про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
25 серпня 2020 р. Справа № 120/4302/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Захист" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Захист" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Так, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Водночас, особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Із поданої до суду позовної заяви слідує, що позивач оскаржує рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 20 вересня 2019 року №1285198/41945788, №1285196/41945788, №1285197/41945788, №1285195/41945788, №1285199/41945788, №1288193/41945788, №1285194/41945788, №1285200/41945788, №1285192/41945788, а також рішення Державної податкової служби від 27 листопада 2019 року №1339179/41945788, №1339161/41945788, №1339168/41945788, №1339188/41945788, від 28 листопада 2019 року №1340194/4945788, від 02 грудня 2019 року №1342161/41945788, №1342160/41945788, №1342156/41945788, №1342162/41945788, №1342155/41945788, якими товариству відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, до суду позивач звернувся з позовом лише 20 серпня 2020 року, що свідчить про недотримання ним шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
При цьому, у позовній заяві містяться посилання на необхідності врахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19, згідно із яким до спірних правовідносин слід застосовувати строк звернення до суду, що становить 1095 днів з дня отримання платником податків оскарженого рішення.
Проте, слід критично оцінити такі твердження, адже у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі 640/20468/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду вирішив відступити від висновку в частині застосування до подібних правовідносин приписів пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, що викладений зокрема й у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19, на яку посилається позивач.
За наведених обставин позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, не подавши при цьому заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Ще однією підставою для залишення позовної заяви без руху є відсутність документу про сплату судового збору.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, до позовної заяви позивачем не додано доказу, який би підтверджував сплату судового збору, як і не надано доказу звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" (за наявності такого).
Водночас, у позовній заяві позивач вказує на те, що оплата судового збору здійснена в кабінеті клієнта банку, підтвердженням чого є квитанція про сплату судового збору, проте така до позову не долучена.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року встановлено в розмірі 2102,00 гривні.
Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 2102 гривень.
При цьому, частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як свідчить зміст поданої позовної заяви, позивачем заявлено дев'ятнадцять самостійних вимог немайнового характеру. Разом із тим, позовні вимоги зобов'язального характеру є похідними від інших вимог, у зв'язку із чим при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в розмірі 39938 (2102х19) гривень.
Таким чином, позивачу слід надати документ про сплату судового збору за звернення до суду з позовом, у якому об'єднано вимоги немайнового характеру, в розмірі 39938 гривень або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вказані недоліки свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.
Отже, за наведених вище підстав позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, дійшов висновку залишити позовну заяву без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить така.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "СБ Захист" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович