Справа № 761/34957/19
Провадження № 2/761/2139/2020
(ЗАОЧНЕ)
12 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Горюк В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
04.09.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.1995 р. При цьому, на даний час у вказаній квартирі значиться зареєстрованими син позивачки, невістка та їх дитина, які без поважних причин з 2010 року в ній фактично не проживають, з реєстрації в добровільному порядку не знімаються, витрати по квартирній платі та платі за комунальні послуги не несуть, у зв'язку з чим позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою від 20.09.2019 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 27.05.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили та відзиву не подали.
Враховуючи, що сторона позивача не заперечила проти проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлені відповідачі в судове засідання не з'явились, відзиву не подали, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивачки та показання свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі - продажу № NA8503/11635 від 29.12.1995 р., зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації м.Києва КМР Народних депутатів.
З довідки Ф-3 від 10.12.2018 р. вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими з 1996 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1998 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з 1998 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачі зареєстровані, але без поважних причин з 2010 року не проживають у даній квартирі, що підтверджується актом від 20.11.2018 р., складеними працівниками ЖБК «Зоря» з підписами сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які проживають поряд з квартирою позивачки, а також показаннями, допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ..
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Положеннями ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно з ст. 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
При цьому, згідно до вимогами ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За таких обставин, оскільки судом встановлено, що відповідачі більше трьох років без поважних причин не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , у якій вони зареєстрованв, при цьому витрат на утримання вказаної квартири не несуть, суд приходить до висновку, що останні втратили право користування вказаним жилим приміщенням, у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування спірною квартирою.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: