25 серпня 2020 року справа №200/3333/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника відповідача Пономарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року (повне судове рішення складено 26 травня 2020 року у м. Слов'янську) у справі № 200/3333/20-а (суддя в І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (далі - ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2019 № 0064215404 про застосування штрафних санкцій в сумі 123 205,74 грн., № 0064225404 про застосування штрафних санкцій в сумі 5803,39 грн.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував незаконністю наведених податкових повідомлень-рішень, які винесені на підставі акту камеральної перевірки від 19.11.2019 № 1620/05-99-54-04/05-583/24155428 та якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року. Зазначив, що статтею 6 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) платники орендної плати з юридичних осіб, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнені від її сплати. Підприємство зареєстроване та значиться на податковому обліку у м. Маріуполі. Відповідно до ст.10 Закону № 1669-VII позивачем отримано сертифікат Торгово-промислової палати України від 31.12.2014 № 6859/05-4 про настання обставин непереборної сили з 20.06.2014 при здійсненні господарської діяльності та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, а тому є звільненим від негативних наслідків за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб до закінчення АТО.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги зазначено, що актом камеральної перевірки позивача встановлено порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року, чим порушено п. 57.1. ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції, у розмірах, встановлених п. 126.1 ст. 126 ПК України. Податковий орган наголошує, що місцевим судом помилково не застосовано до спірних правовідносин Закон України від 17 травня 2016 року № 1365-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» (далі - Закон № 1365-VІІІ), яким стаття 6 Закону № 1669-VII була викладена в наступній редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону». Переліки зазначених територій затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (із змінами), проте м. Маріуполь не внесено до зазначених переліків. Також апелянт зазначив, що відповідно до п.38.7 п.38 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України не нараховується та не сплачуються у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та на території населених пунктів на лінії зіткнення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» зареєстроване як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 24155428 з 04 червня 1996 року, що доведено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 5-10).
Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДФС (ДПС) у Донецькій області (Маріупольське управління) з 12.06.1996 та є платником орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку, розташовану у м. Маріуполі.
ГУ ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року, про що складено акт від 19.11.2019 № 1620/05-99-54-04/05-583/24155428 (далі - Акт перевірки) (а.с.15-16).
Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по деклараціям з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року, чим порушено п. 57.1. ст. 57, п. 287.3 ст. 287 ПК України, що в свою чергу передбачає відповідальність, встановлену п. 126.1 ст. 126 ПК
На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рiшення від 03.12.2019 № 0064215404 про застосування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 123 205,74 грн. (а.с.11) та № 0064225404 про застосування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 5803,33 грн. (а.с.13).
Також, як вбачається з матерілів справи, позивачем надано додаткові письмові пояснення (а.с.100-102) в яких останній зазначив, що предметом камеральної перевірки було своєчасність сплати самостійно визначених сум грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року. Даний період сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з орендної плати за землю був спірним по справі 200/13008/19-а. Протиправність дій відповідача по справі 200/13008/19-а полягала у вчиненні дій, які призвели до порушення порядку зарахування сплачених коштів позивачем за зобов'язаннями, які були наявні в картці особового рахунку платника податків з орендної плати за землю.
Крім того, сума 548 026,96 грн. є сумою скасованої пені за рішенням суду від 20 травня 2019 року по справі 200/2788/19-а. В порушення порядку зарахування відповідач зараховує суму переплати не в погашення суми податкового зобов'язання (податкового боргу), а зараховує в рахунок погашення пені в розмірі 357 304,61 грн., а суму 190 722,35 гривень зараховано в погашення податкового боргу 2017 року.
Такі обставини встановлені в суді по справі 200/13008/19-а. За результатом розгляду позовної заяви дії відповідача ГУ ДПС у Донецькій області визнанні протиправними, та зобов'язано здійснити коригування показників КОР.
Отже, позивач вважав, що встановлені обставини по справі 200/13008/19-а впливають на правомірність рішення відповідача про застосування фінансових санкцій, які визначені в оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0064215404, № 0064225404 від 03.12.2019, а порушення порядку зарахування коштів протягом листопада-грудня 2018 року та січня-березня 2019 року в рахунок пені призвели штучно до порушення строку сплати зобов'язань за перевіряємий період.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд дійшов таких висновків.
