м. Вінниця
18 серпня 2020 р. Справа № 120/741/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Карпінської Тетяни Василівни,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Слуценка Романа Петровича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про заміну первісного відповідача належним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів.
18 серпня 2020 року представником відповідача подано заяву про заміну первісного відповідача в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України належним відповідачем в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Заява обгрунтована тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №425 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України, а також утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Оскільки трудові відносини позивача виникли та припинилися саме із Міністерством екології та природних ресурсів України, яке в подальшому було перейменоване у Міністерство енергетики та захисту довкілля України, тому, на думку представника відповідача, наявні підстави для заміни неналежного відповідача належним в порядку, передбаченому частиною 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
У ході судового засідання, що відбулося 18 серпня 2020 року, представником відповідача підтримано подану заяву.
Позивач заперечував проти заміни первісного відповідача в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України належним відповідачем в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, адже відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року №425 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України. Позивач вважає, що внаслідок перейменування одного міністерства в інше до останнього переходять усі права та обов'язки. Відтак, на думку позивача, належним відповідачем у справі є Міністерство енергетики України, що утворилося внаслідок перейменування Міністерства енергетики та захисту довкілля України.
Розглянувши подану представником відповідача заяву про заміну первісного відповідача належним відповідачем, заслухавши думку позивача щодо поданої заяви, суд зважає на таке.
Частиною 2 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено право учасників справи при розгляді справи подавати заяви, клопотання в письмовій або усній формі.
Водночас, особливості заміни неналежної сторони врегульовані статтею 48 КАС України.
Так, частиною 3 згаданої статті передбачено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина 4 статті 48 КАС України).
Аналіз наведених приписів свідчить про те, що підставою для заміни первісного відповідача належним відповідачем є подання позову не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.
Визначаючись з приводу поданої заяви про заміну первісного відповідача належним відповідачем, суд враховує те, що наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №87-к від 28 січня 2020 року позивача цього ж дня звільнено з посади головного спеціаліста відділу кадрового забезпечення державної служби Управління роботи з персоналом.
Водночас, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 27 травня 2020 року №425 Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України. Пунктом 2 цієї постанови передбачено утворення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Як свідчить інформація, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерство енергетики України зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 37552996). При цьому, Міністерство енергетики України утворено внаслідок перейменування Міністерства енергетики та захисту довкілля України (ідентифікаційний код 37552996).
19 червня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (ідентифікаційний код 43672853), що підтверджується наданим представником відповідача витягом із реєстру.
Відтак, Міністерство енергетики України утворилося у зв'язку із перейменуванням Міністерства енергетики та захисту довкілля України, до якого відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 27 травня 2020 року №425 перейшли права та обов'язки останнього у відповідній сфері.
За наведених обставин, а також з огляду на тотожність ідентифікаційних кодів Міністерства енергетики та захисту довкілля України та Міністерства енергетики України суд дійшов висновку, що саме Міністерство енергетики України має бути належним відповідачем у цій справі.
Разом із тим, слід критично оцінити посилання представника відповідача на те, що відповідача слід замінити на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України як належного відповідача, адже останнє відповідно до пункту постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 27 травня 2020 року №425 є новоутвореним міністерством із іншим ідентифікаційним кодом юридичної особи.
Безпідставними є також твердження представника відповідача про те, що позивач до прийняття на роботу у Міністерство енергетики та захисту довкілля України працював у Міністерстві екології та природних ресурсів, а тому саме новоутворене Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України має бути належним відповідачем, оскільки до звільнення з посади, тобто до 28 січня 2020 року, ОСОБА_1 працював у Міністерстві енергетики та захисту довкілля, що, як встановлено судом, перейменовано у Міністерство енергетики України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про заміну первісного відповідача в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України належним відповідачем в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.
Окрім того, при вирішенні питання щодо визначення належного відповідача, який повинен відповідати за позовом, суд враховує думку позивача, який заперечував проти заміни первісного відповідача в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України належним відповідачем в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Натомість, позивач стверджував, що, на його думку, належним відповідачем слід визначити Міністерство енергетики України.
Отже, за результатами розгляду поданої представником відповідача заяви суд дійшов висновку, що підстави для заміни Міністерства енергетики та захисту довкілля України на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відсутні. Натомість слід замінити первісного відповідача в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України належним відповідачем в особі Міністерства енергетики України.
Керуючись статтями 48, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви представника відповідача про заміну первісного відповідача належним відповідачем відмовити.
Замінити первісного відповідача в особі Міністерства енергетики та захисту довкілля України належним відповідачем в особі Міністерства енергетики України.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Повний текст ухвали складено 25.08.2020
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович