Провадження № 33/803/970/20 Справа № 180/624/20 Суддя у 1-й інстанції - Янжула О. С. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д.
21 серпня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в особі судді Коваленко В.Д., за участю секретаря Черняховича В.Р., адвоката Потьомкіна С.М. та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у режимі відеоконференції, у відкритому судовому засіданні, в залі суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він о 21 годині 45 хвилин 25 квітня 2020 року у м. Марганець по вул. Ворошилова, 5, керував транспортним засобом "VOLKSWAGEN PASSAT",д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що розгляд справи було проведено однобічно, оскільки суддя не задовольнив його клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких складався протокол та не перевірив чи було відповідне направлення до закладу охорони здоров'я. Вказані свідки не були допитані в судовому засіданні, а суд обмежився лише вивченням письмових пояснень наданих свідками під час складання протоколу.
Також на думку ОСОБА_1 , суд не дав оцінку тому, що в протоколі невірно зазначено про порушення ним п. 2.9 (а) ПДР України, вірного п. 2.5 ПДР України.
На думку, ОСОБА_1 суд не врахував, що 01.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень від 22.11.2018 року (в редакції від 20.12.2019 року) відповідно до якого керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на підставі ст. 286-1 Кримінального кодексу України,- стало кримінально караним діянням. Вважає, що з 01.07.2020 року скасовано адміністративну відповідальність за вказаною статтею.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката, які просили задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши відповідні матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався вказаних вимог закону в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є належно обґрунтованими та правильними.
Доводи в апеляції про невинуватість ОСОБА_1 у скоєні вказаного правопорушення спростовані:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 514441 від 25 квітня 2020 року, в якому зазначено, що о 21 годині 45 хвилин 25 квітня 2020 року у м. Марганець по вул. Ворошилова, 5, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "VOLKSWAGEN PASSAT",д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. В результаті він порушив п. 2.5 ПДР України (а.с.2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначена відмова від проходження огляду в присутності двох свідків (а.с. 7);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість увагу та швидкість реакції від 25.04.2020 року;
- рапортом працівника поліції, в якому зазначено, що під час патрулювання був зупинений автомобіль "VOLKSWAGEN PASSAT",д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у присутності двох свідків (а.с.8);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких вони зазначили, що були присутні при відмові водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку. У водія були явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме не чітка хода, запах з порожнини рота, почервоніння очей (а.с. 5-6);
Доводи ОСОБА_1 про невинуватість спростовані його письмовими поясненнями від 25.04.2020 року на ім'я начальника Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, в яких він особисто зазначив, що 25.04.2020 року о 21.45 годині керував автомобілем "VOLKSWAGEN PASSAT " д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Торгівельній, 5, посвідчення водія при собі не мав так, остільки залишив його вдома, а перед тим, як сісти за кермо автомобіля, вжив 0,5 літра пива.
Апеляційний суд вважає, що районний суд обґрунтовано визнав вказані докази належними, допустимими, достатніми, які доповнюють один одного та відповідають ст. 252 КУпАП.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи в апеляції про помилкове зазначення поліцейським у протоколі, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, замість п. 2.5 ПДР України, остільки це не є підставою для закриття адміністративної справи та звільнення ОСОБА_1 від відповідальності, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими вище матеріалами, скоєному надано вірну юридичну оцінку.
Доводи апелянта, що працівник поліції порушив встановлений порядок щодо проходження огляду на стан сп'яніння, під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження, є безпідставними, остільки в матеріалах справи є відповідне направлення ОСОБА_1 на медогляд, а на місці зупинки ОСОБА_1 відверто відмовився проходити медогляд.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
В судовому засіданні районного суду були допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є працівниками поліції та які кожен окремо вказали на те, що 25.04.2020 року під час патрулювання міста, було отримано повідомлення, що містом їздить автомобіль "VOLKSWAGEN PASSAT" на великій швидкості, який ледве не збив пішохода, для пошуку вказаного автомобіля було задіяно два екіпажі. Коли автомобіль був помічений та зупинений у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, посвідчення водія він не мав. Від проходження алкотесту на Драгері він відмовився на місці. Проїхати в лікарню також відмовився в присутності двох свідків. В ході спілкування відповів, що вживав 0,5 л. пива.
Доводи ОСОБА_1 , що він вживав безалкогольне пиво є безпідставними, остільки в своїх поясненнях він про це не зазначав, а вказав, що вжив 0,5 л пива, та не мав будь-яких зауважень з приводу складання протоколу.
Інші доводи щодо недоведеності вини ОСОБА_1 , зазначені в скарзі, є безпідставними, остільки в повній мірі спростовані зібраними судом доказами. Відповідно позицію ОСОБА_1 слід вважати такою, що направлена на уникнення адміністративної відповідальності за скоєне.
Судом вірно застосовано вимоги Закону про адміністративну відповідальність.
Постанова суду за змістом є належно вмотивованою та обґрунтованою.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції,- без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Коваленко В.Д.