У період невиконання обов'язків платника земельного податку та під час складання акту камеральної перевірки від 19.11.2019, а також складання спірних податкових повідомлень-рішень - 03.12.2019 земельна ділянка позивача знаходилася на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, та позивач мав сертифікати про настання форс-мажорних обставин щодо цієї земельної ділянки, що унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань з орендної плати за землю. Оскільки визначене у податкових повідомленнях-рішеннях від 03.12.2019 грошове зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій прийнято за зобов'язаннями з орендної плати з юридичних осіб за листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року за земельну ділянку, розташовану у м. Маріуполі, тому відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
З такими висновками не погоджується колегія суддів, виходячи з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, статті 94 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб по деклараціях за листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року.
Згідно з п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до п. 287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного місяця).
За приписами п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 ПК України).
Так, позивачем не спростовується факт самостійного декларування вказаних вище зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку, розташовану у м. Маріуполі.
Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З 15.10.2014 набрав чинності Закон № 1669-VII, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що проводять діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у цій зоні або переселилися з неї під час її проведення. Статтею 6 цього Закону було встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
08.06.2016 набрав чинності Закон № 1365-VIII, яким тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону»; «Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».
Вказаним Законом також статтю 4 доповнено частиною четвертою наступного змісту: «Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію».
Такі Переліки затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085, і такий населений пункт як м. Маріуполь, в якому позивач користується земельними ділянками державної та комунальної власності, до них не включено.
Спірні земельні ділянки позивача знаходяться у м. Маріуполі, яке до жодного із Переліків не входить, що виключає можливість застосування статті шостої Закону № 1669-VII до спірних правовідносин, оскільки склад податкового правопорушення полягає у несвоєчасній сплаті орендної плати за землю за період листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року.
Щодо сертифікатів Торгово-промислової палати від 14.01.2016 № 19/12.1-17-03, № 20/12.1-17-03, № 21/12.1-17, № 22/12.1-17-03, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до сертифікату (висновку) № 2436 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (вих. № 6859/05-4 від 31 грудня 2014), Торгово-промисловою палатою України на підставі пунктів 100.4-100.5 статті 100 ПК України засвідчено позивачу настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 20 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території м. Алчевська Луганської області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (а.с.24).
Сертифікатами № 5693 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (вих. № 22/12.1-17-03 від 14 січня 2016 року), № 5694 (вих. № 20/12.1-17-0 від 14 січня 2016 року), № 5695 (вих. № 19/12.1-17-03 від 14 січня 2016 року, № 5696 (вих. № 21/12.1-17 від 14 січня 2016 року) Торгово-промисловою палатою України засвідчено позивачу форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, дії органів державної влади щодо зобов'язань, пов'язаних із використанням земельних ділянок відповідно до мети та цільового призначення: щодо дотримання положень законодавства у галузі навколишнього природного середовища та режиму використання земель за укладеними товариством договорами оренди (а.с.25-28).
Положеннями статті 126 ПК України передбачено застосування штрафних санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань.
Положення Закону № 1669-VII запроваджені спеціальні норми для суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, та за умови отримання висновку Торгово-промислової палати України, що встановлюють підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов'язку своєчасної сплати грошового зобов'язання.
Оскільки Закон 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.
Зміст статті 10 Закону 1669-VII свідчить про те, що підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань платником податків, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, зокрема, несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на землю законодавчо визначено сертифікат Торгово-промислової палати України.
У частині першій статті 14-1 Закону України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15 липня 2014 року № 40(3) (далі - Регламент) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу. Дія таких обставин може бути викликана, зокрема винятковими погодними умовами і стихійним лихом (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин (стаття 6.2 Регламенту).
За змістом статті 6.9 Регламенту для визнання та підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) уповноважена особа повинна впевнитись, що надані заявником документи свідчать, зокрема про - причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
У сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо податкових обов'язків / обов'язкових платежів вказується інформація про заявника, місце державної реєстрації, ідентифікаційний код, державна податкова інспекція, в якій платник податків зареєстрований, зобов'язання, обставини, докази, на які посилається зацікавлена особа, що унеможливлюють виконання податкових обов'язків / здійснення обов'язкових платежів у встановлений термін, та інші відомості, зокрема, про неможливість здійснення господарської діяльності тощо (стаття 6.12 Регламенту).
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що форс-мажорні обставини засвідчуються по кожному окремому договору або податкових зобов'язаннях за наявності причинного зв'язку між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань за договором або законом.
Сертифікат ТПП України може підтверджувати факт настання обставин непереборної сили та містити висновок щодо впливу цієї події на можливість виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (зокрема, за договором або законом). Задля звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання слід встановити вплив обставин непереборної сили на можливість здійснення платником податків своєчасної сплати грошового зобов'язання.
Разом з тим, надані позивачем Сертифікати (висновки) торгово-промислової палати засвідчують форс-мажорні обставини стосовно певних видів діяльності позивача та не стосуються здійснення ним сплати узгоджених зобов'язань з плати за землю. Крім цього, зазначені сертифікати видані більш ніж за 3 роки до здійснення відповідачем порушення строків граничної сплати податкових зобов'язань з орендної плати.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого суду, що позивач мав сертифікати про настання форс-мажорних обставин щодо земельної ділянки, яка розташована у м. Маріуполі, що унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань з орендної плати за землю.
Наявні у ТОВ «Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс» сертифікати ТПП не звільняють позивача від обов'язку дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань та не можуть свідчити про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Аналогічний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 805/385/17-а адміністративне провадження К/9901/32011/18, від 24 січня 2020 року у справі № 805/1424/16-а.
Щодо безпосередньо встановленої податковим органом несвоєчасної сплати грошових зобов'язань з орендної плати, що призвело до застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
Як вже було зазначено судом вище, позивачем у додаткових письмових поясненнях, а також у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що предметом камеральної перевірки було своєчасність сплати самостійно визначених сум грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за листопад-грудень 2018 року, січень-березень 2019 року. Даний період сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з орендної плати за землю був спірним по справі 200/13008/19-а, в якій протиправність дій відповідача полягала в вчиненні дій, які призвели до порушення порядку зарахування сплачених коштів позивачем за зобов'язаннями, які були наявні в картці особового рахунку платника податків з орендної плати за землю. Крім того, сума 548 026,96 грн. є сумою скасованої пені за рішенням суду від 20 травня 2019 року по справі 200/2788/19-а.
Спершу слід зазначити, що місцевим судом таким обставинам справи оцінка не надавалась, не досліджувались дані інтегрованої картки з орендної плати за землю щодо стану розрахунків ТОВ «Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс» з бюджетом, з урахуванням здійснених платежів з цього податку (платіжні доручення № 3713 від 23.10.2019, № 3812 від 30.10.2019, № 3809 від 30.10.2019, № 3951 від 08.11.2019, № 3892 від 05.11.2019), несвоєчасна сплата за якими була покладена ГУ ДПС у Донецькій області в основу податкових повідомлень-рішень.
В той же час, з даних інтегрованої картки з орендної плати за землю щодо стану розрахунків ТОВ «Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс» з бюджетом вбачається, що у позивача безперервно в період з 2018 року обліковувався податковий борг, розмір якого щонайменше був більше ніж 1 300 000,00 грн.
Відтак, сума 548 026,96 грн. скасованої пені за рішенням суду від 20 травня 2019 року по справі 200/2788/19-а не перетворювала стан розрахунків з бюджету з недоїмки на переплату, тому зазначена обставина не впливає на правильність застосування штрафу спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Те саме стосується і суми 9 196,65 грн.
Отже, такі доводи позивача апеляційним судом визнаються необґрунтованими і такими, що не дабть підстав для задоволення позову.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати позивача розподілу не підлягають. Суб'єкт владних повноважень за діючим процесуальним законодавством не має права на відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст. 283, 310, 315, 317, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - задовольнити повністю.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі № 200/3333/20-а - скасувати повністю.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Повне судове рішення - 25 серпня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук