21 серпня 2020 року
м.Київ
справа № 400/2167/19
адміністративне провадження № К/9901/20192/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Миколаївській області від 12.07.2019 №1568 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020 скасувати та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2019.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, справа розглянута за правилами цього ж провадження.
Доводів про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі не зазначено, судовою колегією такі обставини також не встановлені.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.
Доводів щодо порушення судом першої інстанції цих норм процесуального права касаційна скарга не містить.
Керуючись частиною першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2020.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко