21 серпня 2020 року
Київ
справа №813/416/16
адміністративне провадження №К/9901/16466/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши заяви суддів Пасічник С.С., Васильєвої І.А., Юрченко В.П. про самовідвід у справі за позовом Українсько-польського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інвар" до Львівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року,
В лютому 2017 року Українсько-польське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інвар" звернулось до суду з позовом до Львівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №209000012/2016/900055/2 від 03 серпня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропусків товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209000019/2016/00191 від 03 серпня 2016 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №209000012/2016/900055/2 від 03 серпня 2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропусків товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209000019/2016/00191 від 03 серпня 2016 року.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Львівська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував її із суду першої інстанції.
В подальшому, справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпунктів четвертого, сьомого пункту першого Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: судді - доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П. та вказано єдиний унікальний номер справи 813/416/16.
Водночас, суддя-доповідач Пасічник С.С., судді Васильєва І.А., Юрченко В.П. заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги, які мотивовані тим, що, у даному випадку, порушено порядок визначення судді (судді - доповідача, колегії суддів) для розгляду цієї справи, встановлений статтею 31 КАС України.
Вищевказані заяви про самовідвід суддів підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Так, згідно з положеннями частини 1 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Пунктом 5 частини 1 статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
За змістом частини 2 статті 18 КАС України позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
В свою чергу, за правилами частини1 статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Згідно з приписами підпунктів 15, 15.2, 15.4 пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше ніж три місяці з дня набрання ним чинності - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В той же час, постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року №8 затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді (далі - Засади), які, відповідно до пункту 1.1 цих Засад, з метою введення в дію змін, унесених до процесуального законодавства, приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30, зі змінами та доповненнями (далі - Положення) у відповідність із нормами процесуального законодавства (діють до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) та визначають правила, зокрема, щодо визначення складу суду у Верховному Суді.
Пунктом першим Розділу VІІІ Положення встановлено, що за виключенням кримінальних проваджень, визначення підсудності в яких проводиться у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу, затвердженого Законом Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 року, №2, ст.15), розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.
Згідно з підпунктом "а" пункту першого Розділу Х Положення результатом роботи модулю автоматизованого розподілу є наступні протоколи: для автоматизованого розподілу судових справ: протокол первісного автоматизованого розподілу судової справи.
За змістом підпункту другого пункту другого цього ж Розділу Положення протоколи покроково описують процес проведення автоматизованого розподілу судової справи (кримінального провадження) або визначення присяжних та містять такі загальні відомості, зокрема, номер судового провадження. Пунктом 15 передбачено, що з протоколу роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи витяг, що містить відповідні до типу протоколу відомості, зазначені в пункті 2, підпункті 3 пункту 5, підпункті 6 пункту 4, підпунктах 1 - 3 пункту 5, підпункті 7 пункту 6, підпункті 2 пункту 7, підпункті 1 пункту 8, підпунктах 3 - 5 пункту 9, підпункті 5 пункту 10, підпункті 4 пункту 11 Розділу X цього Положення.
Наведені пункти Положення узгоджуються з частинами 16, 17 статті 31 КАС України, якими визначено, що результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом, який має містити відомості, зокрема, номер судової справи.
При цьому, за приписами абзацу другого пункту шостого Розділу V Положення видалення реєстраційних даних щодо конкретної судової справи не допускається.
У даному ж випадку, колегію суддів визначено для розгляду справи №813/416/16 і здійснено її автоматизований розподіл, результати якого оформлені відповідним протоколом, однак, як вбачається з матеріалів справи, у суді першої інстанції останній присвоєно єдиний унікальний номер справи 813/416/17.
Інформація щодо судових рішень, ухвалених судами першої та/або апеляційної інстанцій в адміністративній справі 813/416/16 за позовом Українсько-польського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інвар" до Львівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, в Єдиному державному реєстрі судових рішень не міститься.
Наведене свідчить про допущення при реєстрації вказаної касаційної скарги відповідальним працівником помилки щодо єдиного унікального номера справи (вказано №813/416/16 замість правильного №813/416/17).
Разом з тим, виправити цю помилку в протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями не виявляється можливим, оскільки згідно з Положенням, доступ до коригування протоколу щодо визначення складу суду колегії суддів автоматично блокується автоматизованою системою.
У зв'язку з наведеним, зважаючи, що при реєстрації даної касаційної скарги у Верховному Суді допущено помилку у єдиному унікальному номері справи і, як наслідок, неправильно відображено останній у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що, в свою чергу, призвело до визначення судді-доповідача Пасічник С.С. та суддів колегії Васильєвої І.А., Юрченко В.П. у справі, в якій, втім, не подано жодного з процесуальних документів, який у розумінні наведених законодавчих приписів підлягає обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду і може бути предметом судового розгляду, а також з огляду на відсутність технічної можливості виправлення такої помилки, колегія суддів приходить до висновку про порушення, у даному випадку, порядку визначення складу суду, встановленого статтею 31 КАС України, а тому суд вважає обґрунтованими заяви суддів Пасічник С.С., Васильєвої І.А., Юрченко В.П. про самовідвід, які, відтак, підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36-38, 39, 40 КАС України, Суд
Заяви суддів Верховного Суду Пасічник Світлани Сергіївни, Васильєвої Ірини Анатоліївни, Юрченко Валентини Петрівни про самовідвід у справі за позовом Українсько-польського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інвар" до Львівської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, задовольнити.
Передати матеріали справи до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду