ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 серпня 2020 року м. Київ № 640/18308/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «С К С»
до1) Офісу великих платників податків ДФС, 2) Державної фіскальної служби України
провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «С К С» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.04.2018 № 643764/36088095, від 21.09.2018 № 924080/36088095, зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 адміністративний позов задоволено повністю.
13.05.2020 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, враховуючи понесенні ним витрати на правничу допомогу, а саме за підготовку позовної заяви.
21.05.2020 до суду від Офісу великих платників податків ДПС надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Розглянувши заяву представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.
Згідно приписів пункту 2 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, між Адвокатським об'єднанням «Правова та економічна безпека» та Товариством з обмеженою відповідальністю «С К С» укладено договір про надання правової допомоги від 30.03.2018.
Проте, акт приймання-передачі надання послуг по Договору про надання правової допомоги №б/н від 30.03.3018 оформлено лише 17.04.2020.
В подальшому Адвокатським об'єднанням «Правова та економічна безпека» виставлено позивачу рахунок на оплату № 35 від 22.04.2020.
Відповідно до платіжного доручення № 4860 від 06.05.2020 позивачем здійснено оплату за послуги з надання правової допомоги згідно рахунку на оплату № 35 від 22.04.2020.
Заява про ухвалення додаткового рішення у справі, з доказами на підтвердження понесених судових витрат, подано позивачем до суду лише 12.05.2020 після того, як судом першої інстанції ухвалено кінцеве рішення у справі.
Враховуючи викладене, позивачем у строк визначений частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не надано суду доказів на підтвердження понесених ним судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а надані докази вже разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення не можуть бути прийнятті судом, оскільки вони створенні вже після ухвалення судом рішення.
За таких обставин відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи не було предметом вирішення адміністративним судом під час ухвалення рішення в цій справі (так само як і додаткового рішення), оскільки їх заявлено вже після розгляду справи.
Враховуючи, подання позивачем документів на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи вже після того, як суд ухвалив рішення у справі, за яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» задоволено, підстави для ухвалення за цією заявою додаткового рішення відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Разом з тим, суд зазначає, що при ухваленні рішення на підставі поданих позивачем доказів вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1 762,00 грн.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Враховуючи не подання позивачем у строк встановлений процесуальним законом доказів на підтвердження понесених судових витрат, а також, те що рішенням було вирішено питання щодо стягнення на користь позивача судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 817/1889/17.
З огляду на викладене, керуючись статтями 47, 241-243, 248, 257-260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «С К С» про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Суддя О.П. Огурцов