Справа №127/17403/20
Провадження №1-кс/127/7697/20
20 серпня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
11.08.2020 адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке мотивував тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2018 накладено арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , та на автомобіль марки «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2000 року випуску, із визначенням місця зберігання транспортного засобу на території майданчику спеціального тримання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП МВС України «Вінниця-Інформ-Ресурси» за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 28.
Також зазначає, що у кримінальному провадженні №12018020010003750 було проведено трасологічну експертизу №6114/18-21 від 11.12.2018.
Сторона захисту вважає, що усі необхідні слідчі дії були проведені. Окрім того було проведено судову трасологічну експертизу вказаного автомобіля, також вважає, що відпала потреба в арешті вказаного автомобіля та утриманні останнього на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів, оскільки згідно висновку експерта вбачається, що ідентифікаційний номер кузова досліджуваного автомобіля марки «Фольцваген Пасат», в значенні НОМЕР_3 не змінювався, що стало підставою у зверненні до суду з даним клопотанням.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, проте надав заяву про розгляд клопотання за його відсутністі. Дане клопотання підтримує в повному обсязі, просить задоволити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомляв.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався без фіксації процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Згідно зі ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Судом встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2018 накладено арештна свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , та на автомобіль марки «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2000 року випуску, із визначенням місця зберігання транспортного засобу на території майданчику спеціального тримання тимчасово затриманих транспортних засобів ДП МВС України «Вінниця-Інформ-Ресурси» за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 28.
Як вбачається із змісту вищевказаної ухвали суду, арешт був накладений з метою унеможливлення використання та відчуження автомобіля, оскільки автомобіль є предметом кримінального правопорушення.
11.12.2018 Вінницьким відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України було проведено судову трасологічну експертизу автомобіля марки «Volkswagen Passat», в значені: «НОМЕР_3 » не змінювався; на момент огляду автомобіль укомплектований двигуном з номером « НОМЕР_4 », який не змінювався.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії по розкриттю злочину та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності.
Наведене свідчить про те, що вищевказаний транспортний засіб, відповідно до ст. 98 КПК України має значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому існує обґрунтована необхідність у забороні відчуження та розпорядження вказаних у клопотанні транспортних засобів, з метою збереження їх як речових доказів.
А тому, наведені обставини свідчить про те, що станом на день розгляду справи в арешті майна не відпала необхідність та арешт було накладено обґрунтовано.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що на даному етапі потреби досудового розслідування виправдовує таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню. Крім того, дані речі можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберігати на собі його сліди, або фіксувати певні факти, які стосуються обставин кримінального правопорушення (злочину).
Відповідно до ст.ст.22, 26 КПК України кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що заявник не довів суду, що являється власником або володільцем даного транспортного засобу.
Крім того, із ухвали суду про накладення арешту від 14.09.2018, вбачається, що на час накладення арешту, володільцем (користувачем) арештованого транспортного засобу є громадянин ОСОБА_5 , та оскільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу суду надано не було, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.
З метою унеможливлення подальшого відчуження вищевказаного майна та забезпечення його схоронності ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2018 було обґрунтовано накладено на нього арешт і на даний час законних підстав для скасування арешту не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.107, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя