Ухвала
Іменем України
21 жовтня 2008 року Судова колегія палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Крижанівського В.В.
суддів: Єрещенка A.M., Яковлєва С.В.
з участю прокурора Руденка В.І.
засудженого ОСОБА_1
та його захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Коростишів Житомирської області, проживаючого в АДРЕСА_1, студента ДАУ, неодруженого, раніше не судимого, -
засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням. Встановлено іспитовий строк один рік та покладено на нього обов'язки:
• - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
• - періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 195 грн. 08 коп. на відшкодування матеріальної та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Справа №11-630/08 Головуючий у суді 1-ї інстанції Поліщук М.Г.
Категорія ст. 122 ч. 1 КК України Доповідач Крижанівський В.В.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений зате, що 14 червня 2007 року близько 16 години перебуваючи в коридорі четвертого поверху гуртожитку, розташованого по вул. Фещенка-Чопівського, 33 в м. Житомирі, на грунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_3, умисно наніс останньому один удар кулаком в область лівої нижньої частини обличчя, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
В апеляції потерпілий ОСОБА_3 просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати за м'якістю призначеного покарання. Посилається на те, що судом не враховано жорстокість з якою було нанесено удар, те, що засуджений насміхався з нього, не відшкодував моральну шкоду, що свідчить про його не щире каяття.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, засудженого ОСОБА_1 та його захисника, ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, судова колегія приходить до висновку, що вона до задоволення не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи,' стверджується дослідженими судом доказами і ніким з можливих апелянтів не оспорюється.
Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковано правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України. При цьому судом враховано характер суспільної небезпеки та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, щире каяття засудженого, сприяння розкриттю злочину. Судом також вірно враховано, що засуджений ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, тяжких наслідків від злочину не настало. Засуджений має намір добровільно відшкодувати заподіяні збитки, про що ним заявлено в судовому засіданні.
За наведених обставин, посилання в апеляції потерпілого ОСОБА_3 про м'якість покарання призначеного засудженому ОСОБА_1 є безпідставними.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни чи скасування постановленого вироку не виявлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2008 року щодо засудженого ОСОБА_1 -без зміни.