Справа № 202/3057/20
Провадження № 2/202/1426/2020
21 серпня 2020 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У травні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 4 вересня 2010 року між ним і відповідачем ОСОБА_2 в Амур-Нижньодніпровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 747, посилаючись на те, що від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося через відсутність спільних інтересів та порозуміння, різні погляди на життя, кожен із подружжя живе своїм окремим життям. У 2018 році припинили шлюбні відносини, примиритися та подальше шлюбне життя суперечить їх інтересам.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явилася, надала заяву, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнала та просила розглядати справу без її участі, після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище, прийняте у зв'язку з реєстрацією шлюбу, - « ОСОБА_4 ».
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 4 вересня 2010 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції складено відповідний актовий запис № 747. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 ».
Сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судом встановлено, що з 2018 року сторони припинили шлюбні відносини, примиритися не бажають.
Відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно зі статтею 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають суттєве значення.
Враховуючи взаємовідносини між сторонами, причини позову про розірвання шлюбу, викладені у позовній заяві, всі обставини життя сторін, небажання сторін зберегти шлюб, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Беручи до уваги, що в своїй заяві відповідач просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, прийняте у зв'язку з реєстрацією шлюбу, позивачу після розірвання шлюбу необхідно залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до частини 1 статтею 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 4 вересня 2010 року в Амур-Нижньодніпровському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 747.
Прізвище дружині після розірвання шлюбу залишити " ОСОБА_4 ".
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Н.Ю. Марченко