21 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Заполовського В.Й.,
суддів: Олексієнко М.М., Миніч Т.І.,
при секретарі судового засідання Копій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 16 травня 2008 року, -
встановила:
У травні.. 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та після уточнення позовних вимог просила стягнути на її користь 6750,33грн грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 10000грн. на відшкодування моральної шкоди, а також понесені нею судові витрати.
Посилалася на те, що 13 березня 2005 року в приміщенні сараю, належному позивачу, сталася пожежа, внаслідок якої згоріла і її частина сараю вартістю 4333,33грн. та майно на суму 2417грн. Причиною пожежі стало коротке замикання в електромережі в частині приміщення сараю відповідача, який не забезпечив належний її технічний стан та безпечну експлуатацію. В зв'язку з цим їй з вини відповідача завдана матеріальна і моральна шкода.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 16 травня 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто на користь позивачки на відшкодування матеріальної
шкоди 1659грн., на відшкодування моральної шкоди 1300грн. і 554,61грн. судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2, від імені якого діє ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу в якій порушує питання про скасування зазначеного рішення з направленням справи на новий розгляд.
Справа №22ц/1581 Головуючий у суді 1 -ї інст.Якухно О.М.
Категорія 34 Суддя-доповідач Заполовський В.Й.
Вказує що, судом не з'ясовано питання про належність сараю, який згорів. Не встановлена причина пожежі і не доведена його вина у її виникненні. Суд з порушенням норм процесуального права допитав свідків за клопотанням позивачки, яке було заявлене останньою не під час проведення попередніх засідань, а при закінченні розгляду справи та прийняв ці покази як доказ. Крім цього, позивачка не надала доказів про наявність та кількість майна вказаного у висновку експертизи, яке нібито згоріло та про належність його їй.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно договору дарування від 04.12.2004 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником 1/2 частки ( квартира №1) житлового будинку поАДРЕСА_1. До квартири також належить 1/2 частина господарської будівлі - сараю, до якої проведена від квартири відповідача електролінія для забезпечення освітлення вказаного приміщення. Інша частина сараю перебувала в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Зазначені обставини визнані відповідачем, а тому додаткового доведення не потребують ( ч.1 ст.61 ЦПК )
13.03.2005 року у частині сараю відповідача виникла пожежа, яка поширилась і на частину сараю, який перебував в користуванні позивачки. Пожежею знищено дахове покриття, покриття сараю, майно, що знаходилось там, в тому числі і майно ОСОБА_1, а саме : садово-городницький інвентар, дрова, брус, дошки, вугілля, дитяча коляска та інше. Ці обставини частково підтверджені висновком експерта №165 від 21.02.2007 року ( а.с.98 - 105 ), показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Згідно цього ж висновку експерта №165, вартість знищеного в результаті пожежі майна, яке знаходилось в частині сараю позивачки і належного їй, становить 2417грн. ( а.с. 98-105).
Причиною пожежі стало коротке замикання електромережі в електропроводці із-за з'єднання різних за структурою матеріалів, що проведена від квартири ОСОБА_2 в частину його сараю. Про це свідчить постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.03.2005 року ( а. с. 7 ), яка набрала законної сили. Зазначений висновок матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.26 Закону України „ Про електроенергетику " п.п.42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою KM України від 26.07.1999року №1357, обов'язок забезпечити належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових приладів покладається на споживача, тобто власників індивідуальних будівель, квартиронаймачів чи орендарів.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що заподіяна шкода позивачці з вини відповідача, який не забезпечив безпечну експлуатацію електрообладнання у своєму приватному домоволодінні. Проте, визначаючи розмір на відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди суд не врахував наступне.
Так, розмір заподіяної позивачці матеріальної шкоди визначений експертом в сумі 2417грн., який матеріалами справи не спростований (а.с.98-105). Тому саме зазначений розмір має бути відшкодовано позивачці відповідачем ( ст. 1166 ЦК ).
Крім того, судом не враховані роз'яснення, які викладені в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди '' від 31 березня 1995 року №4 зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 та не дав належної оцінки обставинам справи, характеру і тривалості страждань позивачки та характеру немайнових втрат, (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), ступеня та форми вини відповідача у заподіянні шкоди, та інших обставин, зокрема його майнового стану (являється студентом вищого учбового закладу, заробітку не має).
Виходячи з наведеного колегія суддів розмір морального відшкодування зменшує до 300 грн.
Також колегія суддів вважає, що судом не правильно визначено розмір судових витрат, стягнутих на користь позивачки. Зокрема, розмір матеріальної шкоди заподіяний останній, який визначений висновком експерта та підлягає стягненню в повному обсязі, то і стягненню в повному обсязі підлягають судові витрати пов'язані з проведенням зазначеної експертизи у розмірі 808грн. (а.с. 134-135), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30грн., що в сумі становить 838грн.
Тому, з врахуванням наведеного, рішення суду в частині розміру стягнутої суми на відшкодування позивачці матеріальної, моральної шкоди та судових витрат слід змінити.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 16 травня 2008 року змінити.
Збільшити розмір матеріальної шкоди з 1659грн. до 2417грн., зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з 1300грн. до 300грн., збільшити розмір судових витрат до 838грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.