Cправа № 127/17994/20
Провадження № 1-кс/127/8044/20
Іменем України
19 серпня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника: адвоката ОСОБА_3
підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5
прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
перекладача: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду заяву адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на незаконне затримання в порядку статті 206 КПК України, -
Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернулася до суду зі скаргою на незаконне затримання, в якій просила визнати затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку статті 208 КПК України, незаконним та негайно звільнити його.
Скарга мотивована тим, 17.08.2020 Вінницьким ВП ГУНП у Вінницькій області було затримано ОСОБА_4 та поміщено його в ITT № 1, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 4.
Відповідно до протоколу час затримання ОСОБА_4 13 год. 35 хв., однак, протягом 24 годин з моменту затримання - ОСОБА_4 - не було вручено повідомлення про підозру, як це передбачено ст. 278 КПК України. 18.08.2020 о 15 год. 28 хв. - адвокатів ОСОБА_4 не було повідомлено про вручення підозри останньому, що підтверджує, що на цей час підозра не була вручена, а отже підлягає застосуванню ч. 3 ст. 278 КПК України.
Заявник вказує, що як зафіксовано у Протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.08.2020, підставою затримання ОСОБА_4 було те, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі, на місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Однак, вищеперераховане не стосується ОСОБА_4 . Останнього було затримано не безпосередньо після вчинення, факту злочину, який передбачено ч. 2 ст. 296 КК України, та не на місці події. Також потерпілий та очевидці не вказують на ОСОБА_4 . В свою чергу, очевидні ознаки на тілі, одязі, на місці події відсутні.
Крім того, адвокат зазначає, що ОСОБА_4 було затримано із застосуванням до нього насильства, в той час як він не чинив опору представникам поліції (повалено на землю, притримано службовою особою підрозділу «Корд» ногою в положенні тіла - обличчям до землі, «заламано» руки, тощо), затримання здійснено із використанням спеціальних засобів, зокрема одягнуто кайданки.
Зважаючи на вищевикладене адвокат ОСОБА_3 вважає затримання ОСОБА_4 незаконним, оскільки проведене з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. Жодних явних ознак, які б вказували на те, що ОСОБА_4 , вчинив злочин не виявлено.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили її задовольнити. Крім того, адвокат ОСОБА_3 просила надати належну оцінку діям працівників поліції відносно викладених нею фактів, щодо застосування насильства до ОСОБА_4 під час його затримання.
Прокурор ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували, щодо вимог скарги, посилаючись на те, що 18.08.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у зв'язку з чим напередодні, а саме 17.08.2020 ОСОБА_4 був затриманий в порядку статті 208 КПК України. Також зазначили, що 18.08.2020 ОСОБА_4 було повідомлено про зміну підозри та про нову підозру. Крім того, пояснили, що станом на 19.08.2020 на розгляді у суді перебуває клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Вислухавши думку заявника - адвоката ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2020 за №12020020010001540, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.08.2020, складеного старшим слідчим Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 о 18:04 год., в межах кримінального провадження №12020020010001540 від 17.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, затримано підозрюваного у вчиненні злочину - ОСОБА_4 .
Зі вказаного протоколу слідує, що затримання ОСОБА_4 відбулося за адресою: вул. М. Оводова в м. Вінниця. Підставою затримання зазначено: «якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин». Час фактичного затримання особи зазначено 13 год. 35 хв. 17.08.2020.
18.08.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
В подальшому, 18.08.2020 ОСОБА_4 повідомлено про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України.
Як зазначив у судовому засіданні прокурор станом на 19 серпня 2020 року у слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, з матеріалів справи слідує, що повідомленню ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України та розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передувало затримання особи 17.08.2020 в порядку статті 208 КПК України.
Обґрунтовуючи вимоги скарги на затримання адвокат ОСОБА_3 посилається на положення статей 206, 208 КПК України та зазначає про відсутність підстав для затримання ОСОБА_4 17.08.2020, а також про те, що протягом 24 годин з моменту затримання - ОСОБА_4 не було вручено повідомлення про підозру, як це передбачено ст. 278 КПК України.
Однак, такі посилання заявника суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Частиною третьою та четвертою вказаної норми передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Отже, статтею 206 КПК України надано слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Наведені вище положення мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.
Як встановлено судом та зазначено вище:
- 17.08.2020 о 13 год. 35 хв. ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;
- 18.08.2020 о 13 год. 15 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України;
- 19.08.2020 о 10 год. 30 хв. ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України;
- 19.08.2020 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Однак, в порядку статті 206 КПК України, якою визначено загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, не передбачено можливості надання оцінки правомірності затримання особи за умови, що такій особі в порядку та у строки встановлені КПК повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та до слідчого судді подано клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Що стосується наявності або відсутності підстав для затримання особи в порядку статті 208 КПК України, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Частиною другою вказаної норми передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу
При цьому, як зазначає Верховний Суд у постанові від 27 травня 2019 року в справі №766/22242/17, вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Таким чином, оскарження затримання в порядку статті 208 КПК України, як окремої процедури, чинним КПК не передбачено, що виключає можливість задоволення скарги, натомість правомірності такого затримання може бути надана оцінка при застосуванні до особи запобіжного заходу або ж при розгляді справи по суті.
Як уже зазначалося, станом на 19 серпня 2020 року на розгляді у слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах розгляду якого буде надана оцінка про наявність чи відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та прийнято рішення щодо наявності чи відсутності підстав для застосування до останнього запобіжного заходу.
Посилання захисника - адвоката ОСОБА_3 на те, що протягом 24 годин з моменту затримання - ОСОБА_4 не було вручено повідомлення про підозру, а саме час затримання зазначений у протоколі затримання вказано 13:35 год. 17.08.2020, тоді як 18.08.2020 о 15 год. 28 хв. адвокатів ОСОБА_4 не було повідомлено про вручення підозри останньому, судом також до уваги не приймається, оскільки, як вбачається із повідомлення про підозру від 18.08.2020 підозрюваного ОСОБА_4 було повідомлено про підозру 18.08.2020 о 13 год. 15 хв., що підтверджується підписами понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Таким чином, ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру протягом 24 годин з моменту затримання, як це передбачено ст. 278 КПК України.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, що відсутні правові підстави для визнання затримання ОСОБА_4 незаконним та звільнення його.
Що стосується посилань захисника - адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного фізичного насильства працівниками поліції при затриманні, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини шостої статті 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Частинами сьомою та восьмою статті 206 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
Таким чином, враховуючи те, що на даний час відсутні відомості, що органами досудового розслідування вжиті будь-які заходи, щодо перевірки обставин, щодо застосування до підозрюваного насильства, зважаючи на викладені факти, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12020020010001540 від 17.08.2020, провести дослідження фактів викладених адвокатом ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в судовому засіданні при розгляді даної заяви, щодо застосування насильства працівниками поліції до ОСОБА_4 під час його затримання 17.08.2020.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 206-210, 303-306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні вимог заяви адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на незаконне затримання в порядку статті 206 КПК України, відмовити.
Доручити слідчому, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12020020010001540 від 17.08.2020, провести дослідження фактів викладених адвокатом ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 в судовому засіданні при розгляді даної заяви, щодо застосування насильства працівниками поліції до ОСОБА_4 під час його затримання.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя