Справа № 2-57-2010
31 березня 2010 року. Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Березюк О.Г.
при секретарі Лозейко Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зарічне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.
В позовній заяві вказувала, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, шлюб був розірваний 01.02.1993 року. Від даного шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син навчається в Березнівському лісовому коледжі Рівненської області на денному відділені, термін навчання з 01.09.2009 року по 12.07.2012 року. Покликаючись на те, що вона потребує матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням сина, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на період навчання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 250 гривень щомісячно.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала. Суду пояснила, що відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, а одній їй тяжко, оскільки син навчається і потребує матеріальної допомоги на навчання.
Відповідач позов не визнав, в заперечення позову пояснив, що він проживає із старими батьками, не працює, є інвалідом другої групи, хворіє на хронічний туберкульоз легень, має малу пенсію в розмірі лише 702 грн. на місяць та потребує постійного лікування, через що не може сплачувати аліменти на повнолітнього сина. У задоволенні позову просив відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, 01.02.1993 року шлюб між ними розірвано. Від даного шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 - позивачки по справі.
Згідно довідок Березнівського лісового коледжу № 36 від 28.01.2010 року та № 140 від 22.03.2010 року встановлено, що ОСОБА_3 навчається на ІІ курсі у групі ЛГ-26 денного відділення по спеціальності «Лісове господарство» з 01.09.2009 року, повний курс навчання закінчує 12.07.2012 року.
З довідки Рівненської міжрайонної фтизіопульмонологічної МСЕК № 1802 від 09.11.2009 року вбачається, що ОСОБА_2 з 09.11.2009 року є інвалідом другої групи загального захворювання з ураженням внутрішніх органів, є непрацездатним та потребує стаціонарного лікування.
З довідки КЗ Зарічненська ЦРЛ від 31.03.2010 року № 446 встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходиться під наглядом лікувальної установи з 2006 року з діагнозом хронічний туберкульоз (15.07.2006 року) в/г фібріозно-кавернозний правої легені.
З довідки Управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі від 31.03.2010 року № 920/05 встановлено, що відповідач знаходиться на обліку у Зарічненському УПФ та отримав пенсію за лютий та березень 2010 року в розмірі по 702 грн. 33 коп. щомісячно.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
При прийнятті рішення про відмову у позові суд враховує те, що відповідач ніде не працює, є інвалідом другої групи, хворіє на хронічний туберкульоз легень та потребує постійного лікування, має пенсію в розмірі 702 грн. на місяць та не має інших джерел доходу, через що судом робиться висновок про не можливість стягнення з відповідача аліментів в сумі 250 грн. щомісячно на повнолітнього сина, який продовжує навчання, адже після сплати аліментів у відповідача на прожиття та лікування залишиться всього 452 грн., що є явно недостатньо.
На підставі викладеного, ст.180, 182, 199 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, відмовити за безпідставністю.
Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабміну України «Про державне мито»
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано до Зарічненського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Головуючий : підпис
Суддя Зарічненського районного
суду Рівненської області ОСОБА_5