ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.08.2020Справа № 910/9091/20
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕЛЕКТРО"
про застосування заходів забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕЛЕКТРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМСИСТЕМ КМД"
про стягнення 241131,64 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРЕЛЕКТРО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМСИСТЕМ КМД" стягнення 241131,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару відповідно до платіжного доручення №694 від 26.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2020 зазначену позовну заяву залишено без руху.
Також разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми заявлених позовних вимог.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.06.2020 повернув без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕЛЕКТРО" про забезпечення позову.
14.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.07.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/9091/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
11.08.2020 позивач звернувся до суду із заявою про застосування заходів забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У заяві про застосування заходів забезпечення позову позивач просить суд до набрання законної сили рішення суду у цій справі накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЮМСИСТЕМ КМД" та знаходяться на поточних рахунках Товариства, в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 241131,64 грн.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник посилається на наступні обставини.
Так, між позивачем та відповідачем у спрощеному порядку укладено договір купівлі-продажу товару, а саме: "HPL - панель з підсистемою".
Позивач зазначає, що на виконання взятих на себе зобов'язань, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату №1021 від 24.12.2018 згідно із платіжним дорученням №694 від 26.12.2018 сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮМСИСТЕМ КМД" кошти у сумі 241131,64 грн.
Однак, як стверджує заявник, на порушення досягнутої сторонами домовленості Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЮМСИСТЕМ КМД" не поставив позивачу товар, у зв'язку із чим останній направив на адресу відповідача претензію, у якій вимагав перерахувати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕЛЕКТРО" 241131,64 грн суму сплаченої вартості непоставленого товару. Відповідач на претензію щодо повернення коштів відповідь не надав, суму вартості оплаченого товару позивачу не повернув.
Позивач зазначає, що вказані обставини вказують на те, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань щодо повернення коштів та може ухилитись від виконання судового рішення в частині стягнення коштів, що у свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду
На переконання позивача, арешт коштів, у сумі 241131,64 грн забезпечить виконання рішення суду щодо стягнення коштів.
Суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
З урахуванням загальних вимог, передбачених ст.73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі № 920/622/18.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст. 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, враховуючи загальні вимоги, передбачені статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судом з належним відображенням у судовому рішенні висновків здійсненої оцінки.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Надавши оцінку доводам Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕЛЕКТРО" стосовно розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, а також надавши оцінку долученим позивачем до матеріалів справи доказам, суд дійшов висновку, що подана заявником заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЮМСИСТЕМ КМД" від виконання рішення суду про стягнення заборгованості у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.
Суд зазначає, що самі лише припущення заявника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Ураховуючи вищенаведені положення чинного законодавства та особливості застосування заходів забезпечення позову, заявник не надав належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76, 77 ГПК України, із якими чинне законодавство пов'язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Зокрема, заявник не доводить та не посилається на обставину вчинення відповідачем дій спрямованих на виведення своїх активів з рахунків.
При цьому наведені заявником обставини щодо порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки позивачу товару та неповернення відповідачем суми сплаченої вартості непоставленого товару не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а натомість будуть досліджуватися судом під час розгляду справи по суті.
У той же час, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти на рахунках відповідача навпаки можуть призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони.
Оскільки, заявник не надав суду належних обґрунтувань та доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав доказів, які підтверджують можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Також позивачем не наведено достатніх обґрунтувань яким чином невжиття визначених заявником заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕЛЕКТРО" про застосування заходів забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРЕЛЕКТРО" про застосування заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 26.08.2020 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя С. О. Турчин