ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.08.2020Справа № 910/6436/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія
«Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення»
про стягнення 217.540,51 грн
Представники сторін: не викликались
07.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» про стягнення 217.540,51 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами укладено договір № 80-4/2505-17 від 05.09.2017 з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до яких відповідач був зобов'язаний у строк до 31.03.2020 (включно) виконати будівельні роботи на загальну суму 15.813.404,98 грн. На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу авансовий платіж у розмірі 6.226.231,50 грн. У зв'язку з тим, що станом на 24.03.2020 відповідачем було виконано роботи лише на суму 13.659.538,51 грн, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача штрафні санкції нараховані на суму невиконаного зобов'язання (2.153.866,47 грн), а саме 217.540,51 грн, з яких 66.769,86 грн пені та 150.770,65 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6436/20 від 15.05.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
01.06.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/6436/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.06.2020 було 05.06.2020 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105471560223 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01001, м. Київ, вул. Софіївська, 21, прим. 4, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 15.05.2020 є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 05.06.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 12.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105471560223.
Також ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.06.2020 було 05.06.2020 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105471560231 за адресою, що зазначена в позовній заяві як фактична адреса, а саме: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21.
Відповідач ухвалу суду від 05.06.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 26.06.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105471560231.
05.08.2020 відповідачем до суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи про визнання додаткової угоди до договору укладеною та визнання договору продовженим. Клопотання мотивовано тим, що протягом січня-березня 2020 року були несприятливі погодні умови, які перешкоджали підряднику вчасно здійснити ремонті роботи, також замовником не надано необхідну документацію щодо авторського нагляду, чим затягнуто процес виконання робіт. Відповідач зазначає, що 02.03.2020 підрядник направив на адресу замовника лист № 77 з пропозицією щодо укладення додаткової угоди № 12 до договору на продовження терміну виконання робіт до 31.08.2020 та внесення відповідних змін до договору. Даний лист отримано позивачем 05.03.2020, проте відповіді не надано. Зазначає, що звернувся до суду з позовом про вирішення питання щодо продовження строку дії договору. також вказує на те, що відзив у справі буде наданий додатково у зв'язку з отриманням ухвали про відкриття провадження у справі із запізненням.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення суду, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Дані обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи та не можуть бути встановлені господарським судом самостійно.
Відповідачем доказів в підтвердження викладених в клопотанні обставин не надано, а саме не подано: доказів звернення до позивача з листом № 77 від 02.03.2020 та доказів його отримання позивачем, зміст позовної заяви та додаткової угоди № 12 до договору № 80-4/2505-17 від 05.09.2017, доказів відкриття провадження у справі за вказаним позовом.
Заявником подано лише докази надіслання на адресу Господарського суду міста Києва позовної заяви, з яких не вбачається можливим встановити яку саме (з яким предметом) позовну заяву надіслано до суду.
Згідно бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11076/20 від 05.08.2020 позову заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання додаткової угоди укладеною та визнання договору продовженим (пролонгованим) залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі.
Слід зазначити, що не відповідають дійсності твердження відповідача що ним отримано ухвалу із запізненням.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 05.06.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом рішення у справі прийнято з перевищенням строку, встановленого вказаною вище нормою, проте у розумний строк, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.09.2017 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» (далі - підрядник, відповідач) укладено договір № 80-4/2505-17 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.2 договору підрядник зобов'язується протягом 2017 року на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів, виконати роботи, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи у відповідності з додатком № 1 до цього договору. Підрядник повинен виконати будівельні роботи, а змовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та передати іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 1.1 договору найменуванням робіт є : виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ «Донбаська», заміна ШР-750 приєднання «Запорізька-750» РОДЦ-110000/750 УІ. Донецька обл., Артемівський р-н, Інв. № 8261.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором роботи своєчасно повністю не виконав, в зв'язку з чим має сплатити пеню в розмірі 66.769,86 грн та штраф в розмірі 150.770,65 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 9.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, і діє до 30.11.2018, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.
Відповідно до п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.
Згідно з п. 2.3 договору ціна договору станом на дату укладення договору становить разом з ПДВ 17.440.034,29 грн.
Додатковою угодою № 1 від 20.09.2017 сторонами внесено зміни до п. 2.3. договору та встановлено ціну договору разом з ПДВ 16.640.034,29 грн.
Додатковою угодою № 10 від 28.12.2019 сторонами внесено зміни до п. 2.3. договору та встановлено ціну договору разом з ПДВ 15.813.404,98 грн.
Згідно з п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п. 4.1.1 договору строк виконання робіт складається з терміну виконання робіт та терміну поставки обладнання необхідного для виконання комплексу робіт, згідно з додатком 1 до цього договору.
Згідно розділу І додатку 1 до договору строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ «Донбаська» встановлено протягом 2017 року, але не пізніше 20.12.2017.
Додатковою угодою № 2 від 18.12.2017 сторонами внесено зміни до розділу І додатку № 1 до договору та встановлено строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ «Донбаська» протягом 2017-2018 років, але не пізніше 31.03.2018.
Додатковою угодою № 3 від 26.03.2018 сторонами внесено зміни до розділу І додатку № 1 до договору та встановлено строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ «Донбаська» протягом 2017-2018 років, але не пізніше 31.08.2018.
Додатковою угодою № 4 від 31.08.2018 сторонами внесено зміни до розділу І додатку № 1 до договору та встановлено строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ «Донбаська» протягом 2017-2018 років, але не пізніше 31.12.2018. Також внесено зміни до п. 9.1 договору та встановлено строк дії договору до 31.12.2018.
Додатковою угодою № 6 від 14.12.2018 сторонами внесено зміни до розділу І додатку № 1 до договору та встановлено строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ «Донбаська» протягом 2017-2019 років, але не пізніше 30.06.2019. Також внесено зміни до п. 9.1 договору та встановлено строк дії договору до 31.07.2019.
Додатковою угодою № 8 від 26.06.2019 сторонами внесено зміни до розділу І додатку № 1 до договору та встановлено строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ «Донбаська» протягом 2017-2019 років, але не пізніше 31.12.2019. Також внесено зміни до п. 9.1 договору та встановлено строк дії договору до 20.02.2020.
Додатковою угодою № 9 від 22.08.2019 у зв'язку з перетворенням Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» замовником за договором визначено - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Додатковою угодою № 10 від 28.12.2019 сторонами внесено зміни до розділу І додатку № 1 до договору та встановлено строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ «Донбаська» протягом 2017-2020 років, але не пізніше 31.01.2020.
Додатковою угодою № 11 від 31.01.2020 сторонами внесено зміни до розділу І додатку № 1 до договору та встановлено строк виконання робіт з технічного переоснащення ПС 750кВ «Донбаська» протягом 2017-2020 років, але не пізніше 29.02.2020. Також внесено зміни до п. 9.1 договору та встановлено строк дії договору до 31.03.2020.
Згідно з п. 4.1.2 договору місце виконання робіт: 84570, Донецька область, Артемівський район, с. Весела Долина.
Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. №КБ-3), актів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт підтверджується виконання підрядником будівельних робіт на загальну суму 7.623.674,51 грн (за липень 2018 року на суму 1.727.482,72 грн, за листопад 2018 року на суму 260.083,16 грн, за грудень 2018 року на суму 1.494.506,14 грн, за квітень 2019 року на суму 2.477,04 грн, за травень 2019 року на суму 166.093,99 грн, за червень 2019 року на суму 529.715,42 грн, за серпень 2019 року на суму 669.732,28 грн, за серпень 2019 року на суму 614.020,57 грн, за вересень 2019 року на суму 1.273.516,78 грн, за жовтень 2019 року на суму 112.950,38 грн, за грудень 2019 року на суму 773.095,93 грн) та підтверджується монтування устаткування на загальну суму 6.035.864,00 грн (за липень 2018 року на суму 5.012.888,64 грн, за грудень 2018 року на суму 292.730,64 грн, за квітень 2019 року на суму 77.873,40 грн, за травень 2019 року на суму 7.741,80 грн, за червень 2019 року на суму 233.763,84 грн, за вересень 2019 року на суму 3.548,30 грн, за грудень 2019 року на суму 407.317,38 грн). Загалом на суму 13.659.538,51 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 5.3.2 договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам цього договору та у встановлені договором строки.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк (не пізніше 29.02.2020) зобов'язання щодо виконання будівельних робіт у повному обсязі не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання з виконання робіт на загальну суму 2.153.866,47 грн (15.813.404,98 грн (ціна договору) - 13.659.538,51 грн (фактично виконані роботі та змонтоване устаткування).
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Пунктом 6.8.1 договору передбачено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання підрядником зобов'язань, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% ціни прострочених зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної ціни.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Умовами п. 6.8.1 договору сторони передбачили розмір пені та штрафу, що не суперечать вищевказаним нормам Господарського кодексу України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.
Оскільки прострочення з виконання робіт мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 66.769,86 грн пені (на суму невиконаних робіт 2.153.866,47 грн за період з 01.03.2020 по 31.03.2020) та 150.770,65 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 21, прим. 4, код ЄДРПОУ 21540309) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 66.769 (шістдесят шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн 86 коп. пені, 150.770 (сто п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят) грн 65 коп. штрафу, 3.263 (три тисячі двісті шістдесят три) грн 12 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова