про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
25 серпня 2020 р. Справа № 120/4175/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної установи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявлють самостійних вимог щодо предмета спору на строні відповідача - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", держава Україна в особі гаранта Конституції Президента України, держава Україна в особі Національного Банку України, держава Україна в особі Міністерства фінансів України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної установи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявлють самостійних вимог щодо предмета спору на строні відповідача - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", держава Україна в особі гаранта Конституції Президента України, держава Україна в особі Національного Банку України, держава Україна в особі Міністерства фінансів України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2102,00 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач фактично заявив шість вимог, три з яких є похідними.
При цьому, в позовній заяві позивачем визначено ціну позову у сумі 308027,67 грн.
Крім того, у позовній заяві позивач також зазначає, що його звільнено від сплати судового збору за подання цього позову на підставі положень статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" №1023-XII від 12.05.1991 (далі - Закон №1023-XII).
Відповідні посилання позивача суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Закон №1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт, послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізми їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до частини третьої статті 22 цього Закону, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги, оскільки, відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI від 23.02.2012 (далі - Закон №4452-VI), він є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Крім того, відповідно до частини третьої статті 3 цього ж Закону, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що не має на меті отримання прибутку.
Тому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не підпадає під категорію фінансової установи, яка під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів. Отже, на фізичних осіб-вкладників комерційних банків під час дії тимчасової адміністрації у них не розповсюджується дія частини третьої статті 22 Закону №1023-XII, відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Таким чином, суд доходить висновку, що дія частини третьої статті 22 Закону №1023-XII не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону №4452-VI).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №817/777/16 та Верховним Судом у постанові №160/12120/19 від 26.03.2020 року.
Отже, позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з даними позовними вимогами. Оскільки такі вимоги мають майновий характер, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За розрахунками позивача ціна позову становить 308027,67 грн.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами становить 3080,28 грн.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статтей 161, 169 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом надання документу про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
За правилами визначеними частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 3 Розділу VI КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної установи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявлють самостійних вимог щодо предмета спору на строні відповідача - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", держава Україна в особі гаранта Конституції Президента України, держава Україна в особі Національного Банку України, держава Україна в особі Міністерства фінансів України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович