05 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6038/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання Лащенко Р. В.
за участю позивача представника позивача Борисенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року (повний текст постанови складено 06.09.2019 року суддя Букіна Л.Є.) за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 86662,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач відмовився у добровільному порядку сплатити суму заборгованості, яка складається з фактичних витрат, пов'язаних з утриманням його у вищому навчальному закладі на протязі 2011-2014 рр., 2015-2017 роках, які останній був зобов'язаний відшкодувати унаслідок порушення (не виконання) умов договору (укладеного з Навчальним закладом), пункт 2.3.6 якого містив застереження щодо звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач під час звернення до суду з цим позовом, подав заяву про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, де зазначив, що ним пропущено строк з поважних причин.
Представник позивача в судовому заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що після закінчення Навчального закладу, відповідач не виконав вимоги Договору та Контракту, позивач надіслав на його адресу повідомлення від 13.08.2018 року щодо добровільної сплати витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі на протязі 2011-2014 рр., 2015-2017 роках у загальному розмірі 86662,39 грн.
Суд дійшов висновку, що позивачем, відповідно до вимог "Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" подані довідки-розрахунки витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі та доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі ДДУВС відповідачем не надано. Таким чином, відповідач незважаючи на взятий на себе обов'язок з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, будучи ознайомленим з розрахунком нарахованих сум витрат, не здійснив відшкодування витрат добровільно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення заборгованності з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом від 31.08.2011 року № 256 відповідача переведено з Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з 01.09.2011 року.
Між позивачем та навчальним закладом укладений договір про навчання від 01.09.2011 року № 2173, пунктом 2.3.6 якого передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Пунктом 2.1.6 закріплено обов'язок навчального закладу щороку інформувати відповідача про розмір фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням.
Згідно з наказом ДДУВС від 28.02.2014р. № 44 о/с відповідач, як випускник ДДУВС був направлений у розпорядження ГУ МВС України в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманням фахом.
Відповідно до наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 03.03.2014 року № 47 о/с відповідача призначено на посаду слідчого слідчого відділу Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Наказом ДДУВС від 18.08.2015 № 195 о/с відповідач зарахований на навчання з 31.08.2015р. слухачем магістратури денної форми навчання.
01.09.2015 р. між відповідачем, навчальним закладом та ГУ МВС України в Дніпропетровській області укладений Договір № 2068 про навчання у ДДУВС.
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про національну поліцію», 07.02.2017 року між відповідачем, ДДУВС та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області (замовник) укладений Контракт № 3009 про здобуття освіти у ДДУВС (далі - Контракт № 3009), умови якого застосовуються до відносин, які виникли з 01.09.2015р., та відповідно до якого договір № 2068 від 01.09.2015р. вважається припиненим. Пунктом 2.3.6 Контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту чи звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання за підставами, передбаченими пунктом 3 цього Контракту, у місячний термін відшкодувати ВНЗ витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженою довідкою-розрахунком.
Згідно з наказом ДДУВС від 16.02.2017р. № 35 о/с відповідач, як випускник ДДУВС направлений у розпорядження ГУ НП в Дніпропетровській області для призначення на посаду згідно з отриманим фахом.
Відповідно до наказу ГУ НП України в Дніпропетровській області від 20.02.2017р. № 72 о/с відповідач призначений на посаду слідчого слідчого відділення Дніпровського ВИ Кам'янського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області.
01.06.2018р. відповідач звернувся до керівництва ГУ НП Дніпропетровській області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.
Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 25.06.2018р. № 172 о/с відповідача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажаннями) Закону України «Про Національну поліцію» з 27.06.2018р.
Вважаючи, що після закінчення навчального закладу, відповідач не виконав вимоги договору та контракту, позивач надіслав на його адресу повідомлення від 13.08.2018 року щодо добровільної сплати витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі на протязі 2011-2014 рр., 2015-2017 роках у загальному розмірі 86662,39 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ст. 9 Закону України «Про міліцію» (який діяв станом на час укладання договору про навчання відповідача, призначення та звільнення його з посади), на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідна норма міститься і в Законі України «Про Національну поліцію» (стаття 74).
20.04.2017 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських».
Згідно з абзацом 3 п. Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок відшкодування) цей порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 3 Порядку відшкодування передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Відповідно до п. 4 Порядку відшкодування витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат за утриманням у вищому навчальному закладі також міститься і в договорі і в контракті, укладеного між позивачем та відповідачем.
Згідно з довідками-розрахунками витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, загальна сума витрат на утримання відповідача склала 86662,39 грн.
Доказів добровільного відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі ДДУВС відповідачем, суду не надано.
За приписами ст. 18 Закону України «Про міліцію», ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, здійснюється в разі звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відповідач незважаючи на взятий на себе обов'язок з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, будучи ознайомленим з розрахунком нарахованих сум витрат, не здійснив відшкодування витрат добровільно, а тому таке відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за час навчання в магістратурі за період 2015-2017 роки в розмірі 66809. 88 грн. (а.с.29).
Щодо вимог про відшкодування витрат за період навчання 2011-2015 роки на здобуття відповідачем освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", в їх задоволенні необхідно відмовити, так як за цей період відсутні підстави для відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, передбачені ст. 18 Закону України «Про міліцію», ст.74 Закону України "Про Національну поліцію".
Доводи відповідача щодо порушення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів не приймає до уваги, так як о спірних правовідносин необхідно застосовувати норми КАС України щодо строків звернення до суду, які позивачем не є порушеними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243,272, 286, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати.
Позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 66809.88 грн.
В іншій частині позовних вимог Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 05 серпня 2020 року, в повному обсязі постанова складена 15 серпня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш
суддя В.А. Шальєва