П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3112/20
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Дата і місце ухвалення: 03.07.2020р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
(у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання,
справа розглядається в порядку ст. 311 КАС України)
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
В квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000017/2 від 20.03.2020р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2020/000051 від 20.03.2020р.
Позов обґрунтовувало тим, що з метою здійснення митного оформлення товару - велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, ввезеного на митну територію України на виконання умов контракту №19YG-099, укладеного 24.10.2019р. з компанією-нерезидентом SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED (Китай), позивачем до Одеської митниці Держмитслужби подано митну декларацію № UA500030/2020/203411 від 19.03.2020р., в якій митну вартість товару визначено за першим методом - ціною договору. На підтвердження митної вартості товару були надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000017/2 від 20.03.2020р., яким застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Таке рішення митного органу, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2020/000051 від 20.03.2020р. ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» вважає незаконними та зазначає, що товариством надано митному органу достатньо документів, з яких являється за можливе встановити митну вартість товару, задекларовану підприємством.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року позов задоволено у повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000017/2 від 20.03.2020р.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2020/000051 від 20.03.2020р.
Стягнуто з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» судовий збір у розмірі 13504,53 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 03.07.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги Одеська митниця Держмитслужби зазначила, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням митного органу на виявлені в поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності та відсутність всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Зокрема, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» не надало Митниці специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту від 24.10.2019р. №19YG-099 згідно його умов; в наданих до митного оформлення документах не конкретизовані умови оплати за товар, в той час як зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу товарів від 24.10.2019р. №19YG-099 передбачено здійснення оплати товарів як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Крім того, в товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів, декларація країни відправлення (Китай) надана без перекладу на українську мову; в наданому до митного оформлення інвойсі від 16.01.2020р. №J254Z20-04 визначена поставка товарів на умовах FOB, однак і вказана вартість перевезення (фрахту), що суперечить умовам поставки FOB; відсутня інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000017/2 від 20.03.2020р. наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.10.2019р. між компанією SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED (Китай) (продавець) та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №19YG-099, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити товар, кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід'ємну частину цього Контракту.
Згідно п.2.1 Контракту, кількість і асортимент товару, що поставляється за цим Контрактом, вказується в інвойсах (специфікаціях) на кожну окрему поставку, які є невід'ємною частиною Контракту.
Пунктом 4.1 Контракту передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється за цим Контрактом, становить 1000000 (один мільйон) доларів США.
Вартість кожної партії товару визначається відповідно до специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід'ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені у ціну товару (п.4.2 Контракту).
Відповідно до п.4.3 Контракту оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Оплата може проводитися частинами. Передоплата партії товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу.
На виконання умов зазначеного Контракту компанією SYNERGY TRAIDING COMPANY LIMITED поставлено ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» партію товару: велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, для дітей віком від 3-х років, діаметром колеса 16 дюймів: арт. Т-97795 - 200 од., арт. Т-61212 - 197 од., арт. ST-5095 - 90 од., арт. Т-21255 - 25 од.; діаметром колеса 18 дюймів: арт. Т-28821 - 6 од., арт. Т-85234 - 75 од., діаметром колеса 20 дюймів: арт. Т-09310 - 1 од., арт. Т-07504 - 3 од., арт. S-30391 - 1 од., арт. ST-2904 - 90 од., арт. Т-08209 - 3 од. Торговельна марка - «CORSO». Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED. Країна виробництва - CN (Китай).
З метою митного оформлення придбаного товару декларантом подано до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію (МД) №UA500030/2020/203411 від 19.03.2020р., в якій митну вартість товару визначено за першим методом - ціною договору.
В підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано до Митниці: пакувальний лист (packing list) №J254Z20-04-PL від 16.01.2020р.; рахунок-фактуру (інвойс) (сommercial invoice) №J254Z20-04 від 16.01.2020р.; коносамент (Bill of lading) №MEDUNG206349 від 29.01.2020р.; автотранспортну накладну (Road consignment notes) №139 від 18.03.2020р.; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №20С4401А0527/00027 від 04.03.2020р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №J254Z20-04 від 16.01.2020р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №PRICE LIST-001 від 01.08.2019р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 24.12.2019р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) №19YG-099 від 24.10.2019р.; договір про надання послуг митного брокера №310719/1 від 31.07.2019р.; інші некласифіковані документи (акт зважування) №104373 від 18.03.2019р.; копію митної декларації країни відправлення №310120200519719936 від 17.01.2020р.
Під час здійснення митного контролю товарів за митною декларацією МД) №UA500030/2020/203411 від 19.03.2020р. програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
У зв'язку з цим, Одеською митницею Держмитслужби 19.03.2020р. направлено ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» електронне повідомлення, яким позивачу запропоновано надати додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; 2) страхові документи, якщо здійснювалося страхування; 3) переклад митної декларації країни відправлення на українську мову, відповідно до ч.1 ст. 254 МК України; 4) каталоги, специфікації виробника товару; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на електронне повідомлення Митниці позивачем надіслано письмові пояснення від 20.03.2020р., в яких декларант висловив свою незгоду з кожною розбіжністю, вказаною митним органом, а також повідомив, що товариством надано всі документи для підтвердження митної вартості товарів, у зв'язку з чим немає можливості надати додаткові документи.
