Справа №333/4592/20
Провадження №1-кс/333/890/20
Іменем України
25 серпня 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Коммунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_3 , слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020080040002233 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселе, Веселівського району, Запорізької області, громадянина України, українця, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -
25.08.2020 року слідчий СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020080040002233 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.186 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 23.08.2020 року, в період часу з 03 години 00 хвилин до 04 години 00 хвилин, ОСОБА_6 знаходився поблизу будинку № 3 по вулиці Антарктичній у м. Запоріжжі, де на узбіччі побачив автомобіль «Mitsubishi Carisma» державний номерний знак НОМЕР_1 в кузові темно-зеленого кольору, який знаходиться в користуванні ОСОБА_9 . В цей час у ОСОБА_6 виник умисел на викрадення чужого майна. Далі, ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, попрямував до автомобіля «Mitsubishi Carisma» державний номерний знак НОМЕР_1 в кузові темно-зеленого кольору, де на шляху прямування знайшовши арматуру, за допомогою якої розбив переднє пасажирське скло дверей зазначеного автомобіля, після чого проник до салону автомобіля, звідки викрав: мобільний телефон «Meizu M3 Note» в корпусі чорного кольору, вартістю 2000 грн. 00 коп., мережевий кабель та блок зарядного пристрою для автомобіля до нього в корпусі чорного кольору, вартістю 350 грн. 00 коп., стартовий пакет оператора стільникового зв'язку « Водафон» у кількості 3 штук, вартістю 100 грн.00 коп. кожний; загальною вартістю 300 грн. 00 коп.; відео-реєстратор «Xiaomi 1519896 v70 mai Mini Dash Cam» в корпусі чорного кольору, вартістю 775 грн. 00 коп., тим самим завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 3425 грн 00 коп.
Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з вищевказаним майном, почав відходити від вказаного легкового автомобіля «Mitsubishi Carisma» державний номерний знак НОМЕР_1 в кузові темно-зеленого кольору, де в цей момент був помічений користувачем зазначеного автомобіля ОСОБА_9 , який почав кричати останньому, з метою припинення вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, однак останній не реагуючи на законну вимогу потерпілого щодо припинення протиправних дій, усвідомлюючи, що його дії помічені, поклавши викрадене майно до свого рюкзаку, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
В результаті вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_9 спричинено майнову шкоду на загальну суму 3425 грн. 00 коп.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України, яке кваліфікується за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з проникненням у сховище.
23.08.2020 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 06-50 години 23.08.2020 року) та о 13-30 години 23.08.2020 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
У зв'язку із викладеним, слідство прийшло до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_6 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати йому як запобіжний захід - тримання під вартою з наступних підстав: по-перше, ОСОБА_6 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років; по-друге, ОСОБА_6 неодноразово судимий, не має стійких соціальних зв'язків (відсутні близькі родичі та родина), а також те, що останній звільнився з місця позбавлення волі на початку липня 2020 року, де відбував покарання за вчинення кримінальних правопорушень пов'язаних із крадіжками майна із проникненням до транспортних засобів, у тому числі - автомобілів; по-третє, ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, оскільки свідкам і потерпілим даного правопорушення є особи, адреси проживання яких відомі останньому.
У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор в судовому засіданні повністю підтримав клопотання слідчого і вважав за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного і ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_6 , після роз'яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_5 .
У судовому засіданні підозрюваний і його захисник заперечували проти клопотання слідчого, вважали, що слідчим не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або у вигляді особистого зобов'язання.
Також підозрюваний заявив про застосування до нього фізичного насильства з боку співробітників поліції, які його затримували. Фізичне насильство проявилося у завданні ударів по обличчю, штовханині. На час проведення судового засідання видимі сліди завдання ударів на обличчі відсутні.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного і його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Судом було встановлено, що 23.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.3 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12020080040002233).
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку ОСОБА_6 щодо вручення йому та його захиснику 23.08.2020 року о 14-05 годині копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, від 23.08.2020 року, ОСОБА_6 був затриманий у порядку ст.208 КПК України без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Під час судового засідання підтверджено, що вказаний у протоколі про затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, час є моментом затримання ОСОБА_6 відповідно до ст.209 КПК України.
23.08.2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.
На підставі пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків, протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження.
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.186 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв'язків підозрюваного - неодружений, родини немає, осіб на утриманні немає, офіційно не працевлаштований, постійного місця проживання немає, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину.
На думку слідчого судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній раніше судимий, офіційно не працює, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, зокрема, суспільна небезпечність дій підозрюваного для оточуючих, свідчить про існування з боку підозрюваної особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим, прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.
Під час вирішення питання про доцільність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 суд розглядав питання застосування інших альтернативних запобіжних заходів, зокрема, домашнього арешту. Водночас, приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 немає постійного місця мешкання, повідомлена останнім адреса його мешкання не є адресою його реєстрації і взагалі не додано будь-яких доказів на підтвердження фактичного мешкання за вказаною адресою, суд не знайшов підстав для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи особистість підозрюваного, фактичні обставини справи ризик перешкоджання кримінальному провадженню, незаконному впливі на свідків, потерпілого, вчинення нових кримінальних правопорушень підозрюваним ОСОБА_6 є настільки вагомим, що суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти забезпеченню підозрюваному покладених на нього процесуальних обов'язків. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним та відповідає принципу винятковості даного запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 заявив під час судового засідання про застосування до нього фізичного насильства під час його затримання співробітниками УПП в Запорізькій області, слідчий суддя на підставі ч. 6 ст. 206 КПК України, вважає за необхідне доручити компетентному органу досудового розслідування провести перевірку обставин, які викладені підозрюваним та відповідно до ст. 214 КПК України за наявності обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020080040002233 - задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».
Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного - з 06-50 години 23.08.2020 року.
Ухвала діє до 06-50 години 21 жовтня 2020 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 43940 (сорок три тисячі дев'ятсот сорок) грн.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Доручити ТУ ДБР у м. Мелітополі в порядку ч.6 ст.206 КПК України провести перевірку обставин, про які заявив під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_6 про застосування до нього насильства під час його затримання співробітниками УПП в Запорізькій області.
Зобов'язати ТУ ДБР у м. Мелітополі в порядку ст.214 КПК України, за наявності обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1