ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 серпня 2020 року м. Київ № 640/5183/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправною та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу від 13 лютого 2019 року № 78725-17.
- визнати протиправним та скасувати Рішення про опис майна у податкову заставу №78725-17 від 13.02.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відсутності доказів узгодженості суми грошового зобов'язання, а також набуття нею статусу податкового боргу, оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна в податкову заставу є протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2780/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 поштовим зв'язком було отримано Податкову вимогу від 13 лютого 2019 року № 78725-17, якою його було повідомлено про наявність податкового боргу станом на 12.02.2019 року у розмірі 61 219,20 грн., зі сплати Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, Рішення про опис майна у податкову заставу №78725-17 від 13.02.2019 року, а також лист Головного управління ДФС у м. Києві від 20.02.2019 року №18777/С/26-15-17-03-18, наступного змісту: "Головне управління ДФС у м. Києві повідомляє, що станом на 18.02.2019 відповідно до інтегрованих карток платника податків сума податкового боргу ОСОБА_1 становить 61 219,20 гривень».
З метою отримання копії податкового повідомлення-рішення, яким було визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 61 216.20 грн. представником позивача було подано відповідний адвокатський запит від 25.03.19 p.,.
Також позивач зазначає, що відповідно до інформації, наявної у сервісі "електронний кабінет платника", вказана заборгованість виникла відносно нерухомого майна, яке розташоване у Подільському районі м. Києва, проте, позивач зазначає, що з лютого 2013 року не має у власності нерухомого майна у вказаному районі міста.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
При цьому, відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, у той час як податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 4.1.175 пункт 14 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 59.1 та пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Поряд з цим, відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, тоді як податкова вимога може бути надіслана платнику податку тільки у разі наявності у нього податкового боргу, що також є умовою для прийняття рішення про опис майна платника податків у податкову заставу.
Беручи до уваги той факт, що позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг у розмірі 61219,20 грн., ним не отримувались, суд приходить до висновку, що податкове зобов'язання визначене відповідачем не набрало статусу податкового боргу, а отже надіслання позивачу податкової вимоги є передчасним.
Так, пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Крім того, порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 з метою встановлення єдиного порядку надіслання податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок №1204), визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.
Розділом III Порядку №1204 передбачаються вимоги щодо порядку надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків.
У відповідності до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №1204 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (заступнику керівника) контролюючого органу. Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №1204).
Разом з тим, доказів направлення позивачу податкових повідомлень-рішень від відповідачем не надано, що, у свою чергу, дає підстави вважати, що такі рішення не були вручені позивачу у відповідності до вимог податкового законодавства.
Отже, враховуючи встановлений податковим законодавством обов'язок контролюючого органу належним чином надсилати податкові повідомлення-рішення, які у свою чергу, є підставою для виникнення у такого платника обов'язку сплатити визначене контролюючим органом грошове зобов'язання у встановлені пунктом 287.5 статті 87 Податкового кодексу України строки - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, посилання відповідача на наявність у позивача згідно даних інтегрованих карток несплаченого узгодженого грошового зобов'язання та формальна наявність податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу не підтверджують підстав виникнення у позивача податкового боргу, як і не свідчать про наявність обставин виникнення у позивача обов'язку зі сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Відтак суд не вбачає законних підстав для надсилання позивачу податкової вимоги від 13 лютого 2019 року №78725-17 та рішення про опис майна в податкову заставу від 13 лютого 2019 року №78725-17.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980) про визнання протиправною та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу від 13 лютого 2019 року № 78725-17.
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення про опис майна у податкову заставу №78725-17 від 13.02.2019 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 536,80 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги)
Суддя І.А. Качур