26.08.2020 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/645/20
Провадження № 2/533/202/20
(за правилами позовного провадження)
26 серпня 2020 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козельщинської об'єднаної територіальної громади, третя особа: Козельщинська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Козельщинського районного суду із вищезазначеним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилося спадкове майно.
Далі, позивач в позові зазначив, що вчасно до нотаріальної контори із заявою з приводу успадкування вищезазначеного спадкового майна після померлого ОСОБА_2 не звернувся, у зв'язку з хворобою.
Згідно ухвали суду від 27.07.2020 року вбачається, що відкрито провадження у вищезазначеній справі за правилами загального позовного провадження. Справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, але направили спільну заяву з проханням слухати справу без їх участі, позов позивача підтримують.
Відповідач Козельщинська об'єднана територіальна громада Козельщинського району Полтавської області в судове засідання не з'явилася, але направила заяву в якій прохала розглянути цивільну справу без представника сільської ради, проти задоволення позову позивача не заперечує.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, але направила заяву, в якій прохала розглянути цивільну справу без представника нотаріальної контори.
Згідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, зазначаючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону.
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом..
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 склав заповіт, згідно до якого заповів усе своє майно ОСОБА_1 .
Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серія РІ № 530330 вбачається, що ОСОБА_2 було надано у приватну власність земельну ділянку площею 3,47 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.
Згідно Державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-ПЛ № 005335 від 28.12.1996 року, вбачається, що ОСОБА_2 було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,8095 гектарів, для обслуговування житлового будинку 0,2500 га та ведення особистого підсобного господарства 0,5595 га, що розташована на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.
Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що нотаріусом повідомлено позивачу про неможливість оформлення спадкових прав після померлого спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки позивачем пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем, який виявив бажання та 20.08.2019 року подав заяву до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно до п. 26 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Обов'язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно посвідчення та довідки МСЕК вбачається, що ОСОБА_4 , у зв'язку з захворюванням встановлено безтермінову другу групу інвалідності.
Суд, бере до уваги те, що причину пропуску строку для подання заяви позивачем до нотаріальної контори про прийняття спадщини, була визнана відповідачами, що в свою чергу не порушує права, свободи чи інтереси відповідачів та інших осіб.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Отже, суд вважає, що позов позивача підлягає задоволенню, оскільки позивачем з поважної причини було пропущено строк на звернення із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 .
Також, суд вважає за можливим визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори тривалістю в один місяць з дня набрання рішенням законної сили, оскільки зазначений строк буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсувати за рахунок держави, оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 247, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Козельщинської об'єднаної територіальної громади, третя особа: Козельщинська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк протягом 1 (одного) місяця із дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Суддя М.М.Оксенюк