Провадження № 11-кп/803/2482/20 Справа № 192/762/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
17 серпня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2020 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 грудня 2017 року, який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 21 березня 2018 року, вже вирішено питання про зарахування ОСОБА_7 в строк покарання строку попереднього ув'язнення, а саме з 01 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, тому суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення клопотання засудженого відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, до набрання вироком законної сили, а саме з 20 червня 2017 року по 21 березня 2018 року.
Позиції учасників судового провадження.
Засуджений підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.
Прокурор просив залишити апеляційну скаргу засудженого без задоволення.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу (п. 2 ч. 1 ст. 65 КК України).
Перевіривши доводи апеляційної скарги засудженого про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ч. 5 ст. 72 КК України, апеляційний суд вважає їх обґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів провадження, вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 грудня 2017 року зараховано засудженому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 01 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а після 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі (а.с.9). Вироком Апеляційного суду Луганської області від 21 березня 2018 року даний вирок залишений без змін (а.с.10).
Між тим, ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII передбачала, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Законом України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» (далі - Закон України № 2046-VIII), який набрав чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК викладено у такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
З питання застосування правил зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, передбачених ч. 5 ст. 72 КК України у відповідній редакції, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17) зазначила, що зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України, який впливає на становище особи за ст. 5 КК України (поліпшує або погіршує його). Закон України № 838-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи в розумінні ст. 5 КК України, оскільки передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У свою чергу Закон України № 2046-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи в розумінні ст. 5 КК України, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено в частинах 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_7 вчинив злочин, за який його визнано винуватим у квітні 2017 року.
01 травня 2017 року ОСОБА_7 було затримано і на день набрання вироком законної сили (21 березня 2018 року) він тримався під вартою, тобто строк його попереднього ув'язнення тривав з 01 травня 2017 року до 21 березня 2018 року, включно.
Однак, вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 грудня 2017 року ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув'язнення лише з 01 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а оскаржуваною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за інший період часу перебування ОСОБА_7 під вартою.
Згідно з висновком, викладеним у п. 106 згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом України № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону України № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону України № 2046-VIII як такого, що “іншим чином погіршує становище особи”, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, суд першої інстанції помилково не зарахував ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув'язнення та не застосував положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з постановленням нової про задоволення клопотання засудженого.
Враховуючи зазначені обставини, а також положення ч. ч. 1, 4 ст. 5 КК України, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зарахування ОСОБА_7 у строк покарання строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 21 червня 2017 року по 21 березня 2018 року включно, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII).
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2020 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_7 про зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення - задовольнити.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 21 березня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4