Справа № 359/6090/20
Провадження № 1-кс/359/1684/2020
Іменем України
10 серпня 2020 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12019110100000483,-
06 серпня 2020 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, яким просить арешт накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2020 року по справі № 359/1964/20 на належне ОСОБА_4 майно - будинок загальною площею 159,6 кв.м., житловою площею 84,8 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:09:060:0025, реєстраційний номер 1662630332105 - скасувати.
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2020 року по справі № 359/1964/20 на належне ОСОБА_4 майно - будинок загальною площею 159,6 кв.м., житловою площею 84,8 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:09:060:0025, реєстраційний номер 1662630332105, накладено арешт. Вказану ухвалу заявник вважає необґрунтованою, а висновки слідчого судді про наявність підстав для арешту майна такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на положеннях КПК України та усталеній практиці Європейського суду з прав людини. ОСОБА_4 не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні № 12019110100000483. Майно ОСОБА_4 не підлягає спеціальній конфіскації, оскільки не вбачається, що воно набуто внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна. На думку власника майна, слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 ввів суд в оману щодо обставин вчинення кримінального провадження. Слідчим суддею клопотання про арешт розглянуто формально, у зв'язку з чим ухвала не відповідає вимогам кримінального процесуального закону та порушує законне право добросовісного власника майна володіти, розпоряджатися та користуватися своїм майном, а також не враховано відсутність реальної правової підстави для арешту майна.
Заявник та її представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Заяв чи клопотань до суду не направили.
Слідчий Бориспільського ВП ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Надав суду копію матеріалів кримінального провадження. Його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Ознайомившись із клопотанням, копією матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя прийшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно ч. 3.ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
Судом встановлено, що слідчим відділом Бориспільського ВП ГУ ПН в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019110100000483, внесене 15.03.2019 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.192, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2020 року накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме будинку загальною площею 159,6 кв.м., житловою площею 84,8 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:09:060:0025, який перебуває в приватній власності ОСОБА_4 , із встановленням обмежень у вигляді заборони відчуження нерухомого майна.
Зі змісту ухвали вбачається, що арешт накладався з метою позбавлення можливості відчужувати, використовувати чи переоформлювати дане майно, та з метою повного, всебічного, об'єктивного розслідування злочину, а також встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Тому, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на майно слідчим суддею на цій стадії досудового розслідування накладено обґрунтовано.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що нерухомість у вигляді будинку за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:09:060:0025 у даному кримінальному провадженні є предметом кримінального правопорушення, набута в результаті вчинення кримінального правопорушення та є доказом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192, ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить будинок загальною площею 159,6 кв.м., житловою площею 84,8 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:09:060:0025. Тобто, ОСОБА_4 , повноважна звертатись до суду з даним клопотанням.
Разом з тим, слідчий суддя, з урахуванням наведеного вище, не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , оскільки досудове розслідування ще триває.
На підставі наведеного та керуючись ст. 170, 174, 303-309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12019110100000483- відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 14 серпня 2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1