про повернення апеляційної скарги
Справа № 291/427/19
25 серпня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Білої Л.М.
суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 30 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру в Житомирській області Драчука Івана Степановича, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Відповідно до рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 30 червня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області оскаржило його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 03 серпня 2020 року залишено апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.
21.08.2020 року на виконання вказаної ухвали апелянт подав до Сьомого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивовано відсутністю коштів на рахунках Управління.
Перевіривши доводи вказаного клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, скаржник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Судом апеляційної інстанції також враховано, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі "Шульга проти України").
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
Правові засади сплати судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-V.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органам Держгеокадастру не надано пільг щодо сплати судового збору, оскільки останні є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21 березня 2019 року у справі № 826/15058/16 та в ухвалі від 22 березня 2019 року у справі № 826/4116/17.
При цьому апелянт не надав доказів того, що процесуальний обов'язок зі сплати судового збору буде виконаний суб'єктом владних повноважень у разі продовження строку на усунення недоліків.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що згідно положень Закону України від 18.06.2020 року № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, а саме 06 серпня 2020 року.
Станом на 25 серпня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме: не надано доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, слід відмовити.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи вказані законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 30 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру в Житомирській області Драчука Івана Степановича, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Біла Л.М.
Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.