Справа № П/320/1008/20
2-а/357/140/20
18 серпня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді- Цуранова А. Ю. ,
при секретарі - Севериненко Д. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась засобами поштового зв'язку до Київського окружного адміністративного суду адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № А-1610/1 у справі про адміністративне правопорушення від 16.10.2019 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, відповідно до якої її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частинами 5, 12, 13 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.10.2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Могиленко Павлом Андрійовичем винесено постанову № А-1610/1 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5, 12, 13 ст. 96 КУпАП, якою накладено штраф у розмірі 8 500 грн. на ОСОБА_1 .
Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки перевірка проводилась без її участі, її не було повідомлено про дату перевірки та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідач також не врахував наявність в неї будівельного паспорту на реконструкцію квартири.
Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про поновлення строку для звернення до суду, оскільки оскаржувану постанову від 16.10.2019 року № А-1610/1 вона отримала 18.01.2020 року.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
13.04.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
17.04.2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
19.05.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що перевірка відбувалась в присутності позивача, що підтверджується його особистим підписом в направленні, при цьому позивач відмовилась від підписання, отримання акту та протоколу, про що було зазначено у відповідних документах, які були направлені листом на адресу позивача засобами поштового зв'язку ДП Укрпошта за штрих кодовим ідентифікатором 0113330935897.
20.05.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила суд розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням сторін, посилаючись на складність справи та її важливість для неї.
27.05.2020 року позивач звернулась до суду з відповіддю на відзив, в якій зазначила, що позапланова перевірка проводилась без її участі. Направлення для проведення планового заходу від 25.07.2019 року їй було вручено в приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 20.08.2019 року. Акт, протокол та припис видані 03.10.2019 року, тому якою датою проводилась перевірка позивачу невідомо, сама перевірка проведена в порушення вимог п. 9 Порядку № 553. Крім того, її квартира розташована на власній земельній ділянці, має власний вхід з вулиці, тому відносить до класу будівлі 1110,3 згідно державного класифікатора (ДК 018-2000) з назвою будинки одноквартирні, у зв'язку з чим їй був виданий будівельний паспорт. Чому не враховано таку класифікацію будинків до визначеної в ДБН термінології, ні головні спеціалісти, ні Департамент ДАБІ у Київській області, відповіді не надають в жодному документі.
27.05.2020 року ухвалою судді у справі клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено дату судового засідання.
В судовому засіданні від 30.06.2020 року позивач та її представник надали пояснення у справі, в яких позовні вимоги підтримали повністю.
18.08.2020 року учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач ОСОБА_2 18.08.2020 року звернулась до суду із заявою, в якій просила проводити розгляд справи провести без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області свого представника в судове засідання не направив, заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
25.07.2019 року заступником директора Департаменту - начальником відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано направлення для проведення позапланового заходу № 48219/02 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 3 та звернення гр. ОСОБА_4 (вх. № 3412-П-19 від 23.07.2019 року). Строк дії направлення з 20.08.2019 року до 22.08.2019 року.
Копію вказаного направлення отримано ОСОБА_1 20.08.2019 року, про що свідчить її підпис на зворотній стороні.
До відзиву на позовну заяву додано копію службової записки головного інспектора будівельного нагляду Могиленка П.А. на ім'я заступника директора Департаменту Григоренка А.М. з проханням продовжити термін позапланової перевірки на один робочий день, а саме 03.10.2019 року.
03.10.2019 року за результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду Могиленко П.А. складено акт № Т-0310/1.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 в 2018 році виконала будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , шляхом добудови приміщення розмірами 5,0х9,63 м. без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, без отримання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, без розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Також ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою. Об'єкт будівництва належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Згідно відмітки в акті, від отримання та підписання акту ОСОБА_1 відмовилась. Також вказано, що примірник акту надіслано поштою ПАТ «Укрпошта» Київ-133 від 03.10.2019 року № 0113330935897.
03.10.2019 року за результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду Могиленко П.А. видано припис № С-0310/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно відмітки у приписі, від отримання припису ОСОБА_1 відмовилась, вказано, що примірник припису надіслано поштою ПАТ «Укрпошта» Київ-133 від 03.10.2019 року № 0113330935897.
