25 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 802/4040/14-а
адміністративне провадження № К/9901/19405/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 802/404/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування наказу, поновлення на службі, виплату грошового забезпечення,
В листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування наказу та поновлення на службі.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року клопотання задоволено та зупинено провадження у справі до прийняття Конституційним Судом України рішення щодо конституційного подання Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ч. 3 ст.1, п.п. 7, 8, 9 ч. 1, п.4 ч. 2 ст.3, п. 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади".
12 лютого 2020 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 24 жовтня 2014 року за №99-о/пм "Про звільнення полковника податкової міліції ОСОБА_1 ". Поновлено полковника податкової міліції ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні ДФС у Черкаській області з 24 жовтня 2014 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні ДФС у Черкаській області.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Головне управління ДФС у Черкаській області звернулося до Верхового Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Пунктами 3, 4, 5 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються; обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише у питаннях права (застосування норм матеріального та процесуального права), але не в питаннях факту.
В свою чергу порушення норм права може виявлятися у:
застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;
незастосуванні норми, яку належало застосувати;
наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Судом установлено, що у касаційній скарзі не наведені підстави касаційного оскарження, будь-які обґрунтування щодо наявності в ухвалених у цій справі судових рішеннях неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Фактично скарга в частині наведених обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи без зазначення того у чому конкретно полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Скаржником не зазначено, яку саме норму матеріального права, на його думку, судами попередніх інстанцій застосовано неправильно.
Крім того, з 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», якими внесено зміни щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду, викладені у розділі 3 Глави 2 «Касаційне оскарження».
Згідно із частиною 4 статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга піддягає поверненню особі, що її подала.
Ураховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 802/404/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування наказу, поновлення на службі, виплату грошового забезпечення - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Єресько