Справа № 495/4065/20
№ провадження 1-кс/495/1745/2020
14 серпня 2020 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
14.08.2020 року слідчий Білгород-Дністровського ВПГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про накладення арешту на майно.
В клопотанні слідчого зазначено, що в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню №12019160240000479, встановлено, що 05.03.2019 невстановлена особа, перебуваючи біля аптеки по вул. Ізмаїльська в м. Білгород-Дністровський Одеської області, здійснила збут наркотичного засобу метадон.
За даним фактом 11.07.2019 розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
В ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від 15.07.2020 справа № 495/4065/20 № провадження 1-кс/495/1535/2020, 13.08.2020 проведено обшук домоволодіння по АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де було виявлено та вилучено:
- п'ять патронів з маркуванням «V», один патрон з маркуванням «LVE», один патрон з маркуванням «Rem» та один сріблястий патрон без маркування. Вказані вісім патронів упаковані до полімерного сейф-пакету №INZ1099885.
На підставі наведеного слідчий просить задовольнити клопотання про накладення арешту на майно.
До суду від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання у відсутність слідчого.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.
Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту є збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що слідчий у клопотанні зазначає, що метою арешту, про який він клопоче, є забезпечення збереження речових доказів.
У такому випадку, відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до цієї норми речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та ( або) зберегли на собі його сліди.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що з метою збереження речового доказу застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні №12019160240000479, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, що вказане майно може бути знищено, пошкоджено, або зіпсоване, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: п'ять патронів з маркуванням «V», один патрон з маркуванням «LVE», один патрон з маркуванням «Rem» та один сріблястий патрон без маркування, які упаковані до полімерного сейф-пакету №INZ1099885.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя