25 серпня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6573/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася із позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000021/1 від 11.03.2020.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 02.03.2020 придбала у ОСОБА_3 транспортний засіб марки - Peugeot, 5008, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , сплативши за нього 20000,00 злотих, що підтверджується квитанцією від 02.03.2020 за №01/02/2020.
Для митного оформлення даного товару декларантом було подану митну декларацію, у якій митну вартість автомобіля заявлено на рівні 20844,39 злотих на основі фактурної вартості, до якої також включено витрати на транспортування в сумі 199,99 злотих, витрати на страхування в сумі 644,40 злотих, та у передбаченому законом порядку подано митниці необхідні документи. Однак митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості автомобіля №UA204120/2020/000021/1 від 11.03.2020.
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.
Водночас зазначає, що безпідставними є посилання відповідача у спірному рішенні на розбіжності щодо власника товару у технічному паспорті, оскільки підтвердження таких відомостей не впливає на числові значення складових митної вартості задекларованого товару. Крім того, вказує, що дії митного органу щодо визначення вартості транспортного засобу лише на підставі довідкової інформації зі Super SHCWACKE є незаконними.
Таким чином, на переконання позивача, оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, фактів, які вплинули на таке коригування.
Ухвалою суду від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.39).
У відзиві на позов від 03.06.2020 (а.с.44-48) відповідач його вимог не визнав. В обґрунтування своїх заперечень представник митниці вказав, що 05.03.2020 декларантом позивача до митного оформлення було подано МД №UA204120/202/022164 на товар «автомобіль легковий б/в, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марки - Peugeot, модель - 5008, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 ».
При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару було встановлено розбіжності між власником транспортного засобу, зазначеного в технічному паспорті, та продавцем, зазначеним в рахунку-фактурі. Крім того, до митного органу не подано банківські платіжні документи, за якими було сплачено вартість товару продавцеві. Митниця також володіла інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, а саме згідно витягу електронного довідника SuperSHCWACKE вартість даного транспортного засобі становить 7650 Євро, щo перевищує заявлену декларантом митну вартість.
У зв'язку з наведеним декларанту було направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, на яку декларантом позивача надано витяг з інтернет джерела «ОТОМОТО» від 05.03.2020.
За результатами розгляду додатково наданих документів та поданих до митного оформлення митна вартість товару визначена за резервним методом на підставі цінової інформації з електронного довідника SuperSHCWACKE 03/2020 на рівні 7650 Євро та наданої декларантом інформації про вартість транспортування в сумі 199,99 злотих та вартість страхування в сумі 644,40 злотих. Числове значення митної вартості товару у валюті фактури становить 33759,08 злотих.
З огляду на викладене митниця вважає, що оскаржуванене рішення про коригування митної вартості прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а просить у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив від 17.06.2020 (а.с.61-64) позивач зазначив, що подані до митного оформлення документи містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості заявленого товару та відомості щодо ціни, яка була сплачена. Крім того, відповідачу також було надано лист продавця щодо ціни придбаного ним транспортного засобу та місця придбання. Позивач вказує, що не проводив будь-яких господарських операцій та платежів із третіми особами щодо придбання імпортованого товару, а на підтвердження ціни придбаного товару декларантом також подано копію митної декларації країни відправлення.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Як слідує з матеріалів справи, на підставі фактури №3/03/20 від 02.03.2020 позивач придбав у нерезидента ОСОБА_3 транспортний засіб марки - Peugeot, 5008, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , сплативши за нього 20000,00 злотих готівкою (а.с.18-19).
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 05.03.2020 позивач через свого декларанта подав для митного оформлення МД №UA204120/2020/022164 (а.с.50) щодо товару за описом «Автомобіль легковий б/в, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марка згідно з довідником - Peugeot, модель згідно з довідником - 5008, календарний рік виготовлення - 2015, кузова № НОМЕР_1 ». Декларантом визначена митна вартість за основним методом у розмірі 20844,39 злотих.
На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: рахунок-фактуру №3/03/20 від 02.03.2020 (а.с.18-19), квитанцію про отримання оплати в сумі 20000,00 злотих (а.с.20-21), експортну декларацію країни відправлення 20PL301010E0179649 (а.с.22-24), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.25-27), чек на підтвердження придбання пального (а.с.28-29) та поліс страхування від 01.03.2020 (а.с.30-32).
За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлені наступні розбіжності: 1) в технічному паспорті від 21.06.2018 №ЕХ284760 зазначений власник транспортного засобу - ОСОБА_4, АДРЕСА_2; 2) в рахунку-фактурі №3/03/20 від 02.03.2020 вказаний продавець ОСОБА_3, Німеччина, Берлін; 3) рахунок №3/03/20 від 02.03.2020 не відповідає вимогам наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118; 4) не подано, зокрема, банківські платіжні документи, за якими було сплачено вартість товару продавцеві. Митниця також володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (згідно витягу з електронного довідника SuperSHCWACKE, сформованого на підставі даних, наявних в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та акту огляду, вартість даного транспортного засобу становить 7650 Євро, що перевищує заявлену декларантом до митного оформлення митну вартість). Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб.
Зважаючи на вищевикладене декларанту надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документів, що підтверджують вартість товару рахунки; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; митну декларацію країни відправлення; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.10).
На вимогу відповідача декларант позивача зазначив, що переважна частина документів з наведеного переліку була надана при подачі ВМД, зокрема, рахунок-інвойс, відомості про вартість страхування та транспортування, експортна ВМД. Крім того, повідомив про відсутність банківських платіжних документів та звертав увагу на подання квитанції про оплату готівкою за товар. Також зазначив, що подання висновку про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, не є обов'язковим, а на противагу каталогу SHCWACKE надав скрін з іншою довідковою інформацією по вартості з інтернет-сайту ОТОМОТО (а.с.11-13).
11.03.2020 відповідач прийняв рішення №UA204120/2020/000021/1 про коригування митної вартості товарів (а.с.7), згідно із графами 30, 31 якого визначив митну вартість товару «Автомобіль легковий б/в, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, марка згідно з довідником - Peugeot, модель згідно з довідником - 5008, календарний рік виготовлення - 2015, кузова № НОМЕР_1 » за резервним методом у розмірі 33759 злотих (замість 20844,39 злотих, що була заявлена декларантом).
У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1. Декларантом не надано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ…;
2. Транспортний засіб придбано ОСОБА_2 у юридичної особи ( ОСОБА_3 , Німеччина) на підставі фактури від 02.03.2020 №3/03/20, однак декларантом не надано документів, що свідчили б про факт передачі права власності на поданий до митного оформлення транспортний засіб вказаному суб'єкту господарювання. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21.06.2018 № НОМЕР_2 містить інформацію щодо власника транспортного засобу - ОСОБА_4, АДРЕСА_2. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу, в тому числі і стосовно розміру фактично сплачених коштів за імпортований транспортний засіб.
Також, посилаючись на статтю 54 МК України, відповідач вказав, що митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі відомостей про вартість ТЗ згідно із ціновою інформацією, отриманою у тому числі із зовнішніх джерел - витягу з електронного довідника SuperSCHWACKE 03/2020 (7650 Євро) та наданої декларантом інформації про вартість транспортування в сумі 199,99 злотих та вартість страхування в сумі 644,40 злотих.
Числове значення митної вартості, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті становить 217378,09 грн або у валюті фактури від 02.03.2020 №3/03/20 - 33759,08 злотих.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/00354 (а.с.8). У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості №UA204120/2020/000021/1.
Позивач через декларанта 13.03.2020 подав нову МД №UA204080/2020/003231 (а.с.9), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як уже зазначалося, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення надав рахунок-фактуру від 02.03.2020, експортну декларацію країни відправлення товару, квитанцію про оплату за товар у готівковій формі (а.с.18-24), у яких вказана ціна імпортованого товару 20000,00 злотих, а також чек про витрати на пальне (транспортування) та поліс страхування (а.с.28-32).
Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п'ята статті 54 МК України), проте вважає, що, при цьому, він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - легкового автомобіля марки - Peugeot, 5008, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 20844,90 злотих (з яких 20000,00 злотих - вартість ТЗ, 199,90 злотих - вартість транспортування, 644,40 злотих - вартість страхування) та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не подано витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 33759,08 злотих (з урахуванням вартості транспортування та страхування).
Як випливає із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв'язку із невідповідністю інформації щодо попереднього власника ТЗ, відсутністю банківських платіжних документів, за якими було сплачено вартість товару продавцеві.
Разом з тим в ході судового розгляду встановлено, що вартість придбаного товару позивач оплатив в готівковій формі, про що свідчить квитанція, виписана компанією ОСОБА_3 02.03.2020 (а.с.20-21). Крім того, у фактурі від 02.03.2020 №3/03/30 також вказано про сплату за товар готівкою в сумі 20000,00 злотих (а.с.18-19). Зазначена вартість товару також вказана у експортній декларації (а.с.22-24).
Отже, подані до митного оформлення документи підтверджують ціну придбання товару, а також дають можливість повністю ідентифікувати товар, за придбання якого були сплачені відповідні кошти.
Доводи про не подання позивачем банківських платіжних документів суд до уваги не бере, оскільки розрахунок за придбаний автомобіль проведено у готівковій формі, на підтвердження чого декларантом позивача був подані належні документи (фактура та квитанція).
Окрім того, на переконання суду, розбіжності у відомостях щодо попереднього власника ТЗ не можуть спричинити збільшення вартості товару. При цьому суд виходить із того, що власник ТЗ (нерезидент) не позбавлений права скористатись послугами третіх осіб під час реалізації автомобіля, що також не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Так, декларант позивача надавав митному органу лист компанії ОСОБА_3, з якого слідує, що автомобіль марки - Peugeot, 5008, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 був проданий в Берліні на ринку, підтвердженням чого є рахунок-фактура від 28.02.2020, з якої слідує, що даний транспортний засіб був придбаний компанією ОСОБА_3 у компанії КФ Автомобіль за 5500 Євро (а.с.14-16).
З огляду на досліджені судом докази в їх сукупності суд зазначає, що відповідач не надав обґрунтованих пояснень, чому митна вартість, визначена декларантом у розмірі 20844,39 злотих, не була визнана митницею.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім посилань на на інформацію, отриману митним органом з програмного комплексу електронного каталога Schwacke, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17, від 19 серпня 2020 року у справі №140/754/19.
Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з електронного каталога Schwacke, при цьому до відзиву не додано витяг із вказаного ресурсу.
Відтак, приведені митним органом в оскаржуваному рішенні відомості щодо коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не дають підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини другої статті 55 МК України та вищевказаних Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов'язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення від 11.03.2020 №UA204120/2020/000021/1 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 840,80 грн, які підтверджуються квитанцією від 19.03.2020 (а.с.6).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000021/1 від 11 березня 2020 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, м.Рівне, вул.Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43350097) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій