вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" серпня 2020 р. Справа№ 910/570/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Калатай Н.Ф.
Мартюк А.І.
секретар судового засідання: Пастернак О.С.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 25.08.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 27.05.2020 (повний текст складено - 02.06.2020)
у справі №910/570/20 (суддя - Пукшин Л.Г.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
"Зарічна 1В"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Київ Комфорт Сервіс"
про зобов'язання вчинити дії
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" (надалі - позивач, ОСББ "Зарічна 1В") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс" (надалі - відповідач, ТОВ "Київ Комфорт Сервіс") про зобов'язання вчинити дії.
Позивач з посиланням на ч.ч. 18, 19 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконав передбаченого законом обов'язку щодо передачі ОСББ "Зарічна 1В" в тримісячний строк з дня державної реєстрації оствннього технічної та іншої документації на будинок по вул. Зарічній 1-В в м. Києві.
Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують дотримання позивачем механізму щодо отримання документації і виконання дій з відповідним оформленням. Також позивачем не було надано відповідного протоколу загальних зборів ОСББ "Зарічна 1В" щодо прийняття рішення про надання ОСББ "Зарічна 1В" функцій управління багатоквартирним будинком по вул. Зарічній 1-В в м. Києві, у розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що у цій справі відсутній предмет спору та необхідний обсяг повноважень у позивача, а тому позовні вимоги щодо передачі будь-яких документів технічного характеру є незаконними.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/570/20 позов задоволено повністю. Зобов'язано відповідача передати позивачу документацію щодо будинку 1-В по вулиці Зарічній в м. Києві, а саме: Оригінал Технічного паспорту на багатоквартирний будинок; Оригінал Паспорту об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва; Оригінал технічного паспорта і планів інженерних мереж; Оригінал Енергетичного сертифікату і звіту про обстеження інженерних систем; Оригінал Проектної документації зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; Оригінал Документу, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; Оригінал актів приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача; Оригінали виконавчих креслень контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); Оригінал Технічної документації обладнання котелень; Оригінал Технічної документація на ліфти; Оригінал плану земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 N 56 ( Z0393-98 ), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за N 393/2833; Оригінал Актів приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; Оригінали Паспортів, гарантійних документів, актів випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку; Оригінали кошторисів, описів робіт з поточного та капітального ремонту; Оригінали актів технічного огляду; Оригінали журналів заявок мешканців об'єкта; Оригінали протоколів виміру опору ізоляції електромереж; Оригінали протоколів огляду системи вентиляції; Оригінали документів щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об'єктом; Оригінали документів обліку мешканців об'єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об'єкта, які у ньому не мешкають; Оригінали документів щодо правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об'єкта; Оригінали документів щодо планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об'єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та Для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об'єкта.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем, відповідно до вимог ч. 18 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", неналежним чином виконано зобов'язання щодо передачі позивачу всієї технічної та іншої документації на будинок по вул. Зарічній 1-В в м. Києві. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що спеціальної процедури передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок спеціальними Законами України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не передбачено, а тому дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/570/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги невідмінні від доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Окрім того, у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з обґрунтуванням причин такого пропуску.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/570/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.08.2020.
Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Позивач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити скаргу ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/570/20 без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Зокрема, позивач у своєму відзиві зазначає про те, що передбачений Законодавством України обов'язок управителя будинку з передачі документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає виключно з дня державної реєстрації ОСББ та не залежить від прийняття останнім рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об'єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законодавством України не визначено.
Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що правова позиція щодо наявності обов'язку передати ОСББ документацію незалежно від факту прийняття будинку в управління, а також щодо застосування до даних правовідносин переліку документів, вказаному у Правилах управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд викладена у постановах касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справах №№910/2106/18, 912/3857/17, 916/255/17, 922/3396/17, 922/657/17, 925/980/17, 904/6261/17.
У судове засідання 25.08.2020 з'явився представник позивача, відповідач представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
В силу приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
У судовому засіданні 25.08.2020 представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, зазначаючи про те, що проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 залишити без змін.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 25.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до Сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції серія IV №165153510831 від 17.12.2015, виданого на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 11.12.2015, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу): Будівництво житлово-рекреаційного комплексу з паркінгом між просп. Миколи Бажана та вул. Зарічною у Дарницькому районі м. Києва. І черга будівництва, 1-й пусковий комплекс (житловий будинок № 1, ТП), 2-й пусковий комплекс (житловий будинок №2 з підземним паркінгом), 3-й пусковий комплекс (житловий будинок №3 з підземним паркінгом), 4-й пусковий комплекс (житловий будинок №4): нове будівництво, проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації, замовник об'єкта: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Альянс-ГРУП".
За Актом прийому-передачі введених в експлуатацію житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Зарічній, 1-Г, вул. Зарічній, 1-В, вул. Зарічній, 1-Б, проспект М. Бажана, 1-А у Дарницькому районі м. Києва від 06.05.2016, вказані об'єкти передані замовником будівництва ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Альянс-ГРУП" на виконання договору № 290416 від 29.04.2019 на обслуговування та експлуатацію до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс".
Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс" №3 від 06.05.2016 ним прийнято на позабалансовий облік чотири житлові будинки з вбудованими приміщеннями: вул. Зарічній, 1-Г, вул. Зарічній, 1-В, вул. Зарічній, 1-Б, проспект М. Бажана, 1-А, на строк користування будинками - 20 років.
З протоколу №1 установчих зборів зі створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Зарічна, 1В, вбачається, що 28.05.2017 вирішено створити ОСББ за вищевказаною адресою та надати йому назву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В".
30.06.2017 проведено державну реєстрацію об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: місто Київ, вулиця Зарічна, будинок 1-В, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В" (ідентифікаційний код юридичної особи: 41427288).
Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників будинку від 22.09.2018 співвласниками будинку вирішено, зокрема, здійснювати управління багатоквартирним будинком за адресою м. Київ, вул. Зарічна, 1В через статутні органи об'єднання з 01 грудня 2018 року; вважати такими, що втратили чинність, з 01 грудня 2018 року договори про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, укладені співвласниками з ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи: 39639958); доручити правлінню ОСББ "Зарічна 1В" повідомити ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" про здійснення функцій управління будинком за адресою м. Київ, вулиця Зарічна, 1-В через статутні органи об'єднання з 01 грудня 2018, розмір щомісячних внесків співвласників та розмір інших платежів на утримання будинку.
29.11.2019 ОСББ "Зарічна 1В" зареєструвало у ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" лист-повідомлення № 5/ККС від 26.11.2018, в якому встановлювалась вимога щодо передання технічної та іншої документації на будинок.
03.12.2019 ОСББ "Зарічна 1В" цінним листом №0407136622121 повторно направило на адресу ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" вимогу № 11/В2 від 29.11.2019 щодо передання технічної та іншої документації на будинок. Згідно даних веб-сайту ПАТ "УКРПОШТА", яка була отримана представником ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" 05.12.2019.
24.12.2019 ОСББ "Зарічна 1В" цінним листом №0407136804505 втретє направило на адресу ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" вимогу щодо передання технічної та іншої документації на будинок (вих. №18/ВЗ від 18.12.2019). Згідно даних веб-сайту ПАТ "УКРПОШТА" зазначений лист був отриманий представником ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" 26.12.2019, проте залишений без відповіді та задоволення.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначив, що відповідач не виконав передбаченого законом обов'язку щодо передачі ОСББ "Зарічна 1В" в тримісячний строк з дня державної реєстрації даного об'єднання технічної та іншої документації на будинок, передбаченої Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", у зв'язку з чим позивач, з метою захисту своїх порушених прав, просив суд зобов'язати відповідача передати документацію, згідно з наведеним позивачем переліком, на багатоквартирний будинок №1В по вул. Зарічній у м. Києві.
Суд першої інстанції враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про виконання відповідачем зобов'язання з передання ОСББ "Зарічна 1В" спірної документації на багатоквартирний будинок.
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 382 ЦК України передбачено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Відповідно до ч.ч. 1, 7, 8 ст. 1 зазначеного Закону багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку (надалі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно із ч. ч. 5, 6 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" замовник будівництва або попередній власник будинку зобов'язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об'єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, примірник технічної документації на будинок передається управителю, якщо його обрано відповідно до закону. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.
Згідно із ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку врегульовано Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 4 названого Закону, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи протоколу №1 установчих зборів зі створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Зарічна, 1В, 28.05.2017, за участю співвласників та/або уповноважених представників співвласників, були вирішені питання, зокрема, щодо створення ОСББ за адресою: м. Київ, вул. Зарічна, 1В, затвердження статуту ОСББ, вибори правління об'єднання.
Частиною 14 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
Матеріалами справи підтверджено, що державна реєстрація об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: місто Київ, вулиця Зарічна, будинок 1-В, здійснена та проведена 30.06.2017 шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В".
Відповідно до частин 18, 19 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання відновлює її за власний рахунок.
Отже, в силу імперативних приписів частин 18, 19 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" саме на відповідача як особу, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком № 1В по вул. Зарічній у м. Києві до створення ОСББ, покладено обов'язок у тримісячний строк з дня державної реєстрації ОСББ забезпечити передачу йому технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок. У разі ж відсутності документації на багатоквартирний будинок особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання має відновити її за власний рахунок.
Здійснивши аналіз положень частини 18 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з місцевим господарським судом, що передбачений зазначеною нормою обов'язок колишнього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього виключно з дня державної реєстрації об'єднання та не залежить від прийняття об'єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об'єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах №916/255/17 від 20.02.2018 та №922/3396/17 від 07.06.2018.
Внаслідок зазначених обставин у ОСББ "Зарічна 1В" виникло право витребовувати у попереднього управителя будинком, яким є відповідач, спірну документацію на підставі частин 18, 19 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". При цьому у відповідача виник обов'язок у тримісячний строк передати спірну документацію на будинок.
Отже, з огляду на викладене, та відповідно до вимог частини 18 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у відповідача, після державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В", яка відбулась 30.06.2017, виник обов'язок в строк до 30.09.2017 передати Об'єднанню всю технічну та іншу документацію на будинок.
Однак, ані протягом 3-місячного строку з дати реєстрації об'єднання, ані станом на дату звернення ОСББ "Зарічна 1В" з даним позовом до господарського суду, вимоги Закону України ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" виконані не були, відповідна документація об'єднанню не передана.
При цьому факт обізнаності відповідача в наявності зареєстрованого ОСББ в будинку 1-В по вул. Зарічній в м. Києві підтверджується наявними у матеріалах справи листами ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" від 20.06.2018 вих. №528; від 13.08.2018 №562; від 23.08.2018 №578; від 27.09.2018 №604 (адресованими, в тому числі Голові правління ОСББ "Зарічна 1В").
Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що спеціальної процедури передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок спеціальними Законами України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не передбачено.
Колегія суддів звертає увагу на те, що порядок здійснення управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, порядок передачі будинку в управління у разі укладення договору, встановлено Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2009 за № 377/16393 (надалі - Правила). Наказ втратив чинність з 13.09.2019, однак, був чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами, а тому підлягає застосуванню.
Пунктом 2.2 Правил передбачено, що при передачі об'єкта в управління попередній балансоутримувач чи особа, що здійснювала управління будинком, надає замовнику, а замовник передає особі, що буде здійснювати управління будинком, оригінали або належним чином завірені копії документів (у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах): щодо технічного стану об'єкта, у тому числі: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 N 56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за N 393/2833; паспорт об'єкта та земельної ділянки; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об'єкта; акт технічного стану об'єкта на момент приймання-передачі; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); паспорти котельного господарства, котлові книги; паспорти ліфтового господарства; кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об'єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції; щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об'єктом; обліку мешканців об'єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об'єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об'єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об'єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об'єкта.
У разі відсутності документів, передбачених цим пунктом, відмітка про це робиться у акті приймання-передачі об'єкта. Відсутні документи виготовляються чи відновлюються за рахунок попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, протягом одного місяця з моменту складення акта приймання-передачі об'єкта та передаються ним особі, що буде здійснювати управління будинком, з оформленням додатка до акта приймання-передачі (пункт 2.3. Порядку).
Оскільки жодними іншими, окрім Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13, та які встановлюють порядок здійснення управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, - законодавчими актами не визначено перелік документації на будинок, яка повинна бути передана балансоутримувачу чи управителеві, враховуючи подібність правовідносин, що врегульовані вказаним нормативним актом та тими, що виникли між сторонами, суд першої інстанції правомірно застосував дані Правила в частині пункту 2.2 за аналогією до подібних правовідносин, що виникли між сторонами.
Поряд з викладеним, суд апеляційної інстанції зазначає, що перелік технічної документації на багатоквартирний будинок, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 №176, який набрав чинності 14.09.2018, по суті не змінює переліку, що визначений у Порядку, при цьому конкретизує цей порядок, тому співставивши перелік визначених позивачем документів з переліком, наведеним у п. 2.2 Правил, з метою уникнення спорів щодо уточнення поняття "та іншої передбаченої законодавством документації на будинок" та враховуючи, що станом на момент настання строку виконання - відповідачем зобов'язання щодо передачі документу виконано не було, що стало підставою для вирішення спору у судовому порядку, суд першої інстанції дійшов правового висновку про застосування до спірних правовідносин також вказаного Переліку.
При цьому обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідача не мають істотного значення для вирішення даної категорії спорів, оскільки відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку відповідачу, а у випадку відсутності документації на багатоквартирний будинок він відповідно до вимог частини 19 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" зобов'язаний відновити її за власний рахунок (така правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що обов'язок ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" передати документи ОСББ встановлений Законом та є доведеним, а строк передачі таких документів, як і відновлення втрачених є таким, що настав, а тому вимога ОСББ "Зарічна 1В" про зобов'язання відповідача передати цю документацію є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України щодо передачі вказаних документів Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Зарічна 1В", а тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині передачі наведеної вище документації порушило право позивача на здійснення управління будинком.
Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/570/20 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Київ Комфорт Сервіс" - без задоволення.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника (ТОВ "Київ Комфорт Сервіс").
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/570/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/570/20 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Комфорт Сервіс".
4. Матеріали справи №910/570/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 26.08.2020.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді Н.Ф. Калатай
А.І. Мартюк