Справа 127/18205/20
Провадження 1-кс/127/8151/20
21 серпня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12020020010001553 внесеного до ЄРДР 20.08.2020, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Кам'янець - Подільський, українець, громадянин України, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 186 КК України, -
21.08.2020 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12020020010001553 від 20.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що в період часу з 17 год. 15 хв. по 17 год. 50 хв. 20.08.2020 ОСОБА_4 , попередньо вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт за цим обвинуваченням передано до суду), маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, увійшов до клінічного центру анестезіології та інтенсивної терапії КНП «ВОКЛ ім. М.І.Пирогова» ВОР, що за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 46, де через незачинені на замок двері проник до приміщення сестринської кімнати.
Перебуваючи в приміщенні вищевказаної кімнати, продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, підбурюваний жагою особистої наживи та незаконного збагачення, ОСОБА_4 почав пошук цінних речей та предметів в приміщенні даної кімнати, в ході якого помітив шафки з одягом медичного персоналу лікарні, які були зачинені на замки та постійно використовувались як сховище для майна. В подальшому, зламавши двері зазначених шафок, в одній із них ОСОБА_4 помітив належний ОСОБА_8 гаманець червоного кольору марки «Cossroll», всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 400 грн., в іншій шафці ОСОБА_4 помітив належний ОСОБА_9 гаманець сірого кольору марки «Balisa», всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 2 350 грн., банківська картка та дисконтні картки. Заволодівши вищезазначеними гаманцями, ОСОБА_4 покинув приміщення сестринської кімнати та перемістився до іншої кімнати клінічного центру анестезіології та інтенсивної терапії КНП «ВОКЛ ім. М.І.Пирогова» ВОР, де продовжив здійснювати пошук цінних речей та предметів. Однак, у цей час до приміщення кімнати в якій останній перебував увійшла ОСОБА_10 , де застала ОСОБА_4 .
Розуміючи, що його дії носять вже відкритий характер, ОСОБА_4 їх не припинив та, усвідомлюючи протиправність своїх дій, разом із викраденим чужим майном вибіг на коридор відділення, де був помічений ОСОБА_11 , однак, незважаючи на вимоги останньої та інших співробітників лікарні залишатися на місці, діючи умисно, утримуючи при собі чуже майно, покинув приміщення клінічного центру анестезіології та інтенсивної терапії КНП «ВОКЛ ім. М.І.Пирогова» ВОР та залишив місце скоєння злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_8 та ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 2750 грн.
За підозрою у скоєнні даного злочину в порядку ст. 208 КПК України 20.08.2020 о 19.00 год. затримано:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець-Подільський, українець, громадянина України, не одруженого, на даний час тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого на розгляді в Кам'янець-Подільському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України,
21.08.2020 ОСОБА_4 було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникнення у інше приміщення та у сховище.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованому йому злочину, повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме:
протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.08.2020;
протоколами огляду місця події від 20.08.2020;
протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ;
протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ;
актом про застосування службового собаки від 20.08.2020 року;
протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , від 21.08.2020;
протоколом затримання особи від 20.08.202;
протоколом допиту підозрюваного від 12.12.2019.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч. 3 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування і суду та вчиняти інше кримінальне правопорушення, ухилятись від проведення слідчих дій.
Крім цього, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності в тому числі за вчинення злочинів корисливого характеру. На даний час ОСОБА_4 офіційно не працює, в нього відсутнє постійне джерело доходу, що дає підстави слідству вважати, що вчинення злочинів корисливого характеру являється засобом для існування останнього і тому перебуваючи на іншому - більш м'якому запобіжному заході останній продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, доходу та заробітку, як і інші міцні соціальні зв'язки, які б могли бути перешкодою до вчинення нових кримінальних правопорушень, а також могли б забезпечити належну процесуальну поведінку на період досудового розслідування.
Також, той факт, що останній маючи не погашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, за вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12.09.2014, та після того як за обвинуваченням останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду було направлено обвинувальний акт, знову вчинив новий умисний корисливий злочин, дають підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконанню на підозрюваного ОСОБА_4 покладених обов'язків.
Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених процесуальних обов'язків.
Таким чином, наявні реальні ризики переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, вчинення ним незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення ним інших кримінальних правопорушень та перешкоджання таким чином кримінальному провадженню.
При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні, тощо.
Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попередні ув'язнення, як виключну міру.
Оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , скоєний без застосування насильства відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України зобов'язаний визначити розмір застави.
Відповідно, до ч. 4 ст. 182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, вважаю, що такий запобіжний захід як застава в розмірах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечить належну поведінку підозрюваного та відповідно сприятиме забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Враховуючи неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 187, 188 КПК України, за наведених підстав слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, продовжити свою злочинну діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів та соціальних зв'язків, а також те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - обґрунтована.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, а також клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 19 години 00 хвилин 18 жовтня 2020 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 18 жовтня 2020 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 175 760 (сто сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
носити електронний засіб контролю.
Якщо ОСОБА_4 , не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя