Справа № 296/362/17
1-кп/296/193/20
Вирок
Іменем України
20 серпня 2020 року Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченої: ОСОБА_6 ,
потерпілої: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016060020005085 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с. Зарічне Ружинського району Житомирської області, освіта середня, песіонерки, інваліда 3-ї групи, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
04.08.2016 р. близько 19 години на сходинковому майданчику 1-го поверху 3-го під'їзду по АДРЕСА_2 , потерпіла ОСОБА_7 зустріла свою сусідку ОСОБА_6 , у якої на ґрунті попередніх неприязних стосунків виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 в цей же день, час та місці, підійшла до ОСОБА_7 та тримаючи в лівій руці порожній пластиковий бутиль з-під води нанесла ним останній удар в голову, а саме в область чола та носа, після чого своїми руками схопила ОСОБА_7 за одяг в області грудей та почала його рвати, в ході чого спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на правій та лівій молочних залозах.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 схопила ОСОБА_7 правою рукою за волосся та, застосовуючи фізичну силу, пригнула останню, а лівою рукою почала наносити удари їй по голові.
В результаті вказаних дій, ОСОБА_6 умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, синця та садна на правій та лівій молочних залозах, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнала та пояснила, що не спричиняла тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_7 . В той день, близько 19 години вона поверталася додому та коли зайшла до свого під'їзду, їй на зустріч йшла ОСОБА_7 , яка перегородила їй дорогу та штовхнула її, після чого вдарила в область лівого виска, порвала на ній одяг, подерла їй обличчя, била по голові та головою об стіну. В той час, коли ОСОБА_8 нагнулася, щоб підняти ключі, які у неї випали, то вона схопила останню за шию та почала кликати на допомогу. В цей час до них підійшла інша сусідка - ОСОБА_9 , яка також почала бити її по спині. Внаслідок побиття їй були спричинені тілесні ушкодження. Вважає, що обвинувачення відносно неї сфабриковане, тому прохала суд виправдати її. Заявлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов не визнає.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 04.08.2016 р. вранці вона сиділа на лавочці біля свого під'їзду по АДРЕСА_2 . В цей час повз неї пройшла ОСОБА_6 та безпричинно висловилась на її адресу образливими словами. В цей же день близько 19 години, коли вона виходила з під'їзду №3 по АДРЕСА_2 , де проживає, їй на зустріч йшла її сусідка ОСОБА_6 , у якої в руках були порожні бутлі з-під води та коли та проходила повз неї, то несподівано вдарила її бутлями в область лівого виска, а потім по переніссю. Потім ОСОБА_10 схопила її руками за одяг в області грудей та почала бити об
стіну, схопила за волосся та нагнула її донизу, вдаривши при цьому головою об стіну. Вона почала кричати, щоб ОСОБА_10 відпустила її, після чого вирвалася та побігла додому. Свідком цих подій була сусідка ОСОБА_11 , яка в цей час заходила до під'їзду. Після побиття у неї набрякла лобна ділянка зліва, під лівим оком синець, на носі синець та припухлість, подряпини на грудях, розірвана футболка та білизна. Після цього вона звернулася з відповідною заявою до поліції, а також два тижні перебувала на лікарняному. Також зазначила, що можливо і відштовхнула від себе ОСОБА_10 , кола та її била, однак тілесних ушкоджень останній вона не наносила. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі.
Також в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Так, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в одному під'їзді з потерпілою ОСОБА_13 та обвинуваченою ОСОБА_14 . Оскільки ОСОБА_15 є досить конфліктною людиною, тому постійно провокує потерпілу на сварки через дітей, чіпляється до сусідів, веде себе неадекватно. Влітку 2016 р., коли вона поверталася додому з городу, за нею йшла ОСОБА_15 , в руках у якої були порожні бутлі з-під води. Коли вона зайшла до під'їзду, то позаду себе на першому поверсі почула шум бійки, а коли оглянулася то побачила, що її сусідка ОСОБА_15 наносить ОСОБА_16 удари бутлями, від чого та присіла на сходах. Потім ОСОБА_10 почала бити ОСОБА_17 руками, прижала її до стіни, схопила за волосся та нагнула її донизу. Ударів було досить багато, на зауваження припинити бійку ОСОБА_10 не реагувала. У бійку вона не втручалася та пішла додому. Через декілька хвилин до неї додому прийшла ОСОБА_10 та наполягала на тому, щоб вона написала якусь заяву однак вона відмовилася будь-що писати. При цьому вона зазначила, що видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 не було, одяг на ній був цілий. Наступного дня вона зустріла ОСОБА_18 , у якої на обличчі були синці.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що влітку 2016 р., коли вона перебувала на лавці неподалік під'їзду по АДРЕСА_2 , до під'їзду наближалися ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , а потерпіла ОСОБА_20 в свою чергу виходила з під'їзду. В той час біля під'їзду перебували діти та в якийсь момент вона почула, що діти злякано кричать, тому вона направилась до 3-го під'їзду, звідки було чути крики дітей. Коли вона підійшла ближче, то побачила, що в під'їзді ОСОБА_10 за волосся тримала потерпілу, яка була пригнутою до землі, била кулаком по голові, а та лише закривалась, а потім вирвалась та побігла додому. Побачивши її ОСОБА_10 запитала «І ти ще хочеш получити», після чого пішла до себе додому. Зазначила, що одяг обвинуваченої був цілий, тілесних ушкоджень видимих не було. Пізніше вона зайшла до потерпілої та бачила, що у тої були подряпини на обличчі, пошкоджений одяг, синці під очима та носу, подряпана шия, при цьому вона перебувала у шоковому стані. Вона запропонувала потерпілій викликати поліцію, що вони пізніше і зробили. Також зазначила, що ОСОБА_10 до цих подій ображала інших сусідів словами нецензурної лайки. Заперечила факт нанесення нею ОСОБА_15 ударів руками по спині, оскільки у неї після хвороби паралізовані рука та нога, а тому фізично вона цього не могла зробити.
