25 серпня 2020 року справа №360/315/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,
представника відповідача Татаринової О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі №360/315/20 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.01.2020 року № 26, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ № 26 від 03 січня 2020 року Головного управління Національної поліції в Луганській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу агентурно-оперативної роботи УКР Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що спірним наказом на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог п. 4, 5, 13 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», що виразилося у неналежній роботі відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області.
Наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки в діях позивача відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а відповідачем порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області від 03.01.2020 № 26 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого відділу агентурно-оперативної роботи УКР Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_2 .
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтування апеляційної скарги.
1.Підставою для призначення службового розслідування був рапорт від 17.12.2019 начальника УКР ГУНП в Луганській області за підсумками оперативної наради УКР ГУНП в Луганській області, яку проведено 16.12.2019 та на якій заслухано результати роботи відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області за 2019 рік щодо боротьби з незаконними збройними формуваннями, а також стану організації агентурно-оперативної роботи, зокрема, заведення та реалізації справ оперативного обліку.
За результатами вказаної наради результати роботи відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області (позивач займає посаду оперуповноваженого у вказаному відділі з червня 2017 року) за 2019 рік було визнано незадовільними з урахуванням неналежної взаємодії з оперативним підрозділом Старобільського слідчого ізолятора щодо обміну оперативною інформацією та відсутністю заведення оперативно-розшукових справ.
При цьому суд не врахував, що зміст «дисциплінарного проступку» полягає не лише у протиправній винній дії, а також у бездіяльності, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків.
У рапорті зазначено про бездіяльність співробітників відділу АОР УКР ГУНП щодо боротьби з незаконними збройними формуваннями та організацією агентурно-оперативної роботи; неналежне виконання вказаними співробітниками своїх функціональних обов'язків за займаними посадами.
2. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в діях або бездіяльності позивача складу дисциплінарного проступку , а також недоведення відповідачем невиконання або неналежного виконання позивачем своїх функціональних обов'язків.
Цей висновок спростовується письмовими поясненнями позивача в ході службового розслідування, його посадовою інструкцією, відповідно до яких основним функціональним обов'язком позивача є здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Інформація, викладена в письмових поясненнях позивача від 26.12.2019 року, на яку послався суд першої інстанції як підставу відсутності дисциплінарного проступку, не є специфічною для УКР ГУНП в Луганській області та не відображає реалізацію прав та завдань, передбачених ст.ст.1,8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність»
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції з 07.11.2015 по цей час, з 16.06.2017 займає посаду оперуповноваженого відділу агентурно-оперативної роботи управління карного розшуку ГУНП в Луганській області (арк. спр. 39, 46-50).
В ході проведення оперативної наради УКР ГУНП в Луганській області 16.12.2019 заслухано доповідь начальника відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП про результати роботи відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП, а також стан роботи з документування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб учасників незаконних збройних формувань за 2019 рік.
За наслідками оперативної наради від 16.12.2019 року результати роботи відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП за 2019 рік, в тому числі стан роботи з документування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб учасників незаконних збройних формувань визнано незадовільними (арк. спр. 37-38).
17.12.2019 начальником УКР ГУНП в Луганській області складено рапорт на ім'я начальника ГУНП в Луганській області, в якому зазначено, що у відділі агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП функціонально виконують обов'язки за напрямком роботи відділу 10 співробітників, у тому числі начальник і заступник начальника відділу. За поточний рік за оперативним супроводженням співробітників відділу повідомлено про підозру лише 21 учаснику незаконних збройних формувань. ДО УОТЗ ГУНП направлено лише 27 завдань на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до УОС ГУНП направлено 30 завдань, до слідчих підрозділів було направлено 30 ініціативних рапортів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Окрім того, встановлено, що у поточному році співробітниками відділу заведено лише одну оперативно-розшукову справу. Також відсутня належна взаємодія з оперативним підрозділом Старобільського слідчого ізолятору щодо обміну оперативною інформацією.
Таким чином, результати роботи відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області за 2019 рік було визнано незадовільними. На підставі викладеного начальник УКР ГУНП в Луганській області просив дозволу на проведення службового розслідування щодо прорахунків в роботі співробітників відділу (арк. спр. 36).
Наказом начальника ГУНП в Луганській області від 19.12.2019 № 3323 призначено службове розслідування за фактами, викладеними у рапорті начальника УКР ГУНП в Луганській області, проведення якого доручено дисциплінарній комісії (арк. спр. 33).
Опитаний в ході службового розслідування позивач пояснив, зокрема, що протягом 2019 року ним особисто було підготовлено та спрямовано до СУ ГУНП 15 ініціативних рапортів, направлено 8 завдань до УОТЗ ГУНП, виконано 38 доручень слідчих підрозділів, особисто було підібрано одну особу, за участі якої було проведено близько 8 ВКР. Також позивач брав участь у проведенні НСРД, виконав 5 ШТ, розглянув 4 скарги, особисто виявив 4 особи, відносно яких порушено кримінальні провадження (арк. спр. 42-44).
Службовим розслідуванням встановлено, що згідно довідки, наданої відділом агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області, під час фільтраційних заходів по встановленню осіб, які підозрюються в участі в незаконних збройних формуваннях, співробітниками відділу УКР та територіальними підрозділами ГУНП відпрацьовано та допитано на причетність до НЗФ 1048 осіб, з яких 425 члени ГО «Мир Луганщини», 156 особи, що звільнилися з місць позбавлення волі «ЛНР», та 467 за підозрою в причетності до НЗФ. За результатами їх відпрацювання виявлено 32 особи, відносно яких працівниками цього відділу УКР підтверджено участь у НЗФ, інформацію відносно 31 особи внесено до ЄРДР, а кримінальні провадження направлені до суду з обвинувальним актом за ст. 260 (18) та 258-3 КК України (13).
На даний час до ЄРДР внесено 43 кримінальних правопорушень за ознаками ст. 260 КК України, 40 особам оголошено підозру.
До УОТЗ ГУНП направлено лише 27 завдань на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до УОС ГУНП направлено лише 30 завдань, до слідчих підрозділів було направлено лише 30 ініціативних рапортів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Окрім того, встановлено, що в поточному році співробітниками відділу заведено лише одну оперативно-розшукову справу. Відсутня належна взаємодія з оперативним підрозділом Старобільського слідчого ізолятора щодо обміну оперативною інформацією, зокрема, відсутня будь-яка інформація щодо причетності осіб, які утримуються в зазначеній установі, до раніше скоєних злочинів. Не проведено жодної негласної слідчої розшукової дії по даному напрямку.
Таким чином, під час проведення службового розслідування та аналізуючи звітні матеріали роботи відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області за 2009 рік, було встановлено факт порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про Дисциплінарний статут НПУ» та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в частині вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів та викриття причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів окремими працівниками УКР ГУНП в Луганській області.
За висновком службового розслідування за порушення вимог п. 4, 5, 13 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут НПУ», п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноважений відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області майор поліції ОСОБА_1 (арк. спр. 46-50).
Наказом ГУНП в Луганській області від 03.01.2020 № 26 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських УКР ГУНП в Луганській області» за порушення вимог п. 4, 5, 13 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут НПУ», п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», що виразилося у неналежній роботі відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області, майору поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженому відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області, оголошено сувору догану (арк. спр. 34-35).
Позивача ознайомлено з наказом 10.01.2020 (арк. спр. 51).
Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем безпідставно призначено службове розслідування, тому його проведення, встановлені обставини та висновки є такими, що суперечать приписам п.1 ч.1 ст.2 КАС України.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі частини першої статті 59 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський, поміж іншого, зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Як визначено пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України від 18.02.1992 № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі - Закон №2135) підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень.
Відповідно до абзаців 2 та 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила), під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Як визначено частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно статті 11 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», яким затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут) за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
На підставі частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію України», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону тощо.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту свідчить, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як визначено пунктом 1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок № 893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що мають ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.
Підставою для видання оскаржуваного наказу слугував висновок службового розслідування, який був складений за результатами проведеного службового розслідування на підставі наказу начальника ГУНП в Луганській області від 19.12.2019 № 3323 за фактами, викладеними у рапорті начальника УКР ГУНП в Луганській області.
Підстави для проведення службового розслідування визначені у пунктах 1-2 розділу II Порядку №893.
Аналіз вказаних норм свідчить, що обов'язковими підставами для проведення службового розслідування є певний перелік дій, які повинні відповідати наступним ознакам:
1) наявність заяви, скарги, повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення (пункт 1 розділу II Порядку) та інші підстави передбачені у пункту 2 розділу II Порядку;
2) вказані повідомлення чи дані повинні мати ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку;
3) наявність у суб'єкта призначення службового розслідування достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 29.01.2020 у справі № 560/1555/19.
Підставою для призначення службового розслідування та видання наказу від 19 грудня 2019 року №3323 слугував рапорт від 17.12.2019 начальника УКР ГУНП в Луганській області, в якому зазначена загальна інформація щодо роботи відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП, де працює позивач, за наслідками проведення оперативної наради УКР ГУНП в Луганській області від 16.12.2019 року.
При цьому в рапорті взагалі відсутня будь-яка інформація конкретно щодо позивача про порушення ним своїх функціональних обов'язків.
Зазначена в рапорті інформація не має ознак дисциплінарного проступку, в цій інформації відсутні дані, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
В рапорті мова йде про «прорахунки в роботі співробітників відділу» (які не конкретизовані стосовно часу вчинення та осіб, що їх вчинили), що не є тотожним дисциплінарному проступку.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказана відповідачем у наказі від 19.12.2019 року №3323 підстава для призначення службового розслідування, а саме - інформація зазначена у рапорті, не має ознак дисциплінарного проступку, а отже не відповідає вимогам пунктів 1-2 розділу II Порядку.
Оскільки відповідачем безпідставно призначено службове розслідування відносно позивача, і, відповідно, протиправно видано наказ ГУНП в Луганській області від 03 січня 2020 року №26, то проведення службового розслідування, обставини встановлені під час його проведення та висновки службового розслідування є такими, що суперечать приписам пункту 1 частини другої статті 2 КАС України.
Крім того, в підтвердження правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач посилається, що протягом 2019 року за оперативним супроводженням співробітників відділу агентурно-оперативної роботи УКР ГУНП в Луганській області повідомлено про підозру лише 21 учаснику НЗФ, до УОТЗ ГУНП направлено лише 27 завдань на проведення НС(Р)Д, до УОС ГУНП направлено 30 завдань, до слідчих підрозділів направлено 30 ініціативних рапортів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Окрім того, протягом року співробітниками відділу заведено лише одну оперативно-розшукову справу. Таким чином, роботу відділу визнано незадовільною.
Між тим, у висновку про результати службового розслідування відповідачем не визначено жодного факту, який би свідчив, що позивач за конкретних обставин, усупереч покладених на нього посадових обов'язків не вчинив певних дій, які міг і повинен був учинити, як то порушення справ, виконання доручень слідчих, проведення НС(Р)Д тощо.
Крім того, письмові пояснення позивача, надані в ході службового розслідування, навпаки, спростовують факт бездіяльності позивача щодо виконання своїх функціональних обов'язків та підтверджують виконання ним службових обов'язків (надіслання ініційованих рапортів на проведення НС(Р)Д, проведення НС(Р)Д, виконання доручень слідчих, розгляд скарг тощо) (арк. спр. 42-44).
Також, за результатами службового розслідування неможливо встановити, якими критеріями керувався відповідач, визначаючи роботу відділу в цілому, та, зокрема, позивача, незадовільною.
Висновок службового розслідування містить загальну інформацію, викладений без будь-якого аналізу чи оцінювання вихідних даних для такого висновку, без відповідного обґрунтування, яке повинно базуватись на фактах і обставинах та із застосуванням чітких і зрозумілих критеріїв.
Як у висновку службового розслідування, так і в наказі про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, не конкретизовано в чому саме полягає порушення позивачем вимог п. 4, 5, 13 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут НПУ», п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»; не містять відомостей, які саме дії або бездіяльність допустив позивач при виконанні своїх службових обов'язків і які наслідки це за собою потягло.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини в своїх рішенням неодноразово визначав принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень. Так, в рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, Суд зазначає, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, що має на увазі - рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Дослідивши зміст наказу про застосування дисциплінарного стягнення від 03.01.2020 № 26, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказаний наказ не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності, є таким, що винесено за відсутності підстав, визначених законом.
Отже, наказ ГУНП в Луганській області від 03.01.2020 № 26 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції, що зміст «дисциплінарного проступку» полягає не лише у протиправній винній дії, а також у бездіяльності, - не спростовують висновків судів про невідповідність висновку службового розслідування та наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 03.01.2020 року критеріям обгрунтованості, зрозумілості та законності.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі №360/315/20 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі №360/315/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 25 серпня 2020 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 25 серпня 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді І.В. Геращенко
Г.М. Міронова