20.03.2020р. Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500030/2020/000017/2 та на його підставі видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2020/000051.
Вказаним рішенням митну вартість товару відкориговано за другорядним методом визначення митної вартості товару - резервним.
Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000017/2 від 20.03.2020р. підставою для здійснення коригування Одеською митницею Держмитслужби зазначено:
- відповідно п.4.2 зовнішньоекономічного контракту №19YG-099 від 24.10.2019р. «вартість кожної партії товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід'ємною частиною цього Контракту», проте декларантом жодних специфікацій надано не було;
- зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу товарів №19YG-099 від 24.10.2019р. передбачено здійснення оплати товарів як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу, проте у наданих документах умови оплати за товар не конкретизовані, навіть у наданому до митного оформлення інвойсі №J254Z20-04 від 16.01.2020р.;
- у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів, а саме: відповідно до наданого інвойса №J254Z20-04 від 16.01.2020р. «№19YG-099», тоді як відповідно до митної декларації країни відправлення «№19YG-099-6». Співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення №310120200519719936 від 17.01.2020р. з відомостями поданих документів є неможливим, у зв'язку з тим, що декларація країни відправлення (Китайської Народної Республіки) надана без перекладу на українську мову;
- у наданому до митного оформлення інвойсі №J254Z20-04 від 16.01.2020р. визначена поставка товарів на умовах умовах FOB, але в зазначеному інвойсі вказана вартість перевезення (фрахту), що суперечить визначеним умовам поставки товарів FOB. Інвойс №J254Z20-04 від 16.01.2020р. подано, як документ, що підтверджує вартість перевезення, яку повинен сплатити отримувач продавцю, але в наданому до митного оформлення коносаменті №MEDNG206349 від 29.01.2020р. міститься напис «Freight Prepeid», який перекладається з англійської мови - «фрахт сплачено»;
- відсутня інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Митну вартість скориговано з 19110,79 доларів США до загальної суми 46988,00 доларів США.
Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2020/000017/2 від 20.03.2020р., а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2020/000051 від 20.03.2020р. ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» метод визначення митної вартості товарів документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.
Вказане узгоджується з положеннями ст.50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.
За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.
Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів.
При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як слідує зі змісту приписів ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
До того ж, відповідно до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку, що надані ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» документи містять розбіжності та не містять інформації щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, Одеською митницею Держмитслужби в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів від №UA500030/2020/000017/2 від 20.03.2020р., серед іншого, вказано те, що товариством не надано специфікацій, в яких би визначалася вартість кожної партії товару і яка є невід'ємною частиною контракту №19YG-099 від 24.10.2019р., що безпосередньо визначено умовами п.4.2 зовнішньоекономічного контракту №19YG-099 від 24.10.2019р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань митного органу з огляду на наступне.
Специфікацією є це документ, який зазвичай додається до договору поставки і є його невід'ємною частиною, в якому визначаються асортимент (номенклатура) товару, його ціна, строки поставки й інші умови.
Інвойс - це документ в міжнародній комерційній діяльності, що надається продавцем іноземному покупцеві. В інвойсі позначені: товари, їх кількість, ціна та умови поставки, характеристики товару (колір, вага і т.п.), відомості про постачальника і покупця. Факт виписки інвойсу говорить про те, що покупець зобов'язаний оплатити товар відповідно до вказаних умов.
Як вбачається зі змісту п.1.1 контракту №19YG-099 від 24.10.2019р., сторони визначили, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом, продавець зобов'язується поставити покупцеві, а покупець зобов'язується купити товар, кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід'ємну частину цього Контракту.
До митного оформлення разом із контрактом ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» було надано інвойс №J254Z20-04 від 16.01.2020р., який і є специфікацією у розмінні п.1.1 Контракту №19YG-099 від 24.10.2019р.
На вказану обставину посилався позивач в наданих митному органу письмових поясненнях від 20.03.2020р., однак їх залишено відповідачем поза увагою.
Також, в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів від №UA500030/2020/000017/2 від 20.03.2020р. Одеською митницею Держмитслужби зазначено, що зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу товарів №19YG-099 від 24.10.2019р. передбачено здійснення оплати товарів як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу, проте у наданих документах умови оплати за товар не конкретизовані, навіть у наданому до митного оформлення інвойсі №J254Z20-04 від 16.01.2020р.
Суд першої інстанції визнав необґрунтованими такі посилання відповідача, зазначивши, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови термінів та розмірів оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. Відтак, суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції та враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.04.2018р. по справі №К/9901/2278/18 (№815/329/17), де зазначено, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
За змістом статті 53 МК України, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст цієї норми вказує на те, що митне оформлення товару повинно бути здійснено як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому, несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору.
