Справа № 139/476/20
25 серпня 2020 року смт Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі судді Коломійцевої В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
1. Стислий виклад позицій сторін.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що він являється сином відповідача, перебуває на військовій службі та являється курсантом 1-го курсу факультету ракетних військ і артилерії Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного та забезпечується за рахунок держави харчуванням, військовою формою одягу, проживанням в казармі, грошовим забезпеченням. Термін навчання - 5 років, до червня 2024 року. Форма навчання - денна. Разом з тим, під час навчання він купує собі канцелярію, одяг, продукти харчування та гігієни, так як йому не вистачає того харчування, яким його забезпечують за місцем навчання. Також, купує собі ліки в разі хвороби, інші необхідні речі. Витрачає кошти на проїзд додому з м. Львова до м. Жмеринка та назад. Йому матеріально важко. Його матір ОСОБА_3 ніде не працює, але утримує його матеріально по мірі можливості, купує йому продукти харчування та передає їх. Так як він навчається на стаціонарі, то позбавлений можливості працювати та отримувати доходи. Він потребує матеріальної підтримки зі сторони свого батька під час навчання в учбовому закладі. До досягнення ним 18-річного віку з відповідача стягувались аліменти на користь матері, на його утримання в розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача. Після досягнення 18-річного віку між ним та відповідачем не досягнуто згоди щодо надання йому матеріальної допомоги в добровільному порядку під час його навчання в учбовому закладі, тому він вимушений звернутися з позовом до суду. Відповідач матеріально забезпечений, працює в Михайловецькому професійному аграрному ліцеї, але він не має можливості надати відомості про його доходи самостійно, так як відомості про доходи особи є персональними відомостями і захищаються Законом України «Про інформацію». У зв'язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 18, 182, 183, 199, 200 СК України, позивач просив суд стягувати з відповідача на свою користь аліменти у зв'язку з його навчанням, щомісячно, у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_2 до закінчення ним навчання в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, а саме, до 30.06.2024.
Відповідач у поданому 30.07.2020 відзиві позовні вимоги ОСОБА_2 визнав частково та погодився, щоб з нього на користь позивача стягувалися аліменти в розмірі 300 грн щомісячно до закінчення навчання, а саме до 30.06.2024. Просив, також, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави пропорційно розміру задоволених вимог. Свої заперечення ОСОБА_1 обґрунтовував недоведеністю вимог позивача (а.с. 22-23).
Позивач копію відзиву отримав 04.08.2020 відповіді на відзив суду не надав (а.с. 19, 21, 36).
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 17.06.2020 позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд проводиться в спрощеному позовному провадженні без виклику осіб. Вказаною ухвалою суд, керуючись п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз'яснив позивачу право надати суду та іншим учасникам справи докази, які можуть доводити обставини, визначені ч. 1 ст. 199 СК України, а саме:
- потребу позивача у матеріальній допомозі у зв'язку з його навчанням;
- можливість відповідача надавати таку матеріальну допомогу.
Відповідачу ж, в свою чергу, роз'яснено право надати докази, які спростовують зазначені обставини.
Суд звернув увагу, що відповідно до положень ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про їх витребування судом.
Ухвалою суду від 04.08.2020 судом за клопотанням відповідача витребувано з Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного кордону України за період з 01.12.2019 по 30.07.2020 та зобов'язано повідомити суд чи не виключається перетинання вказаною вище особою Державного кордону України без внесення відповідних відомостей до бази даних Державної прикордонної служби України.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього (а.с. 5).
Згідно копії паспорта та довідки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного № 1100 від 09.04.2020, позивач є повнолітнім, перебуває на військовій службі - являється курсантом 1-го курсу факультету ракетних військ і артилерії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та забезпечується за рахунок держави харчуванням, військовою формою одягу, проживанням в казармі, грошовим забезпеченням у визначених керівними документами розмірах. Зарахований наказом начальника академії № 39-КС від 17.07.2019. Термін навчання 5 років - до червня 2024 року. Форма навчання - денна (а.с. 3, 7).
З наданої відповідачем довідки про доходи ОСОБА_1 слідує, що йому за період з серпня 2019 року по червень 2020 року навчальним закладом у якому він навчається було виплачено 8138 грн 60 коп. (а.с. 32-33).
ОСОБА_2 з 18 квітня 2014 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 та у них є двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 26-28).
Згідно довідок Михайловецької сільської ради № 344 та № 335 від 09.07.2020 сім'я ОСОБА_7 проживає по АДРЕСА_1 , а діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - перебувають на утриманні позивача (а.с. 30-31).
Відповідач працює у Михайловецькому професійному аграрному ліцеї на посаді майстра в/н 12 розряду. Його дохід за 6 місяців 2020 року склала 30337 грн 66 коп., що підтверджується довідкою Михайловецького ПАЛ № 72 від 06.07.2020 (а.с. 29).
4. Оцінка аргументів сторін, які відносяться до предмета спору та норми права, які застосовує суд.
Спірні правовідносини регулюються Главою 16 Сімейного кодексу України.
Згідно ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Верховний Суд України у своїх постановах № 6-1296цс15 від 24.02.2016 та № 6-186цс14 від 30.03.2016 висловив правові позиції згідно яких, у визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи вищевказані норми, суд вважає, що позивачем у даній справі доведено наявність батьківських відносин між ним та відповідачем та факт його навчання у навчальному закладі на термін до червня 2024 року.
Разом з тим, незважаючи на роз'яснення судом позивачу в ухвалі від 17.06.2020 права надати суду докази, які б підтверджували його потребу у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням та можливість відповідача надавати таку матеріальну допомогу або заявити клопотання про їх витребування, таких доказів суду надано не було.
Більше того, потреба у матеріальній допомозі позивача спростовується наданою ним же довідкою № 1100 від 09.04.2020, згідно якої він перебуває у навчальному закладі на повному державному утриманні, забезпечується харчуванням, одягом, проживанням та грошовим забезпеченням, а також наданою відповідачем довідкою про доходи ОСОБА_6 у якій зазначено розмір вказаного грошового забезпечення - з листопада 2019 року становить 683 грн 86 коп. на місяць).
Викладені ОСОБА_6 обставини у позовній заяві про те, що йому не вистачає того харчування, яким його забезпечують за місцем навчання, те, що він купує собі ліки в разі хвороби, інші необхідні речі, витрачає кошти на проїзд додому з м. Львова до м.Жмеринка та назад, не підтверджуються жодним із наданих ним доказів (чеки, квитанції, білети тощо).
Відповідач же надав належні та допустимі докази того, що у зв'язку з перебуванням на його утриманні ще двох малолітніх дітей та заробітною платою, розмір якої становить 6862 грн 24 коп. на місяць, він фінансово позбавлений можливості допомагати повнолітньому сину у тому розмірі у якому він про це просив.
Так, станом на час розгляду справи, прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» становить 2118 гривень.
Таким чином, суд виходить з того, що після відрахування усіх належних з особи платежів, її дохід не може бути меншим прожиткового мінімуму встановленого державою.
У разі задоволення вимог позивача у повному розмірі дохід відповідача становитиме: 6862 грн 24 коп. - 6862 грн 24 коп./ 4 = 5146 грн 68 коп.
Разом з тим, прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 1 липня складає 1859 грн., а віком від 6 до 18 років - 2318 грн.
Оскільки у відповідача на утриманні перебуває двоє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , то для забезпечення їх потреб у мінімальному розмірі визначеному державою, позивачу з його заробітної плати слід відкладати по: 2318 грн + 1859 грн = 4177 грн щомісячно.
Тобто, після задоволення вимог ОСОБА_6 та виділення ОСОБА_2 коштів на забезпечення елементарних потреб двох його малолітніх дітей у нього на проживання щомісячно залишатиметься: 5146 грн 68 коп. - 4177 грн = 969 грн 68 коп., що значно менше мінімально допустимого розміру, встановленого законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що ОСОБА_6 не довів ті обставини, які потребують доказуванню в даній справі.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд, беручи до уваги часткове визнання позову відповідачем, дійшов висновку про необхідність частково задоволити позовні вимоги ОСОБА_6 у частині їх визнання ОСОБА_2 .
5. Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Таким чином, зважаючи на щомісячний розмір заробітної плати відповідача та заявлену позивачем вимогу стягувати з того на його користь аліменти в розмірі 1/4 всіх доходів ОСОБА_2 , ціна позову в даному випадку становить: 6862 грн 24 коп./ 4 х 6 = 10293 грн 36 коп. за що, позивач, у разі б не звільнення його від сплати судового збору Законом України «Про судовий збір», при зверненні до суду повинен був би сплатити 840 грн 80 коп. судового збору (п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь держави слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам: 300 грн х 6 х 840 грн 80 коп. / 10293 грн 36 коп. = 147 грн 03 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 198-201 СК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі 300 гривень щомісячно, на його утримання, на період його навчання, починаючи з 10 червня 2020 року до 30 червня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 147 гривень 03 копійки на користь держави.
Рішення в частині стягнення суми платежу (аліментів) на користь ОСОБА_1 за один місяць з 10 червня 2020 року по 10 липня 2020 року допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення складено 25.08.2020.
Суддя: