ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 липня 2020 року м. Київ № 640/17756/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ"
до Київської міської митниці ДФС
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Цеппелін Україна ТОВ» з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач, митний орган), в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2019 №UA100000/2019/000083/2.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач безпідставно не взяв до уваги подані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що ввозилися в Україну, та необгрунтовано прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару.
Відповідач правом щодо надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2017 між ТОВ «Цеппелін Україна ТОВ» (покупець) та компанією «USCO S.P.A» (продавець) укладено договір купівлі-продажу запасних частин №USCO/ZEPUKR/12/2017.
Відповідно до умов цього договору продавець зобов'язувався продавати та поставляти, а покупець приймати та оплачувати запасні частини до будівельної та гірничодобувної техніки таких торгових марок як ITR, Cateroillar, Komatsu, Volvo та Hyndai згідно з кількістю та цінами, зазначеними в інвойсах.
Поставка обладнання здійснюється автомобільним або авіаційним транспортом на умовах Modena Італія (Інкотермс-2010) поетапно, окремими партіями, в строки і обсягах, узгоджених сторонами згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).
При поставці автомобільним або авіаційним транспортом, пункт відправки та умови поставки можуть відрізнятись (пункт 2.2 договору). Ціни на запасні частини визначаються за кожною окремою позицією в дійсному інвойсі продавця (пункт 4.3 договору). Оплата кожної отриманої партії повинна бути здійснена протягом 60 календарних днів від дати інвойсу, за умови попередньої доставки та отримання запасних частин. Оплата має бути здійснена в євро (пункт 4.4 договору).
Відповідно до умов вищевказаного договору та згідно з інвойсами від 27.03.2019 №4709/2019 та №4710/2019 позивачем придбано товари, зокрема:
- частини доржньо-будівельної техніки: фільтр паливний ДВЗ арт.7W2326-1 шт., виробник USCO SpA, торговельна марка ITR, країна виробництва Китай, код УКТЗЕД 8421230090 (пункт 12 в ЕМД)
- частини дорожньо-будівельної техніки: гусеничний опорний каток арт.UF194C0E - 6 шт., гусеничний підтримуючий ролик арт.UH082К2B - 2 шт., виробник USCO SpA, торговельна марка ITR, країна виробництва Китай, код УКТЗЕД 8708709990 (пункт 19 в ЕМД).
Указані товари були заявлені для митного оформлення за митною декларацією від 08.04.2019 №UA100020/2019/368466.
Задекларована митна вартість товару визначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та включала вартість товару згідно з інвойсами та вартість витрат на транспортування товарів згідно з довідкою (калькуляції) про транспортні витрати від 04.04.2019 №1910133 до місця ввезення на митну територію України (умови поставки згідно з договором FCA IT Модена), а саме:
Номер товару в ЕМД, к-стьЦіна згідно з інвойсомТранспортні витрати згідно з інвойсомЗаявлена митна вартість (1 метод)Курс валюти , євро
(12) 22,701116,1855 євро (3493,6151 грн.)123,4800 євро (3713,0300 грн.) 5,4394 євро за 1 кг 30,069287114,15 євро 6,3500 євро за 1 кг
(19) 310,00829,9243 євро (24955,2319 грн.)932,6800 євро (28045,0900 грн.) 3,0086 євро за 1 кг30,0692871692,61 євро 5,4600 за 1 кг
Для митного оформлення декларант позивача подав до митного органу:
- декларацію митної вартості від 08.04.2019 №UA100020/2019/368466;
- договір купівлі-продажу від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 та додаткові угоди до нього від 30.12.2017 №1 та від 28.12.2018 №3;
- інвойси від 27.03.2019 №4709/2019 та №4710/2019;
- CMR від 28.03.2019 №384307;
- договір перевезення (ТОВ «Цеппелін Україна ТОВ» - Шерп ІЛС) від 11.02.2014 №К004/14;
- калькуляцію на транспортно-експедиторські послуги від 04.04.2019 №1910133.
Як зазначив позивач, на момент митного оформлення товару у нього були відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, оскільки відповідно до п.4.4 вищевказаного договору купівлі-продажу термін сплати за товар складає 60 календарних днів від дати інвойсу; за умовами поставки (FCA Модена) вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена в ціну товару, тому включена в митну вартість, заявлену позивачем (надана довідка про транспортні витрати та договори з перевізниками); імпорт товару не підлягає ліцензуванню; страхування імпортером не здійснювалося.
У подальшому позивач оплатив поставлений товар за ціною договору, що підтверджується довідкою з банку від 19.07.2019 №МО/190719/4/БТ.
Листом від 09.04.2019 №251025 митний орган повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.
Зокрема, відповідач вказав, що подані декларантом позивача документи для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Пунктом 2.1 договору від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 визначено, що умовами поставки товару є FCA Modena (Італія). Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України одним із документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до наказу Мінфіну від 23.05.2012 №599 документами, що підтверджують складові митної вартості в частині транспортування є: акт виконаних робіт, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. З метою усунення виявлених недоліків декларанту позивача запропоновано надати основні та додаткові документи: за наявності транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; акт виконаних робіт (наданих послуг), якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; копії декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та, за бажанням, інші документи, які підтверджують складові митної вартості.
Листом від 09.04.2019 декларант позивача надав додаткові документи, а саме:
- рахунок на транспортно-експедиторські послуги від 04.04.2019 №1910133;
- сертифікат країни походження від 01.04.2019 №№0573108, 0573109, 057311, 0573111, 0573112;
- експортну декларацію від 27.03.2019 19ІТQТС1Т0018236У5;
- прайс-лист б/н від 04.04.2019;
- звіт про оцінку вартості товару від 05.04.2019;
- видаткову накладну від 16.05.2019 №KVRN0007343, від 22.05.2019 №KVRN0004276;
- договір перевезення (Шерп ІЛС - ФОП ОСОБА_1 ) від 11.12.2016 №160209;
- договір перевезення (ФОП ОСОБА_1 - ТОВ ЕКСТРАНС ) від 09.02.2016 №160209;
- заявку на транспортно-експедиторські послуги від 27.03.2019 №1910133.
Надані додатково позивачем документи відповідач до уваги не взяв та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2019 №UA100000/2019/000083/2, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості.
При цьому попередньо подану ВМД анульовано шляхом видання картки-відмови у митному оформленні (випуску) товарів.
У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання та сплатив відповідні митні платежі, обчислені з митної вартості, визначеної відповідачем, після чого товар був випущений митним органом у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.
У зв'язку з визначенням відповідачем іншої, ніж указана позивачем, митної вартості товару, сума переплат ПДВ та ввізного мита, сплачениним, склала відповідно 4905,72 грн. та 1150,35 грн., та разом складає 6056,07 грн.
Не погоджуючись вищевказаним рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із частинами 5, 6, 8, 11 статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації.
Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною другою статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина п'ята статті 53 Митного кодексу України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частини четвертої стаття 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п'ята, сьома статті 58 Митного кодексу України).
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку суду про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, при здійсненні контролю митний орган встановив, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В якості додаткових документів декларантом надано: звіт про оцінку майна, прайс-лист, копію декларації країни відправлення, рахунок на транспортно-експедиційні послуги, сертифікат крани походження, заявку на перевезення, видаткову накладну (попередніх поставок).
За результатами розгляду додаткових документів встановлено, що прайс-лист компанії «USCO SpA» наданий тільки на ті позиції товару, які стосуються митного оформлення, а не на всю продукцію виробника, що в свою чергу суперечить загальноприйнятій комерційній практиці.
Наданий звіт про оцінку майна від 18.01.2019 №061 містить інформацію щодо ціни на направляюче колесо ходове з вилкою арт.UX089С0Е відсутності в них обґрунтування ціни товару з урахуванням вартості сировини.
Подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме в інвойсах від 27.03.2019 №№4709/2019, 4710/2019, 4711/2019, 4712/2019 та №4713/2019 зазначено, що оплата за товари здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу, тоді як пунктом 4.4 контракту від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 передбачено здійснення оплати у розмірі 100% від вартості інвойсу протягом 60 календарних днів від дати інвойсу.
Отже, надані документи в якості додаткових прийняті до уваги митним органом, але не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.
При цьому суд зауважує, що витребовуючи від декларанта позивача додаткові документи листом від 09.04.2019, митний орган зазначив лише про необхідність підтвердження складових митної вартості в частині транспортування товарів, запропонувавши надати відповідні документи на їх підтвердження та, за бажанням, інші документи.
