Дата документу 06.08.2020 Справа № 937/4526/20
Єдиний унікальний №937/4526/20 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11сс/807/886/20 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
06 серпня 2020 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07липня 2020 року, якою скаргу останнього на бездіяльність органу досудового розслідування Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 22 червня 2020 року залишено без задоволення,
за участю заявника ОСОБА_6 .
Заявник ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07липня 2020 року, якою скаргу останнього на бездіяльність органу досудового розслідування Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 22 червня 2020 року залишено без задоволення.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява ОСОБА_6 не відповідає вимогам діючого законодавства, в ній не наведено об'єктивних даних, які свідчать про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239, ч.1 ст. 254, ст. 356 КК України. Невнесення уповноваженою особою Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 засновано на положеннях ч. 1ст. 214 КПК України, ч. 1 ст.2 та ст.11 КК України, а також п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06 квітня 2016 року №139, оскільки заява не свідчить про факти вчинення кримінальних правопорушень.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд його скарги.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, крім того, слідчим суддею не було повно з'ясовано усіх фактичних обставин справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, внаслідок чого ухвалено рішення, яке є необґрунтованим та незаконним.
В ухвалі слідчого судді вказано про те, що в його скарзі відсутні передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України відомості та фактичні обставини, які б могли б свідчити про вчинення ОСОБА_7 , та іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 239, ч. 1 ст. 254, ст. 356 КК України, що на цих осіб покладено обов'язок виконувати спеціальні правила щодо недопущення забруднення або псування земель речовинами, відходами або іншими матеріалами небезпечними для життя, здоров'я людей або довкілля. Вивезення та розвантаження будівельного сміття на території кооперативу не є підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Проте, на відео зафіксовано один із багатьох епізодів незаконного вивозу та вивантаження сміття, що призвели до утворення звалища на території кооперативу ОГК «СХІДНИЙ».
Протягом року на територію ОГК «СХІДНИЙ» за вказівкою виконуючого обов'язки керівника кооперативу незаконно вивозиться та вивантажується побутове сміття з корисливих мотивів, так як в.о. керівника кооперативу за неофіційними даними отримує з кожного вивантаженого грузовика зі сміттям по 150 грн. Кожне вантажне авто вмішує в себе до 6 тон сміття. На сьогоднішній день звалище утворене розміром приблизно довжиною 40 метрів, шириною 30 метрів, середньою глибиною 1,5 метра.
Намагаючись приховати злочинні наслідки своїх дій, в.о. керівника кооперативу засипав частину звалища зверху землею, фактично зробивши незаконне захоронення відходів, а саме: гуми, бітуму, залишки акумуляторів, розбиті унітази, кахель, асфальт, цеглу, шматки бетону, шиферу, що серйозно забруднює ґрунт і ґрунтові води, видає шкідливі пари, спричиняє тривалу втрату родючості землі, спричиняє наслідки шкідливі для життя, здоров'я людей та довкілля. Також це наносить серйозну шкоду екологічній безпеці на території міста Мелітополя та шкоду жителям приватних будинків, багато-етажного будинку АДРЕСА_1 , пацієнтам медичного містечка Мелітопольської центральної районної лікарні, які знаходяться в безпосередній близькості з новоутвореним звалищем на території ОГК «СХІДНИЙ».
Також апелянт зазначає, що до теперішнього часу начальником слідчого відділу, слідчим Мелітопольського ВП ГУНП Запорізької області відомості про злочини, викладені у його заяві від 22 червня 2020 року, не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування не розпочато.
Бездіяльність начальника слідчого відділу, слідчого Мелітопольського ВП ГУНП Запорізької області є прямим порушенням вимог ст.214 КПК України.
Заслухавши доповідь судді; заявника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді цим вимогам закону не відповідає, з огляду на таке.
Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на оскарження в суді бездіяльності органів державної влади та їх службових осіб.
Частина 1 статті 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 22 червня 2020 року ОСОБА_6 звернувся до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області з заявою, в якій вказуючи на те, що за незаконними вказівками керівника Обслуговуючого гаражного кооперативу «СХІДНИЙ» ОСОБА_7 та його заступника на території вказаного кооперативу утворили з корисливих мотивів несанкціоноване сміттєзвалище розміром 30-40 метрів, до якого систематично вивозиться будівельне сміття, яке мало вивозитися на полігон сміттєзвалища КП «Мелітополькомунтранс» Мелітопольської ради. Заявник вважає, що в діях керівника ОГК «СХІДНИЙ» ОСОБА_7 та його заступника міститься склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239, ч.1 ст.254, ст.356 КК України. Посилаючись на викладене, заявник просив внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, тощо. До заяви додані фотоматеріали.
У скарзі, поданій 25 червня 2020 року до слідчого судді, ОСОБА_6 вказує на те, що на час подання скарги відомості за вищевказаною заявою до ЄРДР не внесені. Тому заявник просив зобов'язати відповідальних осіб Мелітопольського ВП ГУНП Запорізької області внести відомості до ЄРДР за його заявою та розпочати розслідування.
Відмовляючи в задоволенні вказаної скарги, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі послався на те, що заява ОСОБА_6 не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки в ній не наведено об'єктивних даних, які свідчать про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239, ч.1 ст.254, ст.256 КК України. В скарзі немає відомостей про те, що на ОСОБА_7 та інших осіб покладено обов'язок виконувати спеціальні правила щодо недопущення забруднення або псування земель речовинами, відходами або іншими матеріалами небезпечними для життя, здоров'я людей або довкілля.
Вивезення та розвантаження сміття на території кооперативу не є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки за такі дії передбачена відповідальність за ст.152 КУпАП.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погодитись не може через таке.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як зазначено вище, заяву про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_6 подав до Мелітопольського ВП ГУНП Запорізької області 22 червня 2020 року.
Вже 25 червня 2020 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з вищевказаною скаргою.
В ході розгляду скарги слідчим суддею не з'ясовано належним чином, чи розглянута заява ОСОБА_6 відповідною службовою особою та чи прийняте по ній будь-яке рішення.
Запити слідчого судді від 25 червня 2020 року та від 01 липня 2020 року до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо надання матеріалів за заявою ОСОБА_8 лишилися без відповіді. Відповідно, такі матеріали слідчий суддя не досліджував.
Замість цього слідчий суддя вдався до оцінки обґрунтованості самої заяви та вказав на те, що в скарзі відсутні відомості, які б могли свідчити про вчинення ОСОБА_7 та іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239, ч.1 ст.254, ст.356 КК України, та що на цих осіб покладено обов'язок виконувати спеціальні правила щодо недопущення забруднення або псування земель речовинами, відходами або іншими матеріалами небезпечними для життя, здоров'я людей або довкілля.
Проте, виходячи із системного аналізу норм КПК України (в т.ч. ст.ст.91-94 КПК України), перевірка таких обставин можлива лише після початку досудового розслідування.
Відповідно, без проведення всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин висновки слідчого про те, що дії осіб, на яких вказує заявник, по влаштуванню звалищ побутового та будівельного сміття підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, є передчасними.
Більш того, виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи іншому повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор, дізнавач.
З наявних матеріалів не вбачається, що відповідною службовою особою здійснювалася така оцінка за заявою ОСОБА_6 .
Фактично слідчий суддя перебрав на себе функції таких осіб, не з'ясувавши при цьому належним чином, чи взагалі мала місце бездіяльність, яка оскаржувалась, що, в свою чергу, не узгоджується з такою засадою кримінального провадження як диспозитивність (ст.26 КПК України), відповідно до якої, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень кримінальним процесуальним законодавством.
У зв'язку з викладеним, оскаржувана ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає безумовному скасуванню відповідно до вимог ст.ст.407,409, 412 КПК України.
Оскільки в апеляційній скарзі не ставиться питання про прийняття судом апеляційної інстанції рішення по сутті поданої скарги на бездіяльність, діючи в межах ч.1 ст.404 КПК України, скасовуючи оскаржувану ухвалу, виходячи з загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст.7-9 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд за вказаною скаргою у суді першої інстанції.
При новому розгляді необхідно врахувати викладене в даній ухвалі та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07липня 2020 року, якою скаргу останнього на бездіяльність органу досудового розслідування Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 22 червня 2020 року залишено без задоволення, скасувати та призначити новий розгляд за скаргою у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4