Ще однією підставою для здійснення коригування митної вартості товару у рішенні №UA500030/2020/000017/2 від 20.03.2020р. Одеською митницею Держмитслужби зазначено, що у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів, а саме: відповідно до наданого інвойса №J254Z20-04 від 16.01.2020р. «№19YG-099», тоді як відповідно до митної декларації країни відправлення «№19YG-099-6». Співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення №310120200519719936 від 17.01.2020р. з відомостями поданих документів є неможливим, у зв'язку з тим, що декларація країни відправлення (Китайської Народної Республіки) надана без перекладу на українську мову.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідь на електронне повідомлення Митниці від 19.03.2020р., в якому, серед іншого, було зазначено про розбіжність щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» надало відповідачу лист продавця товару - компанії SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED (Китай), згідно якого вказівка номеру контракту з дефісом «-6» не означає зміну номеру контракту або помилку, так як це є позначення чергової партії товару, поставленого у рамках договору №19YG-099 від 24 жовтня 2019 року.
Одеська митниця Держмитслужби не врахувала вказані пояснення позивача при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товару, а також не зазначила підстав його неврахування під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Що ж до ненадання товариством митної декларації країни відправлення №310120200519719936 від 17.01.2020р. без перекладу її на українську мову, то колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 06.02.2020р. у справі №520/10709/18, де зазначено, що у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган, у відповідності до вимог ст.254 МК України, не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.
Більше того, зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, ненадання перекладу митної декларації країни відправлення вплинуло на достовірність визначення ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» задекларованої митної вартості.
Апелянт, також, посилається на те, що у наданому до митного оформлення інвойсі №J254Z20-04 від 16.01.2020р. визначена поставка товарів на умовах FOB, але в зазначеному інвойсі вказана вартість перевезення (фрахту), що суперечить визначеним умовам поставки товарів FOB.
Відповідно до Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торговельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) за терміном FOB (Free on Board) «Вільно на борту» означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
При заповненні митної декларації МД №UA500030/2020/203411 від 19.03.2020р. у митну вартість товарів включено витрати на фрахт, що повністю відповідає умовам поставки FOB. Інвойс №J254Z20-04 від 16.01.2020р. подано як документ, що підтверджує вартість перевезення у сумі 2100 дол. США.
Водночас, у графі « 28» оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів було визначено вартість товару - 19110,79 доларів США, що складається із загальної суми за інвойсом - 17010,79 доларів США та вартості фрахту зазначеного в інвойсі (fright rate) у розмірі 2100,00 доларів США.
Таким чином вартість фрахту було включено декларантом позивача до митної вартості товарів, при цьому подальші договірні взаєморозрахунки між позивачем та продавцем щодо оплати фрахту, - відношення до визначення митної вартості, тим більше, до її коригування - не мають.
Варто зазначити, що умовами Контракту №19YG-099 не встановлено жодних заборон Продавцю стосовно оплати фрахту.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 24.12.2019р. сторонами контракту №19YG-099 від 24 жовтня 2019 року укладено додаткову угоду №1 до вказаного контракту, якою визначено, що незалежно від обраного Продавцем та Покупцем виду базису поставки конкретної партії товару, Сторони погодили, що фрахт судна може оплачуватись Продавцем. Вартість фрахту може оплачуватися Покупцем на користь Продавця разом з оплатою вартості поставленої партії Товару на умовах оплати за поставку цієї конкретної партії товару. При цьому, Продавець може виставити Покупцю як окремі рахунки за поставлену партію товару та фрахт, так і один загальний рахунок, який буде включати вартість фрахту.
Необґрунтованими, також, колегія суддів вважає посилання митного органу на відсутність інформації щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Так, пунктом 5 контракту №19YG-099 від 24.10.2019р., який був в наявності у митного органу, визначено, що Продавець вживає всіх заходів для надійної і належної упаковки товару, що захищає його від пошкоджень при завантаженні-розвантаженні, транспортуванні та зберіганні. Продавець складає для кожної упаковки детальний пакувальний лист, в якому перераховується упаковані предмети, їх кількість, тип (або модель), вага брутто і нетто.
З матеріалів справи вбачається, що разом з митною декларацією до митного органу декларантом позивача надавався пакувальний лист, в якому перераховані упаковані предмети, зазначена їх кількість, тип (або модель), ціна, вага брутто і нетто.
Поставка товару здійснюється на умовах FOB, що дає підстави для висновку, що ціна товару визначена з урахуванням вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що рішення про коригування митної вартості товарів, яке є предметом спору у даній справі, не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Одеською митницею Держмитслужби не надано копій декларацій, за якими скориговано вартість імпортованого ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» товару.
Слід зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Колегія суддів вважає, що позивачем були надані митному органу усі необхідні документи, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).
Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
А відтак, позовні вимоги ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ґрунтуються на посиланнях, які судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці Держмитслужби та скасування рішення суду першої інстанції від 03 липня 2020 року не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 серпня 2020 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук