№ 1-61/10
Іменем України
« 16 »березня 2010 р. Млинівський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді Феськова П.В.
при секретарі Мельничук Т.Ю.
за участю прокурора - Лисюка В.В.
захисників підсудних - адвоката ОСОБА_2
Представника потерпілого - ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу про обвинувачення
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр.України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні якого дві малолітні дитини, військовозобов”язаного, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр.України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов”язаного, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
На початку вересня 2009 року приблизно о 23 годині ОСОБА_4, за попередньою змовою із ОСОБА_5 з території господарства ОСОБА_6, що знаходиться в АДРЕСА_2 викрали брухт чорних металів вагою 67 кілограм, вартістю 1 гривня 56 копійок за кілограм, на суму 104 гривні 52 копійки та брухт міді вагою 5 кілограм, вартістю 24 гривні 00 копійок за один кілограм, на суму 120 гривень 00 копійок, чим завдали потерпілому майнову шкоду на загальну суму 224 гривні 52 копійки.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та показав, що на початку вересня 2009 року приблизно о 23 годині разом із своїм знайомим ОСОБА_5 з метою крадіжки електродвигуна прийшов до господарства ОСОБА_6 в АДРЕСА_1. Викравши двигун, вони заховали його в соломі неподалік від його господарства. Тієї ж ночі розбили молотком електродвигун на частини та відвезли в господарство ОСОБА_7 в с.Владиславівка Млинівського району, де разом з іншим металобрухтом продали його за 250 гривень. Отримані гроші розділили між собою та використали на свої потреби.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та дав показання, аналогічні показанням ОСОБА_4
За згодою учасників судового розгляду суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежився допитом підсудних та дослідженням письмових доказів, що характеризують особи підсудних.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України як - умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені за попередньою змовою групою осіб. Оскільки підсудні на початку вересня 2009 року приблизно о 23 годині, за попередньою змовою, з території господарства ОСОБА_6, що знаходиться в АДРЕСА_2 викрали електродвигун, чим потерпілому було завдано майнову шкоду на загальну суму 224 гривні 52 копійки, їх дії органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні покарання підсудним суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує його щире каяття, з”явлення із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а також те, що він має на утриманні малолітніх дітей, що суд рахує обставинами, які пом'якшують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, що суд рахує обставинами, які пом'якшують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5 є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Відповідно до ст.12 КК України вчинений ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості. Частина 2 статті 185 КК України, за якою обвинувачуються підсудні передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п”яти років, або позбавлення волі на той самий строк.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України - обмеження волі.
Крім того суд дійшов висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання, із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням і виконанням певних обов”язків згідно ст.76 КК України. Такий висновок суду грунтується на тому, що, не дивлячись на те, що вчинений підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочин посягає на власність та відноситься до злочинів середньої тяжкості, злочинні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не потягли тяжких наслідків. Крім того суд враховує обставини, що характеризують особу винних: їх щире каяття, з”явлення із зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину на досудовому та судовому слідстві, а також те, що вони добровільно відшкодували заподіяну шкоду. На думку суду всі вказані вище обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь небезпечності винних осіб для суспільства, що в своїй сукупності дає підставу суду зробити висновок про можливість звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням. Крім того суд враховує думку прокурора, який вважає, що виправлення і перевиховання підсудних в умовах сьогодення можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що призначення такого покарання підсудним буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Речові докази відповідно до ст.81 КПК України підлягають знищенню
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, с у д ,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов»язки- не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з”являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов»язки- не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з”являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі:
аркуш паперу з записами ОСОБА_7 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, які утримуються під вартою в той же строк з дня вручення вироку.
С У Д Д Я: П.В. Ф Е С Ь К О В
З оригіналом згідно
Голова Млинівського райсуду П.В.Феськов