Постанова
Іменем України
19 серпня 2020 року
м. Харків
справа № 638/3013/18
провадження № 22-ц/818/3380/20
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Прокопчук І.В..
учасники справи:
позивач : ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна,
третя особа: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , на ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 15 квітня 2020 року, постановлену у складі судді Гаврилюк С.М., в залі суду в місті Харкові,
31 березня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 червня 2018 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 квітня 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.06.2018 року у виді заборони ОСОБА_2 і будь-яким іншим особам, уповноваженим від його імені, здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 , а саме: двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заборони будь-яким органам та особам, що є суб'єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо належної ОСОБА_2 на праві власності двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу представник позивача вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відповідач намагається незаконним шляхом перереєструвати право власності на належну ОСОБА_1 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та намагається скасувати заходи забезпечення позову. Зазначає, що 19.09.2018 року за клопотанням ОСОБА_1 було постановлено ухвалу про забезпечення позову, тому саме ОСОБА_1 повинна звертатися із клопотанням про скасування цих заходів.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в особі представника Старостіна Ярослава Ігоревича не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов був забезпечений за заявою позивача і на даний час по справі ухвалено рішення, яке набрало законної сили є остаточним і оскарженню не підлягає..
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті є тимчасові обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам роз'яснено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК України).
Пунктом 10 цієї Постанови встановлено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч.8 ст.158 ЦПК України).
Судом встановлено, що позов у справі №638/3013/18 пройшли всі етапи оскарження та розглянуті Верховним Судом, яким ухвалено судове рішення, що є остаточним та набрало законної сили. Зі змісту судових рішень вбачається, що у задоволенні позову, виконання саме якого забезпечувалося шляхом накладення арешту на квартиру, відмовлено. З огляду на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для їх скасування, оскільки обставини, які слугували підставою для забезпечення позову відпали.
Судом встановлено, що у березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.
У червні 2018 року представник позивача надав заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 червня 2018 року заяву представника позивача про забезпечення позову було задоволено частково. Заборонено ОСОБА_2 і будь-яким іншим особам, уповноваженим від його імені, здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 , а саме: двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонити будь-яким органам та особам, що є суб'єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо належної ОСОБА_2 на праві власності двокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року, рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 24 жовтня 2016 року, індексний номер 32007568 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2, винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В., номер запису про право власності: 17110098, в іншій частині позовних вимог відмовлено, вирішено питання щодо судових витрат.
Суд може скасувати забезпечення позову у зв'язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.
Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.
Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Остаточне судове рішення винесено апеляційним судом 16 липня 2019 року, яке набрало законної сили у той же день - 16 липня 2019 року.
Матеріали справи не містять доказів того, що остаточне судове рішення у справі виконувалося у примусовому порядку.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_2 станом на час постановлення оскаржуваної ухвали зареєстрований за ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що з часу набрання законної сили остаточним судовим рішенням у цій справі минуло понад 1 рік, вказане судове рішення фактично виконано, районний суд правильно прийшов до висновку про скасування заходів забезпечення позову.
Виходячи з викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що скасування заходів забезпечення позову в цій справі не порушує прав позивача, оскільки забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, проте, в цій справі розгляд справи закінчено та рішення суду фактично виконано.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є іпотекодержателем спірної квартири, та необґрунтоване збереження заходів забезпечення позову може перешкоджати йому у реалізації прав іпотекодержателя.
Оскільки, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Процесуальних порушень, які б призвели до неправильного вирішення питання колегією суддів не встановлено.
У зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні обставин справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.Ю. Тичкова