Разом з цим, 03.10.2019 року вказаним інспектором складено протокол № 1-Л-А 0310/1 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 в 2018 році виконала будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , шляхом добудови приміщення розмірами 5,0х9,63 м. без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, без отримання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, без розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Також ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою. Об'єкт будівництва належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1). Чим порушено вимоги ст. 29, ст. 31, ч. 1 ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідальність за вказані правопорушення передбачена ч. 5, ч. 12, ч. 13 ст. 96 КУпАП.
Також зі змісту протоколу від 03.10.2019 року вбачається, що від підпису та отримання вказаного протоколу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності відмовилась, примірник протоколу надіслано поштою ПАТ «Укрпошта» Київ-133, від 03.10.2019 року № 0113330935897. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відсутні.
16.10.2019 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Могиленко П.А. на підставі акту № Т-0310/1 від 03.10.2019, припису про усунення порушення вимог законодавства у сферу містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-0310/1 від 03.10.2019, протоколу про адміністративне правопорушення № 1-Л-А 0310/1 від 03.10.2019, матеріалів фото фіксації, винесено постанову № А-1610/1 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5, 12, 13 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
Згідно змісту вказаної постанови ОСОБА_1 в 2018 році виконала будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , шляхом добудови приміщення розмірами 5,0х9,63 м. без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, без отримання містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, без розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Також ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою. Об'єкт будівництва належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1). Чим порушено вимоги ст. 29, ст. 31, ч. 1 ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідальність за вказані правопорушення передбачена ч. 5, ч. 12, ч. 13 ст. 96 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що копію постанови надіслано поштою ПАТ «Укрпошта» Київ-133 від 17.10.2019 року № 0113330935854.
В обґрунтування свої вимог, позивачем до адміністративного позову надано копію договору дарування земельної ділянки від 17.07.2013 року, відповідно до якого остання являється власником земельної ділянки кадастровий номер 3220455500:03:002:0031, площею 0,0840 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Крім того, позивачем надано будівельний паспорт № НОМЕР_1 на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , який виготовлений за заявою ОСОБА_1 Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області. Дата видачі 12.07.2017 року.
Позивачем також надано суду копію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта за вказаною адресою, вид будівництва - реконструкція, код об'єкта - 1110,3, будівельний паспорт № 149 виданий Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області 12.07.2017 року (а.с. 41).
Крім того, 30.09.2019 року Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області видано будівельний паспорт № 149 реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний № 149 від 12.07.2017 року, коригування № 19-29/151.
За змістом ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Враховуючи наведені позивачем доводи щодо поважності причин строку звернення до суду з адміністративним позовом, а також відсутність відомостей своєчасного отримання нею копії постанови, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення з адміністративним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (дію зупинено, зупинення дії від 18.03.2020 року).
Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 533 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п. 8, 9 Порядку).
Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Припис складається у двох примірниках Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/13788/15, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника. Якщо суб'єкт містобудівної діяльності, який присутній під час здійснення перевірки, відмовляється від підпису акта, протоколу та припису, про це ставиться відповідна відмітка з подальшим направленням складених документів засобами поштового зв'язку.
В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем акту № Т-0310/1, припису № С-0310/1 про усунення порушення вимог законодавства та протоколу № 1-Л-А 0310/1 про адміністративне правопорушення, при цьому всі ці документи датовані 03.10.2019 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 1 вказаного Порядку цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 161/15661/16-а, обов'язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Отже, за відсутності відомостей про отримання позивачем наведених вище акту, припису, протоколу та відомостей про розгляд справи 16.10.2019 року, відповідач, замість відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, в цей день виніс оскаржувану позивачем постанову.
Крім того, вказані документи не містять в собі будь-якої оцінки наявності у позивача будівельних паспортів на спірну забудову, що видані компетентним у цій сфері органом влади - Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, що на думку суду ставить під сумнів об'єктивність прийнятого відповідачем рішення.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Вказаний вище правовий висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 року, справа № 463/1352/16-а.
Таким чином, враховуючи заперечення та незгоду позивача з постановою, внаслідок чого остання звернулась до суду з адміністративним позовом, невиконання відповідачем встановленого обов'язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, в тому числі наявність у позивача обов'язку в отриманні інших дозвільних документів на реконструкцію, суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом.
Позов ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову Департаменту Державної архітектурної-будівельної інспекції у Київській області № А-1610/1 від 16.10.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5, 12, 13 ст.96 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
СуддяА. Ю. Цуранов