Суд вважає, що позивач в установленому порядку усунув недоліки щодо документів, поданих на підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема, стосовно підтвердження складових митної вартості в частині транспортування товарів,
Так, відповідно до пункту 2.1 зовнішньоекономічного договору від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 умовами поставки товару є FCA Modena (Італія).
Згідно з міжнародними комерційних умов FCA Modena (Італія) Інкотермс 2010 продавець виконує своє зобов'язання з поставки, коли він поставляє товар, очищений від мита на експорт, перевізнику, призначеному покупцем, у визначеному місці.
За вказаними умовами вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена в ціну товару, тому вона була включена в митну вартість, заявлену декларантом позивача.
До заявленої митної вартості декларантом віднесено вартість транспортних послуг у розмірі 22 835,48 грн., на підтвердження чого надано довідку про транспортні витрати від 04.04.2019, яка містить розгорнуту калькуляцію транспортних послуг.
Водночас на підтвердження вартості транспортних витрат у вищевказаному розмірі відповідачу надано рахунок на транспортно-експедиторські послуги від 04.04.2019 №1910133
Згідно з пунктом 3.1 договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 11.02.2014 №К004/14, укладеним між позивачем та іноземним підприємством «Шерп ІЛС», розмір плати експедитору по договору фіксується в рахунку.
Крім того, вищевказана вартість робіт по перевезенню підтверджується актом здачі-прийому робіт (надання послуг) від 09.04.2019, зокрема, перевезенню вантажу з товарами, що імпортувалися позивачем.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.-5.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Тобто, документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, можуть бути не тільки банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, а й - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
З урахуванням викладеного, надані декларантом позивача рахунок на транспортно-експедиторські послуги, довідка про вартість транспортних послуг, що містить калькуляцію транспортних послуг та акт виконаних робіт, які оформлені належним чином, є достатніми доказами на підтвердження витрат позивача на перевезення, включених ним до заявленої митної вартості товарів.
Водночас суд зауважує, що вимагаючи від позивача документи, що стосується підтвердження складових митної вартості в частині транспортування товарів та запропонувавши надати відповідні документи на їх підтвердження, відповідач в оскаржуваному рішенні не надав оцінку цим документам, зазначивши, натомість, про виявлену розбіжність в інших наданих додатково документа та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично спечена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, суд не бере до уваги такі доводи відповідача з наступних підстав.
Так, суд критично сприймає твердження відповідача, викладене в оскаржуваному рішенні, про те, що прайс-лист компанії «USCO S.P.A.» наданий тільки на ті позиції товару, які стосуються митного оформлення, а не на всю продукцію виробника, що, в свою чергу, суперечить загальноприйнятій комерційній практиці.
Погоджуючись із позивачем, суд зазначає, що прайс-лити складаються виробником товару в процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаного виду документів законодавством не передбачено. Вимоги щодо форми прайс-листа законодавством також не встановлені. Таким чином, відомості, наведені в прайс-листі фірми - виробника товару можуть слугувати для митного органу лише як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості.
Аналогічним чином суд уважає, що наданий позивачем звіт про оцінку майна від 18.03.2019 №061 може слугувати як додаткове джерело інформації для митного органу при прийнятті рішення про коригування митної вартості.
Що стосується твердження відповідача, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в інвойсах від 27.03.2019 №4709/2019, №4710/2019, 4711/2019, 4712/2019 та №4713/2019 зазначено, що оплата за товари здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу, тоді як пунктом 4.4 контракту від 30.12.2017 №USCO/ZEPUKR/12/2017 передбачено здійснення оплати у розмірі 100% від вартості інвойсу протягом 60 календарних днів від дати інвойсу, то зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається обґрунтування відповідачем причинно-наслідкового зв'язку між вказаною обставиною та її безпосереднім впливом на вартість товару.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем правильно визначено митну вартість імпортованого товару за основним методом - за ціною договору, що підтверджено ним документально.
Відтак, визначення відповідачем митної вартості товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, відповідачем протиправно застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод, що свідчить про недотримання при прийнятті оскаржуваного рішення вимог, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 75-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цеппелін Украна ТОВ» (03022, вул. Васильківська, 34, 3-1 поверх, код ЄДРПОУ 30278004) до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888) про коригування митної вартості товарів від 09.04.2019 №UA100000/2019/000083/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Цеппелін Україна ТОВ» (03022, вул. Васильківська, 34, 3-1 поверх, код ЄДРПОУ 30278004) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2007,00 (дві тисячі сім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 39422888).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур