печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35713/20-к
21 серпня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та зобов'язання вчинити дії у межах кримінального провадження № 42020000000000204,
19.08.2020 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 , яка передана слідчому судді ОСОБА_1 того ж дня, на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та зобов'язання вчинити дії у межах кримінального провадження № 42020000000000204.
Вивчивши матеріали скарги, встановлено, що заявник просить:
- зобов'язати слідчого Державного бюро розслідувань вручити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пам'ятку про права та обов'язки потерпілих у кримінальному провадженні № 42020000000000204; зобов'язати слідчого ДБР надати ОСОБА_2 ознайомитись з матеріалами кримінального провадження № 42020000000000204.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - вказаний перелік є вичерпним.
Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак вимоги заявника, в яких він просить «зобов'язати слідчого Державного бюро розслідувань вручити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пам'ятку про права та обов'язки потерпілих у кримінальному провадженні № 42020000000000204; зобов'язати слідчого ДБР надати ОСОБА_2 ознайомитись з матеріалами кримінального провадження № 42020000000000204», не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 303, ч. 4 ст. 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві та зобов'язання вчинити дії у межах кримінального провадження № 42020000000000204.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1