Крім того, в ході судового розгляду на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_6 стороною обвинувачення надано письмові матеріали кримінального провадження, які буди дослідженні в судовому засіданні, а саме:
- витяг з кримінального провадження № 120160600200005085 від 05.08.2016 р.;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.08.2016 р.;
- висновок експерта №1965 від 05.08.2016 р., згідно якого у ОСОБА_7 виявлено синці на обличчі, синець та садно на правій та лівій молочних залозах, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженою та відносяться до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я;
- протокол проведення слідчого експерименту від 08.11.2016 р. за участю потерпілої ОСОБА_7 , яка на місцевості вказала та пояснила про обставини спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ;
- протокол слідчого експерименту від 08.11.2016 р. за участю свідка ОСОБА_11 , яка вказала та пояснила про обставини побиття потерпілої ОСОБА_7 ;
- протокол слідчого експерименту від 08.11.2016 р. за участю свідка ОСОБА_12 , яка вказала та пояснила про обставини побиття потерпілої ОСОБА_7 ;
- протокол слідчого експерименту від 08.11.2016 р. за участю ОСОБА_6 , яка на місцевості вказала про обставини, при яких ОСОБА_7 спричинила їй тілесні ушкодження.
Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази у кримінальному провадженні, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв'язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.
Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою, а тому, суд вважає клопотання сторони захисту про недопустимість таких доказів, на підставі ст. 89 КПК України, безпідставним та такими, що суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам.
Таким чином, оцінюючи, згідно з вимогами ст. 94 КПК України, усі докази у їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши свідків, запропонованих стороною обвинувачення, допитавши потерпілу, дослідивши запропоновані докази, перевіривши доводи учасників процесу, з'ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
До пояснень обвинуваченої ОСОБА_6 , що саме потерпіла їй спричинила тілесні ушкодження суд відноситься критично, оскільки вони повністю спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також висновком комісійної комплексної судово-медичної експертизи № 167 від 10.01.2019 р., відповідно до якого у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді садна на обличчі зліва, яке утворилося від нігтя пальця руки людини, даних про черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку виявлено не було. Наявні у ОСОБА_6 захворювання, а саме: патологія судин головного мозку, остеохондроз хребта та хронічний кохлеарний неврит, у причинно-наслідковому зв'язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень 04.08.2016 р., не знаходиться.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились в заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, не встановлено. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що обвинувачена ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою похилого віку, має статус інваліда 3-ї групи, суд вважає за доцільне призначити їй покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.
В той же час, захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - ОСОБА_5 в своїй промові в судових дебатах прохав суд звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п. 1 два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Враховуючи те, що з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення минуло понад два роки, суд вважає, що відповідно до вимог ч. 5 ст.74 КК України, обвинувачена ОСОБА_6 підлягає звільненню від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім цього, суд вважає що цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_6 2134,43 гривень витрат на лікування підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також суд вважає, що підлягає частковою задоволенню позовні вимоги потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_6 моральної шкоди, оскільки дійсно протиправними діями обвинуваченої ОСОБА_6 потерпіла зазнала моральних страждань та вважає такими, що підлягають відшкодуванню такої шкоди в розмірі 3000 гривень.
Що стосується позовної вимоги потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_6 витрат на правову допомогу, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки потерпіла в судовому засіданні не надала суду письмових доказів того, що оплата цих витрат була нею здійснена.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні. Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 284, 286, 318, 322, 342-351, 358, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 49, 50, 65-67, 74, ч. 1 ст. 125 КК України, суд,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст.ст. 49, 74 КК України, звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12016060020005085 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 125 КК України, - закрити.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 - особисте зобов'язання, після набрання вироком чинності, скасувати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 2134 (дві тисячі сто тридцять чотири) гривні 43 копійки витрат на лікування та 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовити.
Вирок суду може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1
.